Ухвала суду № 40392461, 18.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/5471/2014 Головуючий 1-ї інстанції Алфьорова Т.М.

Справа №645/6731/13 Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: стягнення заборгованості

за теплопостачання

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коровіна С.Г., Овсяннікової А.І.

при секретарі - Гриценко І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 червня 2014 року по справі за позовом комунального підприємства«Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої без достатніх підстав енергії, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (надалі - КП «ХТМ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, уточнив вимоги при розгляді справи, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь вартість спожитої теплової енергії у сумі 24 953,85грн., що утворилась за період з жовтня 2007 року по квітень 2013 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення, згідно технічного паспорту загальною площею 304,2кв.м, а саме площею 113,8кв.м на 1-му поверсі та площею 190,4кв.м на 2-му поверсі, які розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення теплопостачання, яке здійснює КП «ХТМ». Відповідач, не уклавши з КП «ХТМ» договору на постачання теплової енергії, безпідставно отримує теплову енергію за рахунок позивача, у зв'язку з чим за спірний період часу утворилася заборгованість на вищевказану суму.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача КП «ХТМ» Харіна Н.М. заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову, вказуючи, що позивачем не надано доказів, зокрема, відповідних розрахунків у підтвердження споживання боржником теплової енергії на заявлену суму. Згідно технічного паспорту нежитлові приміщення АДРЕСА_1 є фактично прибудовою до житлового будинку та вказані приміщення не опалюються, т.я. у цих приміщеннях відсутні опалювані пристрої централізованої системи опалення. Цей факт знайшов відображення в актах обстеження та ці обставини свідчать, що відповідач не є споживачем послуг позивача. Через одне приміщення на першому поверху проходить лише стояк, через який йде тепло в інші житлові приміщення, які не належать відповідачу і перенести цей стояк по технічним причинам не можливо. Крім того, при підрахунку вартості спожитої теплової енергії позивач використав у формулі внутрішню температуру приміщення +18 градусів, але це не відповідає дійсності. Внутрішня температура повітря приміщення відповідно до СНІП 2.04.05-91 та ДБНВ 2.5.-67-2013, В26-31;2006. має прийматися +5, оскільки в приміщеннях не має системи опалення. З урахуванням вказаної температури сума нарахувань буде становити 4 363,40грн, яку відповідач згоден сплатити. Також просила застосувати до даних правовідносин положення ст.257 ЦК України, вказуючи, що позовні вимоги заявлені за межами трирічного строку позовної давності.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 червня 2014 року позов КП «ХТМ» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «ХТМ» вартість спожитої без достатніх підстав теплової енергії в сумі 8 863,66грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення вартості спожитої без достатніх підстав теплової енергії за період з жовтня 2007 року по липень 2010 року в розмірі 16 090,19грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі КП «ХТМ» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального, на неповне з'ясування обставин справи та на неналежну оцінку наданим доказам. Зокрема вважають, що строк позовної давності за період з жовтня 2007 року по липень 2010 року не сплив, т.я., на їх думку, перебіг починається після спливу 7 днів з дня пред'явлення вимоги, а саме з 09.08.2010року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши, доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Як встановлено судовим розглядом, відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 2007 року став власником нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 109,9кв.м, та нежитлових приміщень другого поверху №21-1, загальною площею 72,8кв.м, які розташовані у житловому будинку АДРЕСА_1. У подальшому відповідачем було проведено реконструкцію належних йому приміщень.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.12.2008року за ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлові приміщення №№20-1, 20-3 - 20-14 першого поверху та на нежитлові приміщення №№20-15 - 20-31 другого поверху в будинку літ. «А-3», загальною площею 304,2кв.м, основною площею 193,2кв.м., допоміжною площею 111,0кв.м, які знаходяться по АДРЕСА_1.

Вищевказані нежитлові приміщення використовуються відповідачем під готельні номера та офісно-оздоровчий центр.

28.09.2012року ОСОБА_1 подарував приміщення своїй дружині - ОСОБА_4, у зв'язку з чим змінився їх власник.

Також судом з'ясовано, що починаючи з жовтня 2007 року теплова енергія використовувалася відповідачем без укладання з КП «ХТМ» відповідного договору і останнім будь-яких платежів за теплову енергію за спірний період часу не здійснювалось.

Актами за №№172/3113, 3114, 3115 від 15.04.2010року, №172/3613 від 14.12.2010року, №ОНОТ/6571 від 09.08.2011року, №172/4571 від 17.11.2011року - дослідження системи тепло споживання об'єкту - будинку АДРЕСА_1 встановлено, що система опалення приміщень відповідача (споживача теплової енергії) є єдиною із системою опалення житлового будинку, оскільки на першому поверсі розташований вузол управління усього будинку. Також з'ясовано, що у приміщеннях першого та другого поверху проходить внутридомова система опалення.

У порушення норм чинного законодавства, тобто без відповідного дозволу КП «ХТМ», відповідач у належних йому нежитлових приміщеннях виконав реконструкцію системи опалення, демонтувавши опалювальні прилади, а також самовільно підключив гаряче водопостачання, що підтверджується актами №172/3113, 3114, 3115 від 15.04.2010року. У цих нежитлових приміщеннях також маються прилади опалювання у вигляді трубопроводів вузла управління житлового будинку та трубопроводів внутридомової системи опалення.

Із наданих довідок та актів (а.с.5-17) убачається, що в період з жовтня 2007 року по квітень 2012 року житловий будинок по АДРЕСА_1 підключався до центрального опалення та відключався по закінченню опалювального періоду. Нежитлові приміщення ОСОБА_1 обігрівалися за рахунок центрального опалення будинку, тобто відповідач був споживачем послуг з опалення, т.я. система опалення відповідача єдина із системою опалення житлового будинку, і він також був користувачем гарячого водопостачання без лічильника, починаючи з жовтня 2007 року.

У зв'язку з тим, що ні приміщення відповідача, ні житловий будинок, де вони розташовані, не обладнані пристроями обліку теплової енергії, розрахунок безпідставно спожитої теплової енергії зроблений КП «ХТМ» виходячи з вимог нормативну документу - «Норми та вказівки по формуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також господарсько-побутові потреби в Україні УТМ 204 України 244-94 з урахуванням теплового навантаження».

Про порушене право КП «ХТМ» дізналося в липні 2010 року, а саме коли вперше звернулося до ОСОБА_1 з письмовою вимогою про укладання відповідного договору.

Як свідчать матеріали справи, у листопаді 2011 року КП «ХТМ» зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу. Фрунзенським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ від 21.11.2011року, яким з ОСОБА_1 на їх користь КП «ХТМ» було стягнуто: заборгованість за надане теплопостачання в сумі 19 624,28грн., інфляційні витрати в розмірі 2 563,55грн., 3% (процента) річних в сумі 988,78грн., а також судові витрати. Ухвалою цього ж суду від 24 лютого 2012 року вищеназваний судовий наказ скасовано та роз'яснено КП «ХТМ» про їхнє право з такими вимогами звернутися до суду у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України).

Про порушене право КП «ХТМ» дізналося у липні місяці 2010 року, про що свідчить лист про відключення №36/ТД-3628 від 27.07.2010року, який направлявся на адресу відповідача вперше. Між тим, з позовом до суду підприємство звернулося 30.07.2013року. Враховуючи, що в період з липня 2010 року по жовтень 2010 року теплова енергія не надавалася та оплата за неї не нараховувалася, тому судом обґрунтовано взято за підставу період з жовтня 2010 року початок опалюваного сезону) по квітень 2012 року (кінець опалюваного сезону). А, починаючи з жовтня 2012 року, тобто с початку нового опалювального сезону, сталася зміна власника нежитлових приміщень.

З огляду на викладене, при прийнятті рішення суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед ст.ст. 10, 60, 213, 214, 215 ЦПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до вимог закону, та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено з додержанням вимог закону.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -