Ухвала суду № 40403557, 09.09.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Громова І.Б. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 317/21896/13

09 вересня 2014 року Справа № 22ц/778/3796/14

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Кримська О.М., Дзярук М.П.

секретар - Мельник З.П.

при участі: прокурора - адвоката -

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою Приватного підприємства "Світточ" на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 30.07.2014 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Світточ", ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Світточ", ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.

30 липня 2014 року Запорізьким районним судом Запорізької області була прийнята ухвала про забезпечення позову. Суд здійснив арешт майна та грошових коштів Приватного підприємства та майна ОСОБА_2 на суму 18 307 грн. 88 коп., кожного.

Посилаючись на те, що названа ухвала прийнята з порушенням процесуального закону Приватне підприємство просило її скасувати.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.312 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо судом першої інстанції ухвалу прийнято з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що в суді визначається спір щодо розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з оплати орендної плати на суму 18 307 грн. 88 коп..

З метою гарантування виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (ст.151 ЦПК).

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.

Як висновок, вжиті засоби забезпечення позову в цивільному процесі мають тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання судового рішення.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що суд вправі вжити заходів до забезпечення позову в усякій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У своєму зверненні до суду з питання забезпечення позову позивач покликав суд накласти арешт на кошти, нерухоме та рухоме майно належне Приватному підприємству та відповідачу ОСОБА_2.

Аргументи клопотання пояснюються наявністю документів, що свідчать про наявність дій що свідчать про розтрату майна Підприємства й відсутністю доходів від господарювання у 2012-2013 роках (а.с.44,26,45).

Крім зазначених в ухвалі суду першої інстанції мотивів про забезпечення позову слід виходити і із того, що суддя вправі вжити заходів до забезпечення позову в усякій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Що стосується решти доводів скарги то на думку суду вони не стосуються процесуальних питань, які регулюють процедуру вжиття заходів забезпечення позову.

В такому разі, оскаржувана ухвала прийнята у відповідності до процесуального закону, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.307,312,313,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Світточ" відхилити.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 30.07.2014 року про забезпечення позову у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії не оскаржується.

Головуючий: Судді: