Вирок № 40404583, 03.09.2014, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

В И Р О К

Іменем України

03 вересня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Маринича В.К.,

суддів - Піскунова В.М., Іващука В.Я.,

з участю прокурора - Салайчука Т.І.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката - ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

засудженого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду кримінальну справу щодо засудженого за ч.3 ст.286 КК України ОСОБА_5 за апеляціями представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 та захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6, на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 січня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 січня 2013 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Тараканів Дубенського району Рівненської області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, приватний підприємець, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за ч.3 ст.286 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 600000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Судом вирішено питання щодо речових доказів у справі.

За вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 14 січня 2012 року приблизно о 19 год., керуючи автомобілем MERCEDEC-BENZ VITO 112 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись в темну пору доби по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Рівне, на порушення вимог п.п. 1.5, 2.9а, 12.2, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості та дистанції руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки і на 392км+780м поблизу с. Турковичі Дубенського району, допустив зіткнення із легковим автомобілем MERCEDEC- BENZ 230 Е, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався попереду в попутному напрямку.

Від зіткнення автомобіль MERCEDEC - BENZ 230 Е, реєстраційний номер НОМЕР_2, втратив керованість і його викинуло на зустрічну смугу руху, на якій відбулося зіткнення із сідловим тягачем RENAULT PREMIUM 440.19, реєстраційний номер НОМЕР_3, із напівпричепом бортовим тентованим, реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався у зустрічному напрямку.

В результаті даної ДТП пасажирам автомобіля MERCEDEC - BENZ 230 Е ОСОБА_8 та малолітній ОСОБА_9 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілих, ОСОБА_10 - тілесні ушкодження середньої тяжкості, ОСОБА_2 - тяжкі тілесні ушкодження.

В поданій на вирок суду апеляції представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 просить вирок суду в частині призначеного покарання та стягнення моральної шкоди скасувати, постановити новий вирок, яким обрати ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, цивільний позов задовольнити повністю та стягнути на користь ОСОБА_2 925704 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. Адвокат ОСОБА_3 вказав, що призначене засудженому покарання не відповідає вимогам ст.65 КК України, є занадто м'яким, а визначена судом сума відшкодування моральної шкоди не відповідає принципам розумності та справедливості.

В своїй апеляції захисник засудженого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 (із врахуванням поданих змін), просить вирок суду змінити та стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_6 наголосив, що ОСОБА_5 в добровільному порядку відшкодував майнову шкоду та частину в рахунок відшкодування моральної шкоди, має на утриманні неповнолітню дитину, а тому визначена судом сума для відшкодування є великою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_4, які просять вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання залишити без змін, доводи представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1, які просять вирок місцевого суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, думку прокурора Салайчука Т.І., який підтримав апеляцію представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 в частині призначення покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, а апеляція представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.323 КПК України (1960 року) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтуються на всебічно, повно та об'єктивно досліджених доказах по справі, відповідають фактичним обставинам справи. Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч.3 ст.286 КК України є правильною і в поданих апеляціях не оспорюється.

У відповідності до положень ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Статтею 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами, передбачено, що із врахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання лише особам, які вперше вчинили злочин, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки.

Своїми діями ОСОБА_5 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть двох осіб, а ще двом особам заподіяно тяжкі тілесні та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання судом першої інстанції враховано такі обставини, що пом'якшують покарання, як повне відшкодування майнової шкоди, утримання неповнолітньої дитини, часткове визнання своєї винуватості, скоєння злочину по необережності. Обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та настання тяжких наслідків, завданих злочином. Крім того, судом враховано, що ОСОБА_5 має позитивну характеристику по місцю проживання, засуджується вперше, з часу скоєння злочину не скоїв нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Разом з тим, доводи представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 в апеляції про невідповідність призначеного покарання особі засудженого внаслідок м'якості заслуговують на увагу.

Так, при призначенні покарання засудженому суд не врахував в достатній мірі конкретні обставини кримінального правопорушення, зокрема, що внаслідок скоєння злочину настала смерть двох потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т.1 а.с.71-72), а ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості (т.1 а.с.153-155), ОСОБА_2 - тяжкі тілесні ушкодження (т.1 а.с.146-147), вчинення злочину засудженим в стані алкогольного сп'яніння (т.1 а.с.160).

Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався (т.2 а.с.153), позитивно характеризується за місцем проживання (т.2 а.с.155, 157), частково визнав свою винуватість, повністю відшкодував майнову шкоду (т.2 а.с.170-173), має на утриманні неповнолітню дитину, на що є посилання у вироку, на думку колегії суддів є недостатніми для призначення мінімального покарання.

На переконання колегії суддів, із врахуванням позиції представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1, призначене засудженому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, є явно несправедливим через м'якість.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.366 КПК України (1960 року), в результаті розгляду апеляцій апеляційний суд постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції.

Згідно п.5 ч.1 ст. 367 КПК України (1960 року), підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Тому, враховуючи викладене та визначену у ст.50 КК України мету покарання, колегія суддів вважає, що апеляція представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню із скасуванням вироку суду першої інстанції в частині призначення покарання та постановленням нового вироку.

При призначенні покарання ОСОБА_5 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання та обставини, які обтяжують покарання, обставини вчинення злочину, дані, що характеризують особу ОСОБА_5, а також те, що він під час апеляційного розгляду щиро розкаявся та попросив пробачення у потерпілих, та його запевнення щодо подальшого повного відшкодування заподіяної шкоди. Колегія суддів вважає, що для виправлення і перевиховання ОСОБА_5, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів, необхідним і достатнім буде покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки в межах санкції ч.3 ст.286 КК України.

По апеляціях захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 з врахуванням змін до неї та представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 в частині цивільного позову ухвалою колегії суддів апеляційного суду Рівненської області від 07 червня 2013 року прийнято рішення, а саме: вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 січня 2013 року відносно ОСОБА_5 в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди - скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2014 року дане рішення в частині цивільного позову залишено без змін.

У зв'язку з наведеним колегія суддів не розглядає апеляції захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 з врахуванням змін до неї та апеляції представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 в частині цивільного позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 372 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

З А С У Д И Л А :

Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково, а апеляцію захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 січня 2013 року щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання скасувати.

ОСОБА_5 призначити покарання за ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років шість місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

У решті вирок суду, крім рішення стосовно цивільного позову, залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: _______ Маринич В.К.

Судді: _______ Піскунов В.М.

____ Іващук В.Я.