Ухвала суду № 40380839, 28.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2592/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Хрімлі О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ГЕРМЕС-ПРОЕКТ» за квітень 2013 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт № 231/1702/НОМЕР_1 від 30.10.2013 року, в якому встановлено порушення позивачем п.п. 198.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 59 083 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0005541702 від 13.11.2013 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість на загальну суму 88 624 грн.50 коп., з яких за основним платежем - 59 083 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 29 541 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

08 січня 2013 року між ТОВ "ГЕРМЕС-ПРОЕКТ" (постачальником) та позивачем (покупцем) було укладено договір поставки № 54 (а.с. 44-45).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 даного договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцеві інструменти, інші товари, в подальшому - "товар", а покупець - прийняти товар та оплатити вартість товару, перелік і кількість якого визначені в специфікаціях, на умовах договору.

На виконання договору поставки ТОВ "ГЕРМЕС-ПРОЕКТ" було продано позивачу товар, що підтверджується: прибутковими накладними (а.с. 38, 40, 32, 36, 30 34, 29, 42) та податковими накладними (а.с. 39, 41, 33, 37, 35, 28, 43).Дані документи були підписано посадовою особою ТОВ "ГЕРМЕС-ПРОЕКТ" та завірені печаткою. Оплата товару підтверджується банківськими виписками від 21 січня 2013 року, 6 лютого 2013 року, 7 травня 2013 року, 14 червня 2013 року (а.с. 93-98).

Судом першої інстанції встановлено, що в подальшому куплений позивачем товар було продано ТОВ "Трансінтертулз" (а.с. 102-103).

Дана обставина підтверджується наданими позивачем видатковими накладними (а.с. 105-110) та податковими накладними (а.с. 111-117).

Оплата товару підтверджується банківськими виписками, які завірені печаткою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (а.с. 93-98).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з контрагентами підтверджується належним чином укладеними договорами, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт постачання товару, та платіжними дорученнями про перерахування коштів за поставлений товар.

Матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача всіх бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів (включаючи податкові накладні), що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом та оформлені згідно вимог чинного в Україні законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, контрагент позивача (ТОВ "ГЕРМЕС-ПРОЕКТ") був зареєстрований в

Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом (ТОВ "ГЕРМЕС-ПРОЕКТ"), який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Хрімлі О.Г.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Хрімлі О.Г.