Постанова № 40388504, 11.06.2014, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

Справа № 622/454/14-а

2-а/622/15/2014

ПОСТАНОВА

іменем України

11.06.2014 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Шабас О.С.

при секретарі: Цилюрик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Харківської області про відновлення порушеного права, визнання протиправними дій УПФУ в Золочівському районі Харківської області та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Золочівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом в якому просила визнати дії УПФУ в Золочівському районі Харківської області, які полягають у щомісячному примусовому відраховувати 20 процентів з пенсії ОСОБА_1, як надміру виплаченої у зв`язку з виконанням Постанови Золочівського районного суду Харківської області від 29.09.2011 року - неправомірними та зобов'язати УПФУ в Золочівському районі Харківської області припинити здійснювати вказані відрахування.

Свої вимоги мотивувала тим, що постановою Золочівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2011 року її позов задоволено, визнано протиправними дії УПФУ в Золочівському районі Харківської області, останніх зобов'язано зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 На підставі вказаного рішення УПФУ в Золочівському районі Харківської області було зроблено перерахунок та позивачу було збільшено пенсію з 1399 до 1740 гривень. Не погодившись з постановою суду УПФУ в Золочівському районі Харківської області оскаржило рішення суду, та 28 лютого 2012 року Харківський апеляційний адміністративний суд виніс постанову, якою скасував рішення районного суду. Про зазначену постанову позивач дізналася у березні 2014 року коли отримала лист від пенсійного фонду, в якому її було повідомлено про те, що її пенсію приведено у відповідність до рішення суду апеляційної інстанції та будуть проводитися відповідні відрахування. Щомісячно з пенсії позивача стягують 20%.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, зауважили, що відповідачем порушено порядок проведення відрахувань з пенсії. Зауважили, що умисних протиправних дій, що послугували збільшенню пенсії позивачем вчинено не було, а пенсія у збільшеному розмірі виплачувалася правомірно, на підставі рішення суду, про скасування якого обом сторонам майже два роки не було відомо, але у цьому також нема вини позивача. Після скасування постанови суду першої інстанції повинен був би мати місце поворот виконання рішення, але з відповідною заявою управляння пенсійного фонду не зверталося, а самовільно, незаконно почало стягнення з пенсії позивача, в зв'язку з чим вони просили позов задовольнити.

Представник УПФУ в Золочівському районі Харківської області Костенко А.О. в судовому засіданні проти позову заперечувала у повному обсязі. Пояснила, що дійсно постановою Золочівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2011 року їх було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії. На виконання рішення вони здійснили перерахунок пенсії позивача, проте дане рішення ними було оскаржено. Після розгляду їх апеляційної скарги вони протягом тривалого часу не мали можливості отримати копію постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, а отримали її лише у 2014 році, після чого на виконання даного рішення управління пенсійного фонду прийняло рішення про відрахування з пенсії позивача та почало стягнення. Підкресливши, що відрахування здійснювалися на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року.

Позивачем та її представником в обґрунтування своєї позиції в якості доказів надано: постанову Золочівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2011 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, два листи УПФУ в Золочівському районі Харківської області про початок здійснення відрахувань з пенсії, лист ОСОБА_1 з вимогою про припинення відрахувань.

Представником відповідача в обґрунтування своїх заперечень в якості доказів надано заперечення, в яких висловлена приведена позиція по справі, службова записка про отримання 30 січня 2014 року копії постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, реєстраційна картка про отримання документа - постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, незасвідчена копія першого аркушу постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою Золочівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії УПФУ в Золочівському районі Харківської області, останніх зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1

Як пояснювала у судовому засіданні представник відповідача, та визнано позивачем, на виконання вказаної постанови, УПФУ в Золочівському районі Харківської області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1, та пенсія їй стала виплачуватися в більшому розмірі.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року скасовано постанову Золочівського районного суду Харківської області від 29 вересня 2011 року.

Відповідно до наданої суду копії службової записки від 30.01.2014 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року УПФУ в Золочівському районі Харківської області було отримано 30 січня 2014 року.

Представник УПФУ в Золочівському районі Харківської області в судовому засіданні пояснила, що до моменту отримання рішення суду апеляційної інстанції вони здійснювали виплату пенсії позивачу ОСОБА_1 у збільшеному розмірі, тобто з урахуванням перерахунку. Проте після отримання постанови суду апеляційної інстанції, 30 січня 2014 року управління ПФУ самостійно прийняло рішення про здійснення відрахувань з пенсії ОСОБА_1 для виконання рішення суду.

Так з наданих позивачем копій листів УПФУ в Золочівському районі Харківської області від 13 лютого 2014 року та 12 березня 2014 року вбачається, що пенсійний фонд повідомляє ОСОБА_1, що на виконання рішення суду апеляційної інстанції розмір її пенсії буде зменшено, а суми виплачені у зв'язку з виконанням постанови на підставі рішення управління будуть стягнуті самим пенсійним фондом.

В своїх поясненнях представник УПФУ в Золочівському районі Харківської області посилалась на те, що управлінням виносилося рішення про здійснення відрахувань з пенсії позивача, проте суду копію вказаного рішення надано не було. Представнику відповідача кілька разів роз'яснювався порядок надання доказів та роз'яснювалися вимоги закону про обов'язок доказування.

Суд вирішуючи спір виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 21.03.2003 N 6-4 « Про затвердження Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення» (надалі Порядку), положеннями Розділу V КАС України.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року управлянням пенсійного фонду у складі відповідної комісії біло прийнято рішення про здійснення відрахувань з пенсії позивача ОСОБА_1 Відповідне рішення представником відповідача суду не надано, навіть після роз'яснення необхідності надання доказів на підтвердження своїх заперечень та обов'язку доказування.

Положення п. 3 Порядку дійсно передбачено здійснення відрахування з пенсії на підставі рішення рішень органу, що призначає пенсії. Так в частині повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, даний порядок відсилає до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії провадиться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Положення статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" фактично дублюють положення п. 3 Порядку, так само передбачаючи можливість стягнення сум пенсії, над міру виплачених пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку на підставі рішення органу, що призначає пенсію.

Статтею 102 того ж закону, обумовлено обов'язок пенсіонерів повідомляти органи, що призначають пенсії про зміну умов, що впливають на виплату пенсій. Так пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Положення ст. 50 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» так само передбачають можливість здійснення відрахувань, зокрема суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Судом встановлено та визнано сторонами, що виплата пенсійним фондом пенсії ОСОБА_1 в період з 28 лютого 2012 року по 30 січня 2014 року здійснювалася на підставі постанови Золочівського районного суду Харківської області, що в той час вже була скасована. Про задоволення апеляційної скарги УПФУ та про існування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року не було відомо обом сторонам, позивачу до березня 2014 року, відповідачу до січня 2014 року.

В зв'язку з наведеним суд доходить висновку, що сплата пенсії ОСОБА_1 у збільшеному розмірі з 28 лютого 2012 року по 30 січня 2014 року, здійснювалася в зв'язку з несвоєчасним отриманням апелянтом копії судового рішення, за результатами розгляду його апеляційної скарги. Тобто вини ОСОБА_1 у виплаті збільшеної пенсії на протязі майже двох років суд не вбачає. Одночасно суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не було порушено обов'язку передбаченого ч. 1 ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки їй так само не було відомо про скасування рішення суду першої інстанції, доказів протилежного відповідачем не надано. За таких обставин, не можна казати про наявність будь яких зловживань з її боку або подання нею недостовірної інформації у питаннях призначення їй пенсії.

Представник відповідача суду пояснив, що рішення про відрахування було прийнято на виконання постанови суду апеляційної інстанції, проте згідно резолютивної частини вказаної постанови, рішення про стягнення з ОСОБА_1 будь яких грошових коштів не приймалося.

Приймаючи рішення про самостійне здійснення відрахувань з пенсії позивача відповідачем не прийнято до уваги, що обов'язковою умовою застосування наведених положень Закону, що надають повноваження органам пенсійного фонду самостійно здійснювати відрахування з пенсії є зловживання та недобросовісні дії особи, що призначено пенсію, як то подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо, в зв'язку з чим прийнято помилкове рішення про здійснення відрахувань. Необізнаність органів ПФУ про результати розгляду його апеляційної скарги не можна розцінювати як недобросовісні дії особи, якій виплачується пенсія.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав, що у даному випадку повинен був мати місце поворот виконання судового рішення. Так підстави та порядок зобов'язання позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням обумовлено положеннями ст. 265 КАС України. Проте так само питання повороту виконання постанови про присудження виплати пенсій з Державного бюджету України допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, тобто знов за умови наявності зловживань або неправомірних дії особи, що призначено пенсію.

Враховуючи викладене, суд вважає, дії УПФУ в Золочівському районі Харківської області, які полягають у щомісячному примусовому відраховуванні 20 процентів з пенсії ОСОБА_1, неправомірними та задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись положеннями ст., ст.ст. 2, 4, 6, 7, 8, 17, 18, 19, 69, 70, 71, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії УПФУ в Золочівському районі Харківської області, які полягають у щомісячному примусовому відраховувати 20 процентів з пенсії ОСОБА_1, як надміру виплаченої у зв`язку з виконанням Постанови Золочівського районного суду Харківської області від 29.09.2011 року - неправомірними.

Зобов'язати УПФУ в Золочівському районі Харківської області припинити здійснювати відрахування 20 процентів з пенсії ОСОБА_1, як надміру виплаченої у зв`язку з виконанням Постанови Золочівського районного суду Харківської області від 29.09.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення тексту постанови відповідно до вимог статті 160 КАС України - з дня отримання копії повного тексту постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О. С. Шабас