Ухвала суду № 40388018, 03.09.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дмитрієв В.С.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року справа №805/4469/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Компанієць І.Д., Яковенко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 р. у справі № 805/4469/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, Пенсійний фонд України про визнання незаконними дій та скасування рішення про результати розгляду скарги від 06.03.2014 року № 6089/09-10,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, Пенсійного фонду України про визнання незаконними дій щодо складання та направлення вимоги про сплату недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1732,80 грн. та скасування рішення про результати розгляду скарги від 06.03.2014 року №6089/09-10.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивачем у березні 2011 року було подано до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, з визначеною сумою страхових внесків, що підлягали сплаті у 2010 році в сумі 1840,80 грн.

Позивачем частково сплачена суму внесків в розмірі 60,00 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області у листопаді 2013 року винесено вимогу № Ф-20 про сплату недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 1732,80 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою позивачем подано скаргу до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Пенсійного фонду України.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про результати розгляду заяви від 02.01.2014 року № 2/02, рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про результати розгляду скарги від 04.02.2014 року № 873/08 та рішенням Пенсійного фонду України про результати розгляду скарги № 6089/09-10 від 06 березня 2014 року, на підставі абз. 6 п. 7 розділуVIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, залишено без змін вимогу про сплату боргу управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області від 06.11.2013 року № Ф-20 (вих. № 8220/02) на суму 1732,80 грн., а скаргу без задоволення.

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний, зокрема, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.ч. 3.4 ст. 18 цього Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Частиною 6 цієї статті визначено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Частинами 6, 10 статті 20 Закону № 1058-IV встановлено порядок обчислення та сплати страхових внесків.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 3 статті 106 Закону № 1058-ІV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Із набранням чинності Законом № 2464-VI наведена вище норма матеріального права була скасована (підпункт "й" пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону).

Абзацами 5, 6 ч.7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за дію цими видами загальнообов'язкового соціального страхування та сум штрафних санкцій, на рахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та /або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим законом.»

Суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, передбачені Законом вважаються недоїмкою.

На підставі картки особового рахунку позивача та ст. 106 Закону № 1058-ІV, Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області винесло вимогу про сплату недоїмки №Ф-20 від листопада 2013 року.

Відповідно до зазначених норм позивачеві було направлено вимогу про сплату боргу №Ф20 від листопада 2013 року на суму 1732,80 грн. Вимога про сплату боргу №Ф20 є чинною.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при винесенні вимоги року № Ф20 від листопада 2013 року керувався Інструкцією № 21-1 таЗаконом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, яка виникла за 2010 рік, має бути стягнуті і після 1 січня 2011 року, оскільки зазначена заборгованість виникла в період дії пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 21-318а13 від 15.10.2013 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно відсутності незаконності дій відповідача при складенні, винесенні та направленні вимоги про сплату недоїмки зі сплати страхових внесків № Ф-20 від листопада 2013 року, оскільки положення Інструкції № 21-1 та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", закріпили обов'язок страхувальників та роботодавців щодо сплати страхових внесків.

Отже, вимога пенсійних органів щодо сплати страхових внесків є їх обов'язком, а не правом.

На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 р. у справі № 805/4469/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 р. у справі № 805/4469/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді І.Д.Компанієць

М.М.Яковенко