Постанова № 40400468, 28.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2014 р. Справа№ 910/7492/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного Українсько-Американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р.

у справі № 910/7492/14 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ

до Спільного Українсько-Американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ", м. Київ

про стягнення заборгованості у розмірі 15 615 256,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 р. Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Спільного Українсько-Американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ" про стягнення заборгованості у розмірі 1 340 253, 88 доларів США, що станом на 07.04.2014 р. становить 15 615 256,41 грн. за Кредитним договором №28-07-840-KL від 01.10.2007р., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту 1 231 300,00 доларів США, що еквівалентно 14 345 838,13 грн.; заборгованість за процентами 15 163,54 доларів США, що еквівалентно 176 669,93 грн.; неустойка за невиконання основного зобов'язання 1 062 611,95 грн.; неустойка за несвоєчасну сплату відсотків 30 136,40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р. у справі №910/7492/14 позов задоволено повністю, стягнуто з Спільного Українсько-Американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ" на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" заборгованість за кредитом в розмірі 1231300,00 доларів США, що станом на 07.04.2014р. еквівалентно 14345838 грн. 13 коп.; заборгованість за процентами 15163,54 доларів США, що еквівалентно 176669 грн. 93 коп.; пеню за невиконання основного зобов'язання 1062611 грн. 95 коп.; пеню за несвоєчасну сплату відсотків 30136 грн. 40 коп., стягнуто з Спільного Українсько-Американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ" в доход Державного бюджету України 73080 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Спільне Українсько-Американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 627 519,13 грн. неустойки, нарахованої у зв'язку з порушенням строків повернення кредиту за кредитним договором №28-07/840-KL від 01.10.2007 р.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 627 519,13 грн. неустойки порушує норми матеріального права, оскільки нарахована за період поза межами строку позовної давності.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007 року між Акціонерним банком "БРОКБІЗНЕСБАНК", в подальшому змінено найменування на Публічне акціонерне товариство (банк) та Спільним Українсько-Американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ" (позичальник) укладено Кредитний договір № 28-07-840-KL (Кредитний договір).

Згідно умов Кредитного договору, банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 2000000,00 доларів США з терміном користування до 30 вересня 2009 року, зі сплатою за користування кредитом 12 (дванадцять) процентів річних для поповнення обігових коштів.

29.12.2007 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до умов якої сторони погодили, що починаючи з 01.01.2008 року пункт 2.5. читати у наступній редакції: проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п .п. 1.1.2 цього Договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

20.05.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору, згідно умов якої сторони дійшли згоди про те, що на період з 20 травня 2008 року по 19 червня 2008 року включно відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 16 (шістнадцять) відсотків річних.

20.06.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Кредитного договору, згідно умов якої сторони домовились на період з 20 червня 2008 року по 20 липня 2008 року включно відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків річних.

07.07.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №4 до Кредитного договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти пункт 1.2 Кредитного договору в наступній редакції: кредит надається позичальнику на наступні цілі: для поповнення обігових коштів та оплати за контрактами.

21.07.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 5 до Кредитного договору, згідно умов якої сторони домовились на період з 21 липня 2008 року по 26 серпня 2008 року відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків річних.

10.10.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 6 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони погодили, що на період з 11 жовтня 2008 року відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 18 (вісімнадцять) відсотків річних.

13.10.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 7 до Кредитного договору, умовами якої сторони дійшли згоди і вирішили, що ліміт відкличної поновлюваної кредитної лінії встановлюється у розмірі 1731300 доларів США.

10.12.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 8 до Кредитного договору, умовами якої сторони вирішили доповнити статтю 1 пунктом 1.3 наступного змісту: позичальник зобов'язується в строк до 31 грудня 2008 року створити залишок кредитної заборгованості, яка обліковується на позиковому рахунку, у сумі 1231300,00 доларів США та вирішили пункт 2.1.2. викласти у наступній редакції: в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат виступає: - застава рухомого майна поручителя (акції) згідно договору застави №28/2-07-840-KLZ від 10.12.2008 року (заставодавець - Компанія "NEW GLOBAL ENTERPRISES LIMITED").

29.12.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 9 до Кредитного договору, умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.3. Кредитного договору в наступній редакції: позичальник зобов'язується в строк до 19 січня 2009 року створити залишок кредитної заборгованості, яка обліковується на позичковому рахунку, у сумі 1 231 300 доларів США.

Додатковою угодою 30.09.2009 року №10 до Кредитного договору, сторони продовжили термін дії кредитного договору до 27 грудня 2010 року.

Додатковою угодою №11 від 27.09.2010 року до Кредитного договору сторони визначили, що на період з 27 вересня 2010 року відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 14,5 (чотирнадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних.

Додатковою угодою №12 від 23.12.2010 року до Кредитного договору продовжено термін дії кредитного договору до 28 грудня 2011 року.

Додатковою угодою №13 від 11.08.2011 року до Кредитного договору, сторони погодили викласти пункт 2.1.2 у наступній редакції: в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат виступає: застава рухомого майна поручителя (акції) згідно договору застави №28/2-07-840-KLZ від 10.12.2008 року (заставодавець - Компанія "NEW GLOBAL ENTERPRISES LIMITED"); застава рухомого майна поручителя (акції) згідно договору застави №28/3-07-840- KLZ від 11.08.2011 року (заставодавець - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1); застава рухомого майна поручителя (акції) згідно договору застави №28/4-07-840- KLZ від 11.08.2011 року (заставодавець - ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Додатковою угодою №14 від 19.08.2011 року до Кредитного договору, сторони погодили викласти пункт 2.1.2 у наступній редакції: в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат виступає: застава рухомого майна поручителя (акції) згідно договору застави №28/2-07-840- KLZ від 10.12.2008 року (заставодавець - Компанія "NEW GLOBAL ENTERPRISES LIMITED"); застава рухомого майна поручителя (акції) згідно договору застави №28/3-07-840-KLZ від 11.08.2011 року (заставодавець - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1); застава рухомого майна поручителя (акції) згідно договору застави №28/4-07-840- KLZ від 11.08.2011 року (заставодавець - ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2); застава рухомого майна поручителя (акції) згідно договору застави №28/5-07-840-KLZ від 19.08.2011 року (заставодавець - ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3).

Додатковою угодою №15 від 29.12.2011р. до Кредитного договору продовжено термін дії кредитного договору до 28 грудня 2012 року, внаслідок чого пункт 1.1.2 викладено у наступній редакції: термін користування кредитом до 28 грудня 2012 року включно; пункт 2.4. викладено у наступній редакції: повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий банком позичальнику, в строки, передбачені наступним графіком: 307 825 доларів США - до 28 вересня 2012 року; 307 825 доларів США - до 31 жовтня 2012 року; 307 825 доларів США - до 30 листопада 2012 року; 307 825 доларів США - до 28 грудня 2012 року.

Відповідно до умов п. 2.5 Кредитного договору, проценти нараховуються в межах терміну користування Кредитом, що визначений п.п. 1.1.2 Кредитного договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Згідно умов п. 2.6 Кредитного договору, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку Позичальника грошових коштів на вказаний Позичальником рахунок по останнє число включно місяця в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з 1 (першого) числа поточного місяця по останнє число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно).

Умовами п. 2.8 Кредитного договору, встановлено, що моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки банку суми кредиту, процентів, комісій, неустойки, визначених цим Договором.

Згідно з п. 7.1 Кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. При розрахунку неустойки приймаються: рік - 365 (триста шістдесят п'ять) днів, місяць - рівний календарній кількості днів.

Відповідно до умов Кредитного договору термін користування кредитом встановлено сторонами до 28 грудня 2012 року.

Позивач, на виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором, надав відповідачу кредитні кошти в загальному розмірі 1731300,00 грн., в підтвердження чого надав до суду заяви позичальника від 03.10.2007 р., від 23.10.2007 р., від 05.11.2007 p., від 03.03.2008 р., від 05.03.2008 р., від 07.07.2008 р., розпорядження відділу по обслуговуванню рахунків в іноземних валютах від 04.10.2007 p., від 24.10.2007 p., 05.11.2007р., 04.03.2008р., 06.03.2008р., 09.07.2008р., платіжні доручення № 8 від 04.10.2007 p., № 10 від 24.10.2007 p., № 11 від 06.11.2007 p., № 3 від 04.03.2008 p., № 4 від 06.03.2008 p., № 7 від 09.07.2008 p., меморіальні ордери № 03 від 04.10.2007 p., меморіальний ордер № 04 від 04.10.2007 p., №05 від 06.11.2007 p., № 04 від 04.03.2008 p., № 05 від 06.03.2008 p., № 015 від 09.07.2008 р., а також банківські виписки з рахунку позичальника.

Відповідач в свою чергу здійснив часткове погашення заборгованості в загальному розмірі 1734210,71,00 долар США., з яких: 500000 доларів США - в рахунок погашення кредиту, 1234210,71 доларів США в рахунок погашення нарахованих процентів.

Отже, станом на 07 квітня 2014 року заборгованість відповідача по Кредитному договору становить 1340253,88 доларів США, що станом на 07.04.2014 р. становить 15615256,41 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту 1231300,00 доларів США, що еквівалентно 14345838,13 грн.; заборгованість за процентами 15163,54 доларів США, що еквівалентно 176669,93 грн.; неустойка за невиконання основного зобов'язання 1062611,95 грн.; неустойка за несвоєчасну сплату відсотків 30136,40 грн.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

На виконання умов Кредитного договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача.

Однак, відповідачем порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту, оплати відсотків (процентів) за користування кредитом, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1231300,00 доларів США, що станом на 07.04.2014р. еквівалентно 14345838,13 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 15163,54 доларів США, що станом на 07.04.2014р. еквівалентно 176 669, 93 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1231300,00 доларів США, що станом на 07.04.2014р. еквівалентно 14345838,13 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 15163,54 доларів США, що станом на 07.04.2014р. еквівалентно 176669, 93 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем, також, заявлено про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 1062611,95 грн., яка нарахована у періоди з 20.01.2009р. по 20.01.2009р., з 29.12.2012р. по 09.06.2013р., з 10.06.2013р. по 28.06.2013р. та пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 30136,40 грн., що нарахована за загальний період з 08.10.2011р. по 07.04.2014р. за кожним періодичним платежем.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 7.1 Кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. При розрахунку неустойки приймаються: рік - 365 (триста шістдесят п'ять) днів, місяць - рівний календарній кількості днів.

Даний розрахунок позивача є арифметично вірним, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 1062611,95 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 30136,40 грн.

Враховуючи те, що розмір невиконаного зобов'язання за Кредитним договором № 28-07-840-KL від 01.10.2007р. підтверджується матеріалами справи, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 28-07-840-KL від 01.10.2007р. підлягають задоволенню.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення неустойки колегія суддів зазначає наступне:

Дійсно, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Втім, у п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» роз'яснено наступне.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не доведено неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції.

Так, представник відповідача приймав участь в судовому засіданні та подавав відзив на позовну заяву, в якому фактично визнав позовні вимоги.

За таких обставин, підстав для застосування позовної давності в суді апеляційної інстанції в даному випадку не існує.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку задоволення позову повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Спільного Українсько-Американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 року у справі № 910/7492/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/7492/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв