Ухвала суду № 40376205, 03.09.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

03 вересня 2014 р. Справа № 902/1093/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник", м.Харків

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Могилів-Подільський, Вінницька область

про стягнення 10 172,48 грн заборгованості згідно договору поставки № 4805 від 14.03.2012 р.

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

Представники сторін в засідання суду не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник" звернулось з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10 172 грн 48 коп., з яких 6 000 грн основного боргу, 760 грн 95 коп. інфляційних втрат за період з січня 2014 р. по липень 2014 р., 88 грн 20 коп. - 3 % річних за період з 31.12.2013 р. по 23.07.2014 р., 2 723 грн 33 коп. пені за період з 31.12.2013 р. по 23.07.2014 р. та 600 грн 00 коп. - 10% штрафу.

Разом з поданою позовною заявою позивачем в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України заявлено вимогу про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах ціни позову та держмита.

Ухвалою суду від 29.07.2014 р. судом порушено провадження у справі № 902/1093/14 та призначено її до розгляду на 03.09.2014 р.

Так як сторони в засідання суду не з'явились справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши вимогу позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку доданим до позовної заяви документам, а також зміст самої позовної заяви, в їх сукупності, з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку про відхилення заявленої вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову виходячи з того, що позивачем не надано допустимих та обґрунтованих доказів наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також доказів імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Відхилення заяви про забезпечення позову є підставою для стягнення з позивача несплаченого при її поданні судового збору у відповідності до положень ст.49 ГПК України.

На вказаному наголошено в п.2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому зазначено, що на виняток з наведених правил у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому(-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.49, 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник" викладену в п. 3 прохальної частини позовної заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відхилити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромпідшипник", провулок Сімферопольський, 6, літ."Ч-2", м.Харків (ідентифікаційний код - 31151565) - 1 827 грн 00 коп. - судового збору в доход Державного бюджету України.

3. Видати наказ.

4. Ухвалу надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - провулок Сімферопольський, 6, літ."Ч-2", м.Харків, 61052.

3 - відповідачу - АДРЕСА_1.