Постанова № 40379522, 04.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2562/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів про накладення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві проведено перевірку ТОВ «БСХ Побутова техніка». Предмет перевірки - перевірка характеристик продукції.

За результатами перевірки складено Акт перевірки характеристик продукції від 25.11.2013 р. № 000198, яким встановлено, що ТОВ «БСХ Побутова техніка» реалізує продукцію без належної документації про електричні схеми на державній мові (не перекладені на мову діловодства), що не відповідає встановленим вимогам законодавства.

02.12.2013 р. Інспекцією прийнято Постанову про накладення штрафних санкцій № 000104, яка прийнята на підставі вищезгаданого Акту перевірки. У постанові зазначається про порушення позивачем вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: на продукцію відсутня технічна документація в обсязі передбаченому Технічними регламентами, дія яких розповсюджується на неї.

Окрім того, Інспекцією прийнято Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 02.12.2013 р. № 000067, у якому зазначено обмежувальні (корегувальні) заходи: обмежити надання продукції на ринку, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами; тимчасово заборонити надання продукції на ринку, у відповідності із ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкції та рішення про вжиття обмежувальних заходів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, а отже, враховуючи те, що юридична значимість Акту перевірки, як доказу, під час розгляду справи не спростована, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку є обмежувальним (корегувальним) заходом ринкового нагляду.

Відповідно до ст.29 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Лише в тому випадку, якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції (ч. 4 ст. 29 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»). Таким чином, діючий ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» наводить чіткий перелік дій та їх послідовність щодо проведення перевірки.

Згідно ч. 11 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Частиною 12 ст. 33 вказаного вище Закону, визначено, що суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.

Як встановлено судовою колегією, відповідач не надавав позивачу проекту Рішення, чим порушив права позивача надавати свої пояснення, заперечення та інформацію.

Відповідач безпідставно та з порушенням вимог ч. 1 ст. 23 названого Закону, визнав, що продукція позивача, характеристики якої перевірялися, становить серйозний ризик.

Стаття 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначає, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених ч. 1 ст. 28 цього Закону.

Отже, якщо відповідач прийняв Рішення, це свідчить, що відповідач дійшов до висновку, що продукція позивача, є такою, що становить серйозний ризик.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вбачається, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Таким чином, можна стверджувати, що відповідач порушив зазначену норму, оскільки перевірка була перевіркою характеристик продукції, при цьому, рішення про те, що продукція становить серйозний ризик прийнято без дослідження зразків.

Пунктами 1 та 2 «Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 р. № 1407 (далі - Методика), встановлено, що згідно з цією Методикою визначаються критерії оцінки ризику, умови та обставини, за яких органи державного ринкового нагляду в межах сфери їх відповідальності обирають відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити. Також ця Методика застосовується під час обрання органами ринкового нагляду обмежувальних (корегувальних) заходів у випадках, передбачених частиною першою статті 28 та частиною четвертою статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", для запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам.

Відповідач всупереч законодавству взагалі не використовував Методику та обрав, зазначений у Рішенні обмежувальний (корегувальний) захід без оцінки ризику, умови та обставин.

Пунктом 10 Методики визначено, що на підставі проведеного аналізу розробляється сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція, згідно з додатком 1 до Методики. А пункт 14 Методики встановлює, що заповнена форма сценарного плану є невід'ємною частиною акта перевірки характеристик продукції та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Сценарного плану, як невід'ємної частини акту перевірки, до Акту перевірки та до Рішення не додано (у Акті перевірки (том 1, а.с. 23) поставлено прочерк у місці, призначеному для кількості аркушів сценарію), що є наочним порушенням законодавства.

Таким чином, видання Рішення без виконання вимог, визначених постановою КМ України від 26.12.2011р. № 1407, є протиправним.

Слід зауважити, що позивач має та надав всі необхідні документи для оцінки характеристик продукції, що перевірялася. У акті перевірки відповідач підтвердив, що надані 16 декларацій про відповідність, 10 сертифікатів відповідності.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Стаття 11 цього ж Закону, визначає що сертифікація в законодавчо регульованій сфері провадиться згідно з вимогами технічних регламентів. За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення призначеного органу з оцінки відповідності, заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності.

Таким чином, наявність у позивача сертифікатів на всі види продукції, що перевірялася Відповідачем, підтверджує відповідність цієї продукції технічним регламентам.

Пункт 13 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначає, що у разі, якщо суб'єктом господарювання надано протоколи випробувань продукції або сертифікати відповідності, видані акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду беруть до уваги ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

В порушення цієї норми закону відповідач проігнорував наявні сертифікати відповідності та зазначив у Рішенні, що продукція, яка введена в обіг ТОВ «БСХ Побутова Техніка», згідно зі ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не відповідає встановленим вимогам, а саме: «на продукцію, що перевіряється, відсутня технічна документація в обсязі передбаченому Технічним регламентом», при цьому, наявність сертифікатів у Акті перевірки не заперечується, ніякої оцінки їм не надано.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що всі види продукції, що перевірялися Відповідачем, повністю відповідають вимогам технічних регламентів, що підтверджується належними деклараціями та сертифікатами відповідності, а рішення та постанова відповідача такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про стягнення судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі адміністративного позову ТОВ «БСХ Побутова Техніка» було сплачено судовий збір у розмірі 182,7 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

За подачу апеляційної скарги ТОВ «БСХ Побутова Техніка» було сплачено судовий збір у розмірі 913,5 грн., що також підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ТОВ «БСХ Побутова Техніка», яке не є суб'єктом владних повноважень, обґрунтовані і відповідають вимогам чинного законодавства. Оскільки спір вирішений на користь позивача, а судові витрати підтверджені документально, то вони підлягають поверненню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні спірного судового рішення було неповно з'ясовано фактичні обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2014 року - скасувати, та постановити нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.12.2013 року № 000067.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про накладення штрафних санкцій від 02.12.2013 року № 000104.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» судові витрати по сплаті судового збору при подачі позову та апеляційної скарги у розмірі 1096,2 грн. (одна тисяча дев'яносто шість грн., 20 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.