Ухвала суду № 40401386, 02.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4640/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Безпалої О.Г. та представника відповідача Фартушного С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання протиправним та скасування пункту 7 припису від 28.02.2014,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2014 у задоволенні позову ТОВ «Грот» відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2014 та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати пункт 7 Припису про усунення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 28.02.2014 Відділу з організації пожежної та техногенної безпеки в Київському метрополітені Центру забезпечення діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Позивач вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування своїх доводів апелянт також посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, старшим інспектором ВОП та ТБ в КМ ЦЗД ГУ ДСНС України у місті Києві Шульгою В.В. на підставі наказу №2 від 27.01.2014 та посвідчення на перевірку №49 від 03.02.2014 проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки приміщення ТОВ «Грот», розташованого у підземному переході станції метро «Берестейська» Святошинсько-Броварської лінії КП «Київський метрополітен».

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №67 від 28.02.2014, в якому відображено допущені позивачем порушення, а саме: пункту 2.19 Правил пожежної безпеки в метрополітенах НАПБ В.01.039-2012/510 - конструкції об'єкта торговельного призначення розміщені у підвуличному підземному переході в межах евакуаційного проходу.

28.02.2014 на підставі наведеного акту посадовою особою ВОП та ТБ в КМ ЦЗД ГУ ДСНС України у м. Києві Шульгою В.В. винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту.

Відповідно до пункту 7 припису позивачу запропоновано провести демонтаж конструкції об'єкта торговельного призначення, що розміщений у підвуличному підземному переході в межах евакуаційного проходу із зазначенням строку виконання - по закінченню договору оренди.

ТОВ «Грот» вважаючи пункт 7 Припису про усунення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 28.02.2014 протиправним, звернулося до суду.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що застосований захід реагування відповідача щодо демонтажу конструкції об'єкта торговельного призначення не передбачає обов'язку звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду для підтвердження обґрунтованості вжитого заходу.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877), державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 3 статті 4 Закону №877 передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється у вигляді планових та позапланових заходів.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №877 планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Положеннями частин першої та другої статті 7 Закону №877 передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно до частини першої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Таким центральним органом виконавчої влади є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України №20/2013 від 16.01.2013. Зокрема, положенням передбачено, що ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) (п. 6 вказаного Положення).

З огляду на матеріали справи, відповідно пункту 70 плану-графіку перевірок підконтрольних об'єктів відділу організації пожежної та техногенної безпеки в Київському метрополітені ГУ ДСНС України у м. Києві на 1-й квартал 2014 р. та пункту 26 наказу відділу організації пожежної та техногенної безпеки в Київському метрополітені Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві № 2 від 27.01.2014 «Про проведено перевірки» старшому інспектору ВОП та ТБ в КМ ЦЗД ГУ ДСНС України у м. Києві лейтенанту служби цивільного захисту Шульзі В.В. доручено в період 10.02. - 28.02.2014 здійснити планову перевірку додержання (виконання) законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту приміщень TOB «Грот», що розташоване на станції метро «Берестейська» «Святошинсько - Броварської лінії КП «Київський метрополітен».

На підставі наказу видано посвідчення № 49 від 03.02.2014.

Наказ №2 від 27.01.2014 про проведення перевірки, повідомлення про проведення планової перевірки №29/9/77 від 31.01.2014 та посвідчення на проведення перевірки №49 від 03.02.2014 позивачем отримано 03.02.2014, про що свідчить розпис заступника директора ТОВ «Грот» (а.с.77).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне дотримання відповідачем встановлених Закону №877 вимог щодо організації та проведення перевірки.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідачем при винесенні Припису порушено вимоги Закону №877, оскільки суб'єкт владних повноважень не звертався до адміністративного суду щодо підтвердження обґрунтованості вжитих заходів реагування.

Дані доводи апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими та до уваги не приймає з огляду на таке.

За приписами частин шостої статті 7 Закону №877 передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №877 на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

В розумінні частини 8 статті 7 Закону №877 приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом (частина п'ята статті 4 Закону №877).

Окрім того, частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до пункту 7 оскаржуваного припису позивачу запропоновано по закінченню дії договору оренди провести демонтаж конструкції об'єкта торговельного призначення, що розміщений у підвуличному підземному переході в межах евакуаційного проходу, що відповідно не передбачає повного чи часткового зупинення господарської діяльності Товариства.

Керуючись викладеним, суд апеляційної інстанції вважає, що лише у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, відповідний суб'єкт владних повноважень зобов'язаний звернутися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, а у випадку застосування інших заходів реагування, зокрема демонтажу, вказаний суб'єкт (його уповноважена особа) наділений правом самостійно вживати заходи реагування без подальшого підтвердження адміністративним судом обґрунтованості їх вжиття.

В апеляційній скарзі апелянт також звертає увагу суду на неправомірність застосування до спірних правовідносин положень Правил пожежної безпеки в метрополітенах НАПБ В.01.039-2012/510.

Проте з такими висновками Товариства колегія суддів погодитись не може з огляду на те, що хоча вказані Правила набрали чинності після укладення позивачем договору оренди кіоску (20.07.2012), станом на момент здійснення перевірки ТОВ «Грот» підлягали застосуванню, оскільки встановлюють основні вимоги пожежної безпеки для територій, наземних будинків, підземних споруд та рухомого складу метрополітенів і є обов'язковими для всіх працівників метрополітенів, підприємств, установ і організацій, які виконують роботи або розташовані на території, у будинках та спорудах метрополітенів, а також для громадян, які користуються метрополітеном та спрямовані на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкої евакуації людей, рухомого складу, матеріальних цінностей, швидкого виклику пожежно-рятувальних підрозділів й інших аварійно-рятувальних формувань та успішного гасіння пожеж.

Окрім цього, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, що висновки відповідача щодо порушення вимог пунктів 8.19 та 8.23 ДНБ В.2.3-7 «Споруди транспорту. Метрополітени» є необґрунтованими, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 8.19. ДБН В.2.3-7-2010, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 533 від 22.12.2010, забороняється розміщення об'єктів комерційного, торгівельного та соціально-побутового призначення у під вуличних підземних переходах, суміщених із входами (виходами) на станції метрополітену, дозволяється лише за умови їх розміщення за межами евакуаційного проходу.

Пунктом 8.23 ДБН передбачено, що ширина підвуличного переходу, що служить входом (виходом) в підземний вестибюль станції, слід приймати не менше ніж 6 метрів.

З матеріалів справи вбачається, що об'єкт позивача займає площу шириною 2 м. Отже, для вільного виходу залишається лише 4 м, що є порушенням вимог ДБН.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками відповідача, що у випадку надзвичайної ситуації вищевказаний об'єкт перешкоджатиме вільній евакуації людей під час виникнення пожежі, що може призвести до травмування та загибелі людей.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необгрунтованості посилань позивача на «Акт о вводе в эксплуатацию киоска в переходе станции метрополитена «Берестейская» від 30.01.1995, оскільки, останній не дає змогу ідентифікувати про який саме кіоск йде мова у вказаному акті, а, отже, не є належним доказом у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності пункту 7 Припису про усунення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 28.02.2014 та відсутності обов'язку звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду для підтвердження обґрунтованості вжитого заходу .

Згідно з частиною першою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 04.09.2014 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.