Ухвала суду № 40378441, 04.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

04 вересня 2014 року № 813/5686/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Іванків З.О.,

з участю представника позивача Черевика Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова ( далі - УПФУ в Галицькому районі м. Львова) звернулося до суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області (далі - ГУЮ у Львівській області), відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області) з вимогами визнати неправомірними дії державного виконавця при винесенні постанови від 30.07.2014 року ВП № 44024811 про арешт коштів боржника та скасувати вказану постанову.

З ініціативи суду на вирішення поставлено питання про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого на підставі пункту 2 частини першої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Представник позивача Черевик Є.В. в судовому засіданні зазначив, що не заперечуватиме проти передачі справи на розгляд до іншого суду у разі якщо суд дійде висновку про те, що провадження у даній справі було відкрито з порушенням правил предметної підсудності.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що справу необхідно передати на розгляд до іншого суду, оскільки провадження відкрито у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

При цьому суд виходив з наступного.

Предметом оскарження є постанова державного виконавця ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області про арешт коштів боржника від 30.07.2014 року ВП №44024811.

Як слідує з оскаржуваної постанови, вона винесена у виконавчому провадженні при примусовому виконанні виконавчого листа № 464/6748/13-а, виданого 23.04.2014 року Сихівським районним судом м. Львова, відповідно до якого стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова на користь ОСОБА_2 пенсію відповідно до ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , починаючи з 22.11.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 21.11.2008 р. з врахуванням виплачених сум в розмірі 17053 грн 12 к.

Суд звертає увагу, що оскаржена постанова не виділена відповідачем в окреме провадження.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини третьої статті 11 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника врегульований статтею 52 цього Закону.

Саме у порядку цієї статті здійснюється примусове виконання рішень, ухвалених у справах, передбачених пунктом 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Аналогічне положення містить частина шоста статті 181 КАС України.

Відповідно роз'яснень пункту 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суд України від 21.05.2012 року №5 «Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» визначаючи предметну та територіальну підсудність справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, судам необхідно враховувати, що за приписами пункту 5 частини першої статті 18, частини шостої статті 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1- 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист, незалежно від статусу позивача у виконавчому провадженні.

В розумінні пункту 2 статті 3 КАС України місцеві загальні суди при розгляді та вирішенні адміністративних справ є адміністративними судами.

З огляду на правила предметної підсудності адміністративних справ, позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови підсудна місцевому загальному суду як адміністративному з урахуванням вимог щодо територіальної підсудності адміністративних справ (ст. 19 КАС України), а саме: Сихівському районному суду м. Львова.

При цьому судом враховано правові наслідки недотримання правил предметної і територіальної підсудності.

Згідно наданих ВАСУ у пункті 6 Постанови Пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАСУ під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 6.03.2008 р. роз'яснень, у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді. Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

У разі недотримання правил територіальної підсудності адміністративну справу також необхідно передати до належного суду.

Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що постанова державного виконавця ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області про відкриття виконавчого провадження №44024811 від 14.07.2014 року, у межах якого винесена оскаржувана постанова про арешт коштів боржника від 30.07.2014 року, оскаржена позивачем з дотриманням правил предметної підсудності.

Беручи до уваги викладене, справу слід передати на розгляд до Сихівського районного суду м. Львова, який є компетентним судом у розгляді даної справи.

Керуючись ст.ст.18,22,160,165,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Адміністративну справу № 813/5686 /14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови передати на розгляд до Сихівського районного суду м.Львова.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.

Повний текст ухвали виготовлено 05 вересня 2014 року.