Ухвала суду № 403869, 25.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року                                                                                   м. Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

            головуючого –           Харченка В.В.

            суддів -                       Берднік І.С.

                                               Васильченко О.О.    

                                               Кравченко О.О.

                                               Матолича С.В.

            при секретарі –         Деревенському І.І.

            з участю -                  представника Куп,янської ОДПІ – Реви Д.М.;

                                               представника ВАТ «Куп,янський ливарний завод» -

                                               Семенець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції

на рішення господарського суду Харківської області від 11 листопада 2004 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2005 року

в справі за позовом Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства «Куп’янський ливарний завод» про визнання суми податкового зобов’язання, нарахованого за непрямим методом,

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2004 року Куп’янська ОДПІ звернулась в суд з позовом до ВАТ «Куп’янський ливарний завод» про визнання податкового зобов’язання в сумі 84000 грн.,  нарахованого за непрямим методом.

Рішенням господарського суду від 11 листопада 2005 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2005 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Куп’янська ОДПІ, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасуватирішення господарського суду Харківської області від 11 листопада 2004 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2005 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В суді касаційної інстанції представник Куп’янської ОДПІ – Рева Д.М. підтримала доводи касаційної скарги.

Письмових заперечень щодо поданої касаційної скарги ВАТ «Куп’янський ливарний завод» не подало.

Представник ВАТ «Куп’янський ливарний завод» - Семенець С.В. в суді касаційної інстанції просила касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Берднік І.С., представника Куп,янської ОДПІ – Реви Д.М., представника ВАТ «Куп,янський ливарний завод» - Семенець С.В., перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, Куп’янською ОДПІ було проведену виїздну планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ВАТ «Куп’янський ливарний завод» вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2001 року по 31 березня 2004 року, за результатами якої було складено акт від 21 червня 2004 року № 118/44/23-00235967.

10 червня 2004 року начальником Куп’янської ОДПІ було прийнято рішення на підставі пункту 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв’язку з непідтвердженням фактичного виконання робіт (послуг) про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов’язань з використанням методу аналізу інформації про доходи і витрати платника податків.

Перевіркою було встановлено, що ВАТ «Куп’янський ливарний завод» включило до складу валових витрат послуги по демонтажу труб тепломережі та обладнання, послуги по проведенню збирання і вивезенню завалів в ЧЛЦ-2, які згідно договору № 19/3513 від 04 квітня 2003 року, акту приймання – передачі виконаних робіт, податкової накладної № 570 від 28 квітня 2003 року виконувались ТОВ «Промстандарт» на загальну суму 504000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 84000 грн. Фактичне здійснення вказаних витрат зустрічною перевіркою не підтверджено, оскільки згідно відповіді на проведення зустрічної перевірки (лист Шахтарської ОДПІ № 3717/23-113-3 від 21 травня 2004 року), ТОВ «Промстандарт» знято з податкового обліку з 25 березня 2004 року. В ході перевірки підприємством не були надані до перевірки акти виконаних робіт на демонтаж обладнання ЧЛЦ-2, відсутні товарно-транспортні накладні на підтвердження фактичного вивозу завалів, акти на оприбуткування матеріалів від ліквідації обладнання, а згідно пояснення начальника корпусу № 1 Козлова В.К.,  вказані послуги фактично підприємству не надавалися.

Таким чином, перевіркою за допомогою непрямих методів визначення податкового зобов’язання встановлено порушення ВАТ «Куп’янський ливарний завод» п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», шляхом завищення валових витрат за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2003 року на 420000 грн., та п. п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом завищення податкового кредиту за квітень 2003 року на 84000 грн.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення – рішення № 007262300/0 від 23 червня 2004 року, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 84000 грн.

За результати розгляду первинної скарги ВАТ «Куп’янський ливарний завод» Куп’янська ОДПІ скаргу залишила без задоволення, а податкове –повідомлення № 007262300/0 від 23 червня 2004 року про визначення податкового зобов’язаня з податку на додану вартість в сумі 84000 грн. залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, правильно виходив з того, що п. п. 4.3.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено вичерпний перелік підстав для визначення суми податкового зобов’язання за непрямими методами.

При цьому суди правильно в своїх рішеннях посилались на те, що відповідно до п. п. 4.3.2 вказаного закону, якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об’єкта оподаткування або його елементів, пов’язаних із такими документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.

Враховуючи те, що ВАТ «Куп’янський ливарний завод» під час перевірки надав всі необхідні документи обліку на підтвердження валових витрат (договір № 19/3513 від 04 квітня 2003 року, акт приймання – передачі виконаних робіт, податкова накладна № 570 від 28 квітня 2003 року), та те, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не пов’язує право на віднесення до валових витрат сум з підтвердженням цих сум актом виконаних робіт, товарно - транспортними накладними, актами на оприбуткування матеріалів, і Закон України «Про податок на додану вартість» для віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість не вимагає інших документів, окрім податкової накладної, суди дійшли вірного висновку про безпідставність застосування непрямих методів до ВАТ «Куп’янський ливарний завод» при визначення суми податкового зобов’язання.

Крім того, суди правильно зазначили, що позивачем не дотримано вимог «Методики визначення суми податкових зобов,язань за непрямими методами» (затвердженої постановою КМ України № 697 від 27 травня 2002 року), оскільки акт про визначення податкового зобов,язання за непрямим методом не затверджений керівником ДПІ або його заступником; та в порушення п. 3.2 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків», податкове повідомлення за формою «Н» не містить відомості про використані  методи дослідження.

Суд першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що позивачем не доведено в судовому порядку правомірність визначення податкового зобов’язання за непрямими методами.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Харківської області від 11 листопада 2004 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2005 року постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 11 листопада 2004 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий –                                                          Харченко В.В.

            Судді -                                                                       Берднік І.С.

                                                                                              Васильченко Н.В.

                                                                                              Кравченко О.О.

                                                                                              Матолич С.В.