Рішення № 40401614, 18.08.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2014 р. Справа № 910/5976/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження»про стягнення 441 340, 81 грн.за участю представників:

від позивача: Перевознікова Н.І.

від відповідача: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 441 340, 81 грн. заборгованості за договором № 6 про постачання електричної енергії № 220016449 від 14.03.2008 р., з яких: 412 337, 01 грн. - основного боргу за спожиту електричну енергію, 20 263, 52 грн. - пені, 4 064, 08 грн. - інфляційних втрат та 4 676, 20 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 02.06.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. справу № 910/5976/14 направлено за підсудністю до господарського суду Київської області.

10.06.2014 р. матеріали справи № 910/5976/14 надійшли до господарського суду Київської області та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на розгляд судді господарського суду Київської області Лутак Т.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2014 р. справу № 910/5976/14 прийнято до провадження суддею Лутак Т.В. та призначено її розгляд у судовому засіданні на 10.07.2014 р.

09.07.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н від 09.07.2014 р. (вх. № 13380/14 від 09.07.2014 р.), до якого долучено витребувані судом документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2014 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 910/5976/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 18.08.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

18.08.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист вих. № б/н від 18.08.2014 р. (вх. № 16779/14 від 18.08.2014 р.), до якого додано витребувані судом документи.

Присутній у судовому засіданні 18.08.2014 р. представник позивача надав суду додаткові письмові пояснення вих. № б/н від 18.08.2014 р., повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.08.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

14.03.2008 р. між сторонами було укладено договір № 6 про постачання електричної енергії № 220016449, за умовами якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 2х1000 кВт, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що позивач зобов'язався продавати (постачати) відповідачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик: в межах 2х1000 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з врахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 2 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів відповідача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених у додатку № 3 «Режими постачання електричної енергії»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України (додаток № 10 «Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності»).

Відповідно до п. 2.3.3 договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Згідно з п. 2.3.4 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії електромережею позивача та електроустановками відповідача, згідно з умовами додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

У відповідності до п. 4.2.1 договору за невнесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених в додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених відповідачем згідно з пунктом 5.2 цього договору обсягів. Договірні величини споживання електричної енергії та потужності визначаються сторонами у додатку № 2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу», що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.2 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 1 жовтня поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (включаючи обсяги споживання субспоживачів) за формою додатку № 2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу».

Згідно з п. 7.1 договору облік електроенергії, спожитої відповідачем та (або) субспоживачем, приєднаними до електричних мереж відповідача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення відповідачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються позивачем розрахунково згідно з вимогами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 9.4 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов. Договір продовжує діяти до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які виникли відповідно до даного договору.

Одночасно із укладенням договору № 6 про постачання електричної енергії № 220016449 від 14.03.2008 р. сторонами було підписано: акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по ЗТП № 129-1000 кВт., Загальну однолінійну схему електропостачання - додаток № 1, Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу - додаток № 2, Режими постачання електричної енергії - додаток № 3, Порядок розрахунків за активну електроенергію - додаток № 4, Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії - додаток № 5, Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форми звіту Споживача про покази приладів обліку - додаток № 6, Розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації - додаток № 7, Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача - додаток № 8, Відповідальні особи Споживача - додаток № 9, Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності - додаток № 10.

Відповідно до додатку № 4 до договору № 6 про постачання електричної енергії № 220016449 від 14.03.2008 р. розрахунковий період встановлено відповідачу з 25 числа календарного місяця до 25 числа наступного місяця. Порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду.

Згідно з додатком № 5 до договору № 6 про постачання електричної енергії № 220016449 від 14.03.2008 р. визначення плати за перетікання реактивної електроенергії здійснюється у відповідності до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Мінпаливенерго України № 19 від 17.01.2002 р., погодженої НКРЕ, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381.

16.11.2012 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії № 6 від 14.03.2008 р., за умовами якої сторони погодили п. 1.1 додатку № 4 викласти у наступній редакції: «розрахунковий період встановлено споживачу з 20 числа календарного місяця до 20 числа наступного місяця».

На виконання умов договору № 6 про постачання електричної енергії № 220016449 від 14.03.2008 р. позивач здійснював постачання відповідачу електричної енергії, що підтверджується наявними матеріалами справи, проте, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання щодо оплати за спожиту активну електричну енергію та за перетікання реактивної електроенергії, у зв'язку з чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 369 462, 60 грн. за активну електричну енергію за період серпень-вересень 2013 року та 42 874, 41 грн. за перетікання реактивної електричної енергії за період липень-вересень 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялася претензія вих. № 791 від 05.09.2013 р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість за договором № 6 про постачання електричної енергії № 220016449 від 14.03.2008 р. В підтвердження надсилання вказаної претензії позивач надав до суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 12.09.2013 р., копію якого долучено до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого договірного зобов'язання щодо сплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію та за перетікання реактивної електроенергії, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про електроенергетику», Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. «Про затвердження правил користування електричною енергією», іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п. 6.1 Правил користування електричною енергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюється за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Пунктом 6.4 Правил користування електричною енергією передбачено, що плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, суми штрафних санкцій зараховуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або електропередавальної організації відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором № 6 про постачання електричної енергії № 220016449 від 14.03.2008 р. суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 412 337, 01 грн. основного боргу за договором № 6 про постачання електричної енергії № 220016449 від 14.03.2008 р., з яких: 369 462, 60 грн. за активну електричну енергію за період серпень-вересень 2013 року та 42 874, 41 грн. за перетікання реактивної електричної енергії за період липень-вересень 2013 року, є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 4.2.1 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача, що здійснений на суму заборгованості за активну електричну енергію, складає - 20 263, 52 грн. за період з 30.08.2013 р. по 25.02.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до п. 2.3.3 договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Згідно додатку № 4 до договору в редакції додаткової угоди № 1 від 16.11.2012 р. розрахунковий період встановлено відповідачу з 20 числа календарного місяця до 20 числа наступного місяця. Порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду.

З огляду на вищезазначене, право на нарахування пені за порушення відповідачем строків сплати за отриману активну електроенергію відповідно до рахунку-фактури № 9019927863 за серпень 2013 року від 21.08.2013 р. виникає з 20.09.2013 р. та відповідно до рахунку-фактури № 9020906252 за вересень 2013 року від 25.09.2013 р. - з 20.10.2013 р., а відтак враховуючи строки та порядок сплати за отриману активну електроенергію передбачені договором, положення ст. 253 Цивільного кодексу України, а також заявлений позивачем період нарахування, суд здійснив власний розрахунок пені за період з 20.09.2013 р. по 25.02.2014 р., відповідно до якого пеня підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 20 044, 09 грн.

Разом з тим, враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми заборгованості за активну електричну енергію.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 30.08.2013 р. по 25.02.2014 р. складають - 4 676, 20 грн., а інфляційні втрати з простроченої суми за період з 30.08.2013 р. по 25.02.2014 р. - 4 064, 08 грн.

Судом, враховуючи строки та порядок сплати за отриману активну електроенергію передбачені договором, положення ст. 253 Цивільного кодексу України, а також заявлений позивачем період нарахування, здійснено власний розрахунок 3 % річних за період з 20.09.2013 р. по 25.02.2014 р., відповідно до якого сума 3 % річних підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 4 625, 56 грн.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що їх сума є більшою, ніж зазначена позивачем.

Таким чином, враховуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі, що заявлений позивачем, а саме 4 064, 08 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 6 про постачання електричної енергії № 220016449 від 14.03.2008 р., а саме у розмірі 441 070, 74 грн., з яких: 412 337, 01 грн. - основного боргу за спожиту електричну енергію, 20 044, 09 грн. - пені, 4 064, 08 грн. - інфляційних втрат та 4 625, 56 грн. - 3 % річних.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження» (08010, Київська область, Макарівський район, селище міського типу Кодра, вулиця Ковпака, будинок 2, ідентифікаційний код - 35256333) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код - 23243188) 412 337 (чотириста дванадцять тисяч триста тридцять сім) грн. 01 коп. - основного боргу за спожиту електричну енергію, 20 044 (двадцять тисяч сорок чотири) грн. 09 коп. - пені, 4 064 (чотири тисячі шістдесят вісім) грн. 08 коп. - інфляційних втрат, 4 625 (чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 56 коп. - 3 % річних та 8 821 (вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 41 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 05.09.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак