Ухвала суду № 40397947, 08.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"04" вересня 2014 р. Справа №922/4956/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Передрій Г.С.,

за участю представників:

від апелянта Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" - Левченко І.К. - за довіреністю від 20.12.2013р. № 33-21/41228,

від апелянта Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Поляков В.Г. - за довіреністю №2168 від 15.11.2013р.,

арбітражний керуючий - Бєляєва О.В. - посвідчення від 03.07.2013р.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (вх.№1874Х/2) та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх.№2108Х/2), на постанову господарського суду Харківської області від 24.12.2013р. у справі №922/4956/13,

за заявою Повного товариства "Батура О.В. і Компанія", м.Харків,

до Повного товариства "Батура О.В. і Компанія", м.Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 24.12.2013р. у справі №922/4956/13 (суддя Кононова О.А.) визнано Повне товариство "Батура О.В. і Компанія" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Повного товариства "Батура О.В. і Компанія" голову ліквідаційної комісії Бєляєву Олену Володимирівну.

Зобов'язано ліквідатора здійснити офіційне оприлюднення в газеті "Голос України" або "Урядовий кур'єр" повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю, продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; заборонено накладення нових арештів або інших обмежень щодо майна банкрута; зазначено, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет та зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Зобов'язано ліквідатора представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно надавати звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 24.12.2014 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

Не погодившись з постановою місцевого господарського суду від 24.12.2013р., ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній постанові, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 24.12.2013р. у справі №922/4956/13 та припинити провадження у справі.

На думку скаржника, господарським судом першої інстанції не досліджено питання можливості задоволення вимоги кредиторів боржника за рахунок власного майна учасників повного товариства, що свідчить про порушення судом при відкритті судового провадження у справі про банкрутство відносно Повного товариства "Батура О.В. і Компанія" ч. 1ст. 95 Закону про банкрутство, а також не досліджено питання можливості задоволення вимог кредиторів боржника за рахунок майна його учасників, яке є обтяженим іпотекою, забороною і арештом виконавчої служби.

Таким чином, апелянт вказує, що оскільки він є кредитором ОСОБА_1 - учасника Повного товариства "Батура О.В. і компанія" - та іпотекдержателем переданого нею в іпотеку нерухомого майна, продажем зазначеного майна в процедурі банкрутства Повного товариства "Батура О.В. і Компанія" порушено його законні права, що є підставою для оскарження вказаної постанови.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2014р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" у справі №922/4956/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", також, не погодившись з постановою місцевого господарського суду від 24.12.2013р., звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній постанові, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить припинити провадження у справі №922/4956/13.

На думку апелянта, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не дотримано вимоги ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, не прийнято до уваги приписи Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. № 01-06/606/2013, не звернуто увагу на організаційно-правову форму боржника, не встановлено можливість задоволення вимог кредиторів боржника в межах ліквідаційної процедури, що проводилась відповідно до ст.ст. 110, 111 Цивільного кодексу України, ст.ст. 60, 61 Господарського кодексу України. Таким чином, на думку апелянта, перехід до ліквідаційної процедурі банкрутство створене боржником штучно.

Крім того, скаржник зазначає, що оскільки предмет іпотеки за кредитним договором від 10.09.2007р. №820/2-27/21/04-7/203 забезпечує виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", таким чином продаж вказаного предмета іпотеки в процедурі банкрутства і задоволення вимог кредиторів боржника порушує вимоги ч.4 ст.42 Закону про банкрутство та права апелянта у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2014р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у справі №922/4956/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Враховуючи, що апеляційні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "УкрСиббанк" подані на той самий процесуальний документ, а саме - постанову господарського суду Харківської області від 24.12.2013р. у справі №922/4956/13, колегія суддів вважає необхідним об'єднати апеляційні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "УкрСиббанк" та розглядати їх в одному апеляційному провадженні у справі №922/4956/13.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2014р. розгляд справи відкладався для надання сторонам можливості надати суду додаткові обґрунтовані пояснення та докази.

03.09.2014р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду від ПАТ "УкрСиббанк" (вх.№7243) надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

04.09.2014р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду від ліквідатора ПТ "Батура і Компанія" надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№7249), в яких він просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Також, ПАТ "Укрсиббанк" надавалось до суду клопотання про витребування доказів у справі (вх.№5938 від 24.07.2014р.), а саме інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно власника нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 1-7 в житловому будинку літ. А-2, загальною площею 131,7 кв.м, розташованих в м. Харкові, вул. Жовтневої революції, 144, яке було ухвалено розглянути в судовому засіданні 04.09.2014р.

Розглянувши заявлене ПАТ "УкрСиббанк" клопотання, враховуючи те, що апелянт - ПАТ "УкрСиббанк" самостійно надав докази, які просив витребувати (відповідні докази надійшли разом із поясненнями до апеляційної скарги вх.№7249) та у судовому засідання Харківського апеляційного господарського суду 04.09.2014р. не наполягав на задоволенні заявленого раніше клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про витребування доказів.

У судовому засіданні 04.09.2014р. представники апелянтів підтримали доводи та вимоги апеляційних скарг у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Ліквідатор боржника проти позиції апелянтів заперечував з підстав, викладених у їх відзиві.

Колегія суддів перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянтів, арбітражного керуючого, дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційними скаргами ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "УкрСиббанк" підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

В силу особливостей процедури банкрутства (стаття 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Учасниками провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

На час винесення постанови від 24.12.2013р. докази того, що ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "УкрСиббанк" подавали до господарського суду Харківської області заяви із грошовими вимогами до боржника та визнані у встановленому порядку кредиторами у справі - відсутні.

Колегія суддів зазначає, що право на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом належить лише учаснику справи про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "УкрСиббанк", в порушення приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано належних та допустимих доказів про розгляд заяви з грошовими вимогами, визнання або не визнання цих вимог, як і не надано доказів у підтвердження того, що апелянтами вчинялись дії у відповідності до норм Закону України про банкрутство, направлені на набуття ними статусу кредиторів у справі про банкрутство, а отже і учасників у справі про банкрутство.

Таким чином, станом на момент звернення з апеляційними скаргами та на момент апеляційного провадження, ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "УкрСиббанк" не набули статусів кредиторів та не є учасниками справи про банкрутство, а отже в них відсутнє процесуальне право на звернення зі скаргами на постанову суду від 24.12.2013р.

Посилання апелянтів на те, що оскаржуваною постановою порушено їх права, а саме твердження, що майно, яке є предметом іпотеки та забезпечує виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед АТ "УкрСиббанк" за кредитним договором не повинно включатися до складу ліквідаційної маси, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається із матеріалів справи оскаржуваною постановою лише визнано боржника банкрутом та введено ліквідаційну процедуру. Питання щодо включення майна до ліквідаційної маси вирішується у ліквідаційній процедурі відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не станом на момент відкриття ліквідаційної процедури, що є передчасним.

У відповідності до п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011р. у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Така правова позиція узгоджується із позицією, викладеною у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику в справах про банкрутство", якою визначено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 Господарського процесуального кодексу України на підставі статей 91 та 107 Господарського процесуального кодексу України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство. Отже, апеляційне провадження за апеляційними скаргами осіб, які не мають статусу учасників провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що не підлягає вирішенню в господарському суді.

Керуючись п. 1 ст. 80, ст. 86, ст. ст. 91, 99, 101, 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову господарського суду Харківської області від 24.12.2014р. у справі №922/4956/13.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.С. Хачатрян