Ухвала суду № 40403559, 09.09.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Кравченко Л.Ю. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 335/446/14

09 вересня 2014 року Справа № 22ц/778/3484/14

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Кримська О.М., Дзярук М.П.

секретар - Мельник З.П.

при участі: прокурора - адвоката -

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06.03.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом (який згодом уточнила) про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, посилаючись на те, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі з 27.04.2007 року. За час шлюбу набули право власності на житловий будинок літ "Е" по АДРЕСА_2. Оскільки подружнє життя не склалося просила про розірвання шлюбу та поділити майно подружжя.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06.03.2014 року позов задоволений.

У скарзі відповідач не погоджується з рішенням суду тільки в частині поділу майна, оскільки на його думку суд не мав права відступати від рівності часток подружжя у спільній власності на спірне подружнє нерухоме майно.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Із справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 27 квітня 2007 року (а.с.8).

Право власності на спірний будинок літ "Е" по АДРЕСА_2 набуте подружжям 07 липня 2010 року (а.с.16).

На час вирішення спору, право власності на будинок зареєстроване за відповідачем (а.с.18).

За ст.69 СК дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Розділяючи між собою спільне майно, подружжя само визначає як розмір часток , так і те конкретне майно, яке буде належати кожному із них.

У своєму зверненні до суду дружина прохала передати їй у власність спірний будинок, оскільки разом з нею залишаються проживати малолітні діти від шлюбу: ОСОБА_4,2007 року народження та ОСОБА_5,2011 року народження (а.с.9.10).

Водночас, судом встановлено, що чоловік у приватній власності має квартиру АДРЕСА_1 (а.с.11,12,14).

Задовольняючи позов про поділ майна подружжя суд виходив як із інтересів дітей так із того, що відповідач беззаперечно визнав вимоги дружини щодо способу розділу подружнього майна.

У разі визнання відповідачем позову за наявності законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову (ст.174 ЦПК).

Із матеріалів справи, достеменно спостерігається, що відповідач погодився з вимогами дружини й про це два рази особисто письмово повідомив суд (а.с.44,45).

Щодо заяв про порушення судом процесуальних норм.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа яка звернулася до суду таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Таким чином, лише порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

В такому разі, твердження скарги про скасування рішення суду, у зв'язку з не залучення до участі у справі ОСОБА_3 не є виправданими.

Беручи до уваги наведене, районний суд правильно вирішив справу і ухвалив законне рішення, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06.03.2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: