Постанова № 40380798, 04.09.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2014 р.Справа № 916/1873/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран (на підставі розпорядження в.о. голови суду від 11.08.2014 р. № 1876)

при секретарі судового засідання: І.М. Станковій

за участю представників сторін:

від позивача та відповідача - не з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином

від третьої особи - А.В. Недяк

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Фреш»

на рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2014 року

у справі № 916/1873/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Фреш»

до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

про визначення порядку користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

В травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Фреш» звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця» про визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, на якій розташована належна позивачу на праві власності нежитлова будівля загальною площею 1566 кв.м., основною площею 880 кв.м. (а.с. 2- 4).

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 120 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду першої інстанції від 01.07.14 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (а.с. 68-69).

У відзиві на позов, відповідач та третя особа зазначили про його необґрунтованість (а.с. 72-76, 82-86).

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.07.14 р. (суддя Петров В.С.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 28.07.14 р., у задоволенні позову відмовлено повністю з мотивів недоведеності заявлених вимог (а.с. 91-93).

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, позивач 04.08.14 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права (а.с. 108-111).

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Третя особа у поясненнях на апеляційну скаргу, просила відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до рішення виконкому Одеської міської ради депутатів трудящихся від 06.02.1956р. № 188 за Лермонтовським курортом закріплена земельна ділянка площею 97675 кв. м. по пров. Лермонтовський, 2, в м. Одесі (а. с. 32).

На підставі рішення виконкому Одеської міської ради № 151 від 04.07.02р. останнім 17.07.02р. видано ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» свідоцтво про право власності за № 021961 на нежитлові будівлі загальною площею 12663 кв. м. за адресою: пров. Лермонтовський, 2, відображені в технічному паспорті від 14.12.01р. (а. с. 55).

При розгляді справи № 9/17-4164-2001 за позовом Прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду держмайна України до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (правонаступник ЗАТ «Укрпрофоздоровниця») за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності, про визнання права власності встановлено, що до складу нежитлових будівель за матеріалами інвентаризації станом на 2002р. до майнового комплекту санаторію «Лермонтовський», на який було видано вищевказане свідоцтво, входили наступні будівлі та споруди загальною площею 12663 кв. м. по пров. Лермонтовський, 2: літера В - лікувальний корпус; літера "Г" - гуртожиток та пральня; літера "Д" - корпус № 2; літера "Е, Е1, Е2" - корпус № 1; літера "Ж" - корпус № 5; літера "З, М" - грязелікарня; літера "Н" - котельна; літера "О" - майстерня; літера "Л" - сушка; літера "И" - клуб та поліклініка; літера "Й" - кінобудка; літера "Ы" - естрада; літера "Х" - бібліотека та перукарня; літера "П" - водонапірна башта; літера "С" - їдальня; літера "Р, Ю" - адмін. корпус; літера "Я, Я1" - експериментально-монтажний цех; літера "Т" - дитячий садок та аптека; літера "Ф, Э, Щ" - житлові; літера "Ш" - радонова лабораторія; літера "Ч" - приймальне відділення; літера "У" - корпус № 4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; № 10, 31 "Ц" - трансформаторні будки; № 24 - газобалонна; № 11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; № 25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; № 32 - гараж; № 3, 17, 18, 21, 22 - навіси; № 19 - душова літня; № 20, 9 - убиральні; № 35 - танцювальний майданчик; № 37 - спортивний майданчик; № 38 - метео-майданчик; № ІІІ - VІІІ - оранжерея; № І - мостіння; № 39-47 - ворота; № 48 - 52 - забори; № 29 - резервні запаси води; № 11 - бетонний борт; № ІХ - фонтан; № Х - ХХІХ - грязеві басейни.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.11р. у справі № 9/17-4164-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.12р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.03.13р. позов задоволено у повному обсязі, визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 151 від 04.07.02р. «Про оформлення свідоцтв на право власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» на об'єкти нерухомого майна санаторію «Лермонтовський» розташовані за адресами: пров. Лермонтовський, 2, вул. Белінського, 7»; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі № 021961 від 17.07.02 р. видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім'я Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» (ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця»); визнано за державою в особі Фонду Державного майна України право власності на нежитлові будівлі майнового комплексу санаторію «Лермонтовський»: літера „В" - лікувальний корпус; літера „Г" - гуртожиток та пральня; літера „Д" - корпус № 2; літера „Е, Е1, Е2" - корпус №1; літера „Ж" - корпус № 5; літера „З,М" - грязелікарня; літера „Н" - котельна; літера „О" - майстерня; літера „Л" - сушка; літера „И" - клуб та поліклініка; літера „Й" - кінобудка; літера „ЬІ" - естрада; літера „X" - бібліотека та перукарня; літера „П" - водонапірна башта; літера „С" - їдальня; літера „Р, Ю" - адмін. корпус; літера „Я, Я1" - експериментально-монтажний цех; літера „Т" - дитячий садок та аптека; літера „Ф, Э, Щ" - житлові; літера „Ш" - радонова лабораторія; літера „Ч" - приймальне відділення; літера „У" - корпус № 4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; №10,31, „Ц" - трансформаторні будки; №24 - газобалонна; № 11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; № 25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; № 32 - гараж; №3, 17, 18, 21, 22 - навіси; № 19 - душова літня; № 20, 9 - убиральні; №35 - танцювальний майданчик; №37 - спортивний майданчик; № 38 - метео-майданчик; №ІІІ - VIII - оранжерея; №І - мостіння; № 39 - 47 - ворота; № 48 - 52 - забори; № 29 - резервні запаси води; №11 - бетонний борт; № ІХ - фонтан; №Х-ХХІХ - грязеві басейни, загальною площею 12 663 кв. м., що знаходяться у м. Одесі по провулку Лермонтовському, 2; стягнуто з відповідачів на користь Держбюджету України судові витрати (а.с. 185-206).

Під час розгляду апеляційної скарги представник ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» пояснив, що ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» не отримувало будь-яких інших свідоцтв про право власності на нерухоме майно санаторію і не оформлювало право користування земельною ділянкою по пров. Лермонтовський, 2.

При розгляді справи № 30/44-10-894 за позовом ТОВ "Лермонтовський" до ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" про визнання права власності встановлено, що відповідно до технічного паспорту від 14.12.01р. та доданого до нього схематичного плану будівля літ. "Х" уявляла собою одноповерхове приміщення бібліотеки та перукарні з підвалом загальною площею 273,5 кв. м. В результаті спільної діяльності, згідно договору № 5113164/2004-34 від 05.04.04р., укладеного між ДП "Санаторій "Лермонтовський" та ТОВ "Лермонтовський", були проведені будівельні роботи по реконструкції нежитлової будівлі - корпус № 45, внаслідок чого створено триповерховий готельний комплекс загальною площею 1566,6 кв. м., який після реконструкції прийнятий державною приймальною комісією до експлуатації, про що складено акт, який затверджений розпорядженням Приморської райадміністрації № 3367/1 від 29.12.06р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.08.11р. у справі № 30/44-10-894, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.11р., відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Лермонтовський" про визнання права власності на частку у розмірі 71,4 % у праві спільної часткової власності на готельний комплекс "Лермонтовський" загальною площею 1566, 6 кв. м., що розташований за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2 (а. с. 142-160).

В касаційному порядку судові рішення по цій справі не оскаржувались.

Приймаючи рішення про відмову в позові по зазначеній справі суд першої інстанції виходив із обставин, встановлених при розгляді справ:

- № 30/33-06-1704 (постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.06р. залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.01.07р., розірвано договір про спільну діяльність № 5113164/2004-34 від 05.04.04р.) - а. с. 161-184.

- № 30-25/332-04-10905 (постановою Вищого господарського суду України від 28.10.08р. залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 05.05.08р., яким відмовлено ТОВ "Лермонтовський" у задоволенні вимоги щодо визнання права власності на будівлю адміністративного корпусу № 45 (літ. "А"), розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2) - а. с. 114-141.

Відповідно до технічного паспорту, виданого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації" та реєстрації об'єктів нерухомості" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фреш" станом на 24.12.12р. та схематичного плану поверхів будинку літ. "Х" по пров. Лермонтовський, 2 корпус № 45 - це триповерховий будинок загальною площею 1566,0 кв. м. (а. с. 17-30) і саме на цей об'єкт виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.08.11р. видано ТОВ "Фреш" свідоцтво про право власності серії САЕ № 418659, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно підтверджена витягом від 21.12.12р. (а. с. 15-16).

На підставі вищенаведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що належний позивачу на праві власності об'єкт нерухомості по пров. Лермонтовський, 2, є одним з корпусів клінічного санаторію "Лермонтовський".

Звертаючись з позовом до ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» про визначення порядку користування земельною ділянкою, позивач посилався на приписи ст. ст. 79, 120, 128 Земельного кодексу України, обґрунтовуючи вимоги тим, що право користування ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки, на якій розташоване належне ТОВ "Фреш" нерухоме майно, припинилось та перейшло до останнього без зміни цільового призначення, але між сторонами не визначено порядку користування, не погоджені межі даної земельної ділянки.

Згідно ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на 04.08.11р.) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення; якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача; у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).; у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди; у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди; істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти; укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера; у разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Між тим, положення ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент оформлення позивачем права власності на об'єкт нерухомості) не передбачає автоматичного переходу права власності на земельну ділянку у зв'язку з переходом права власності на розташовані на ній будівлі чи споруди і не передбачає звільнення від здійснення передбаченої законом процедури оформлення такого права. При цьому вирішальним у даному випадку є встановлення судом самих умов і обсягу прав, що були у попереднього землекористувача спірної земельної ділянки.

В свідоцтві про право власності серії САЕ №418659 від 04.08.11р. зазначено, що видано воно замість свідоцтва про право власності серії САЕ №072493 від 21.10.10р., але це свідоцтво та документи, які були підставою для видачі свідоцтва від 04.08.11р., за яким позивач здійснив реєстрацію права власності, на вимогу суду останнім надані не були з причини їх відсутності у нього. Відсутні документи, які б посвідчували обсяг прав попереднього власника вказаного об'єкту нерухомості, право власності на який перейшло до позивача, відсутні й відповідні угоди про відчуження цього об'єкту нерухомості, які з урахуванням вимог ст. 122 Земельного кодексу України мали визначити обсяг і умови користування землею попереднім власником.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

При вирішенні спору судом першої інстанції не встановлена наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі у користування спірної земельної ділянки, на якій розташовано належний позивачу об'єкт нерухомості, ані попередньому власнику, ані позивачу.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України державна реєстрація прав власності та користування земельною ділянкою проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування земельною ділянкою, рішень судів, що набрали законної сили, інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою, договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

В силу означених норм суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що право користування (в т. ч. на праві оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об'єктів нерухомості виключно за умови, що в момент їх відчуження у попереднього власника таке право було і воно належним чином посвідчено.

З огляду на те, що позивач не надав доказів на підтвердження набуття ним права користування земельною ділянкою за адресою пров. Лермонтовський, 2, а також враховуючи відсутність у ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" будь-яких правовстановлюючих документів на право користування спірною земельною ділянкою, тому ні позивач, ні відповідач не є землекористувачами у розумінні вищенаведених законодавчих норм, а відтак місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у позові про визначення порядку користування земельною ділянкою і судова колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Посилання скаржника на те, що суд розглянув справу, не залучивши Одеську міську раду як третю особу, хоча остання була зазначена у такому статусі у позовній заяві, не приймається до уваги, оскільки позовна заява не містить обґрунтування підстав залучення, а саме які правовідносини існують у третьої особи з однією з сторін, яким чином рішення суду вплине на ці правовідносини, не зазначено на стороні позивача чи відповідача братиме участь третя особа. Не було подано такого обґрунтування і на протязі вирішення спору.

Інші заперечення, викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2014 р. у справі № 916/1873/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 09.09.2014 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран