Рішення № 40381328, 19.08.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2378/2014 Головуючий в І інстанції: Марківський О.В. Категорія: 25 Доповідач: Вейтас І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року серпня місяця 19 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Вейтас І.В.Суддів:Цуканової І.В. Склярської І.В.при секретарі:Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 02 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 22 березня 2014 року в смт.Новотроїцьке на перехресті вулиць Радянська та Шевченка сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої він отримав травму правого плечового суглобу, травму правого стегна, гематому правого стегна, а також струс головного мозку. Винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді постановою Новотроїцького районного суду від 23.04.2014 року визнано ОСОБА_5, тому позивач просив стягнути з відповідача витрати на лікування та придбання ліків внаслідок ушкодження здоров'я в сумі 830,29 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 300 грн.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 02 липня 2014 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні заявлених до нього позовних вимог, зазначаючи, що суд розглянув справу, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що він 09.01.2014 року уклав з ВАТ НАСК «Оранта» договір страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, за яким передбачена страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю в розмірі сто тисяч гривен. Вважає, що саме страховик мав бути залучений до участі у справі в якості співвідповідача і саме з нього повинна бути стягнута сума завданої шкоди (в разі її доведеності) на користь позивача.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що діями ОСОБА_5, як власника джерела підвищеної небезпеки, заподіяно шкоди позивачу, тому він має відшкодувати завдану шкоду відповідно до положень ст.1166 та 1187 ЦК України. Однак колегія суддів не може погодитись з вказаним рішенням, оскільки суд прийшов до нього через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи слідує, що 22 березня 2014 року, близько 07.45 години ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом - автомобілем ВАЗ2114 н/р НОМЕР_1, рухаючись по вул.. Радянській в смт.Новтроїхцьке Херсонської області, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, не надав перевагу транспортному засобу - мопеду Дельта, під керуванням ОСОБА_6, який рухався по головній дорозі, створив аварійну обстановку. З метою уникнення зіткнення транспортних засобів ОСОБА_5 змусив водія мопеду різко змінити напрямок руху, в результаті чого мопед, виїхавши на узбіччя дороги, зіткнувся з деревом та отримав механічні пошкодження (а.с.4-10).

Звертаючись до суду, позивач ОСОБА_6 зазначав, що в наслідок зіткнення йому заподіяно тілесні ушкодження та було встановлено діагноз : травма правого плечового суглобу, травма правого стегна, гематома правого стегна, струс головного мозку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5, як водія автомобілю ВАЗ ВАЗ2114 н/р НОМЕР_1, застрахована в ВАТ НАСК «Оранта» поліс №АС/7538918 з терміном дії з 10.01.2014 року по 09.01.2015 року. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) 100 000 грн., безумовна франшиза складає 510 грн. (а.с.32).

Положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України покладає на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу; суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про заміну відповідача у цивільній справі із ОСОБА_5 на ВАТ НАСК «Оранта».

Суд першої інстанції ухвалою від 02.07.2014 року правильно відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про заміну відповідача на належного, оскільки відповідно до положень ст.33 ЦПК України така заміна може бути здійснення лише за клопотанням позивача.

Позивач з таким клопотанням до суду не звертався.

Однак, суд першої інстанції не врахував, що згідно з п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Оскільки відповідно до ст. 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення ст. 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого ст. 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого ст. 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Згідно довідки ВАТ НАСК «Оранта» страхувальник ОСОБА_5 звернувся 25 березня 2014 року до страховика ВАТ НАСК «Оранта» з заявою про дорожньо-транспортну пригоду, таким чином повідомивши його належним чином в установлений законом строк.

ОСОБА_5 згоди на особисте відшкодування шкоди завданої ДТП не надавав.

Враховуючи наведене, у суду не було підстав стягувати шкоду завдану здоров'ю позивача з віжповідача, як з особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, і яким виконано передбачений ст. 33 Закону № 1961-IV обов'язок щодо письмового надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Отже непред'явлення позивачем вимог до страховика в даному випадку є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Таким чином, переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 22, 33ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та керуючись ст.ст.303, 307, п.п.4 ч.1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 02 липня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: