Рішення № 40383700, 03.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10737/14 03.09.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 36504,99 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Тернопільський молокозавод» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) 38746,21 грн. заборгованості та санкцій за Договором поставки товару № 659 (135-11) від 14.12.2011.

Заявою від 22.07.2014 Позивач зменшив заявлені позовні вимоги, надав суду новий розрахунок позовних вимог, та просить суд стягнути з Відповідача 33650,70 грн. основного боргу, 2323,27 грн. пені та 531,02 грн. 3% річних, разом 36504,99 грн.

Судом вказана заява Позивача приймається, тому відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову, з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, усупереч умовам укладеного договору та вимогам законодавства, вчасно не оплатив поставлений Позивачем товар.

Відповідач заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 33650,70 грн. визнав повністю, а нараховані штрафні санкції згідно зробленого Відповідачем розрахунку він визнає в інших розмірах: 2054,08 грн. пені та 907,19 грн. 3% річних.

Разом із цим, враховуючи прийняту судом заяву Позивача від 22.07.2014, останній просить суд стягнути з Відповідача загалом меншу суму боргу та штрафних санкцій (36504,99 грн.), ніж сума визнаних Відповідачем позовних вимог (36611,97 грн.).

Представник Позивача був присутній в минулому судовому засіданні, проте в дане судове засідання не з'явився з поданням клопотання про перенесення судового засідання в зв'язку з відпусткою повноважного представника.

Разом з цим суд зазначає, що позаяк Позивач був повідомлений про призначення даного судового засідання заздалегідь, то як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого іншого повноважного представника, ній той що відбув у відпустку.

Неможливість направлення іншого повноважного представника та неможливість розгляду справи без його участі підлягає доведенню Позивачем, як учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов'язком Позивача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Позивач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати пояснення на позов та/або нові докази в письмовому вигляді через канцелярію суду, якщо мав такі наміри, оскільки, як зазначалось вище, про призначення судового засідання Позивачу було повідомлено заздалегідь ухвалою суду.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем, як постачальником, та Відповідачем, як покупцем, 14.12.2011 було укладено договір поставки товару № 659 (135-11) (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар у відповідності з поданими Покупцем замовленнями, а Покупець зобов'язується приймати Товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах Даного Договору.

Строк дії Договору - з моменту підписання та до 31.12.2011 з можливістю постійної пролонгації за відсутності заперечень проти цього з боку сторін.

Ціна, асортимент та інші характеристики Товару, що постачається, відображаються у накладній, яка має відповідати замовленню. Постачальник зобов'язується надати разом з кожним видом товару певний передбачений умовами Договору перелік документів.

Вартість партії Товару визначається в накладних виписаних на підставі Замовлення згідно з цінами затвердженими сторонами в специфікації.

За умовами п. 4.2 Договору, в редакції від 01.01.2013, Покупець перераховує кошти за поставлену партію товару після спливу 14 календарних днів з моменту отримання товару.

У відповідності до умов Договору, згідно з залученими до матеріалів справи видатковими накладними, що містять підписи представників сторін, скріплені печатками, а також враховуючи копії платіжних доручень про часткову сплату, судом встановлено, що Позивачем поставлялася Відповідачу, та останнім отримувався обумовлений Договором та Специфікацією товар, по оплаті якого станом на жовтень 2013 року та на даний час є непогашеною заборгованість в сумі 33650,70 грн.

Претензій щодо якості та комплектності вищевказаного поставленого Позивачем товару, а також щодо обумовленої Договором супроводжувальної документації, від Відповідача не надходило, проте і повної оплати також проведено не було. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

А відтак, заявлені позовні вимоги про стягнення 33650,70 грн. заборгованості згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України та 193 ГК України визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України;

- пені відповідно до п. 6.7 Договору (в редакції від 01.01.2013), на підставі статей 546, 549 ЦК України, з урахуванням скороченого строку нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до пояснень Позивача, та що не заперечується Відповідачем, між сторонами у відповідності до протоколу зустрічі № 56 було погоджено перенести строки оплати вищевказаної заборгованості за Договором на новий строк - до 15.11.2013, однак Відповідачем було допущено прострочення нового строку оплати, та на сьогоднішній день борг залишається непогашеним.

Перевіривши наведені Позивачем в уточненому розрахунку боргу від 22.07.2014 розрахунки вищевказаних санкцій, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, та зокрема оскільки вони не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а відтак, позовні вимоги про стягнення 2323,27 грн. пені за період 16.11.2013 - 16.05.2013 та 531,02 грн. 3% річних за період 16.11.2013 та за 146 днів 2014 року визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод» (46010, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 28; ідентифікаційний код 30356917) 33650 (тридцять три тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 70 коп. заборгованості, 2323 (дві тисячі триста двадцять три) грн. 27 коп. пені, 531 (п'ятсот тридцять одну) грн. 02 коп. 3% річних, а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.09.2014

Суддя Сташків Р.Б.