Рішення № 40374988, 29.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4919/14

Справа № 640/5453/14-ц Головуючий 1 інстанції Золотарьова Л.І.

Категорія: аліменти Доповідач: Овсяннікова А.І

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Сащенко І.С.

при секретарі - Нестерцової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 23 травня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів.

В обґрунтування позову вказала, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 1995 року, який 01 березня 2000 року було розірвано.

Від сумісного проживання мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням суду від 16 жовтня 2000 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1:4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 25 вересня 2000 року.

Після винесення рішення суду відповідач до 2008 року сплачував аліменти на утримання сина, а починаючи з 2008 року припинив сплати.

На початку 2010 року відповідач сплатив заборгованість по аліментах за 2008 і частково за 2009 рік, а в подальшому знову перестав платити аліменти.

Заборгованість відповідача по сплаті аліментів за період 01 січня 2010 по ІНФОРМАЦІЯ_2 року складає 25 296 грн. 60 коп.

У зв'язку ухиленням відповідача від сплати аліментів просить стягнути з нього пеню за прострочення несплачених аліментів з 2010 року по 01 квітня 2014 року розмірі 19 789 грн. 38 коп.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

Відповідач не з'явився.

Третя особа ОСОБА_3 позов підтримав.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 23 травня 2014 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення пені по невиплаті аліментів відмовлено.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами - закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог, оскільки судом порушені норми матеріального та морального права, судом не взяті до уваги усі обставини по справі.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1995 року по 01 березня 2000 року.

Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно рішення Київського районного суду міста Харкова від 16 жовтня 2000 року з відповідача на утримання сина стягнуто аліменти у розмірі 1:4 частини всіх видів доходу, починаючи з 25 вересня 2000 року і до виповнення дитині повноліття.

18 років сину сторін виповнилося ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

На час виповнення ОСОБА_3 повноліття відповідач має заборгованість по сплаті аліментів у сумі 25 296,60 грн.

Позивачкою поставлено питання про стягнення цієї суми з відповідача.

Закриваючи провадження у цій частині суд першої інстанції виходив з тих обставин, що є рішення суду від 16 жовтня 2000 року про стягнення аліментів з відповідача і позивачка знову ставить питання про їх стягнення.

Відповідно до вимог ст. 205 ч.1п.2 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Позивачка просить стягнути заборгованість по аліментам на час виповнення дитині 18 років, а не самі аліменти, а тому підстав для закриття провадження у справі у цій частині не вбачається.

В задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині слід відмовити, оскільки стягнення окремо такої заборгованості не передбачено; вона і до цього часу рахується за відповідачем, про що зазначено і в відповіді ВДВС ОСОБА_1 (а.с.53-54).

Що стосується позову у частині стягнення пені, то рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з задоволенням позову.

Наявність заборгованості відповідачем не оспорюється.

Відповідно до вимог ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Заперечуючи проти сплати пені відповідач зазначає, що його вини у несплаті аліментів немає, оскільки він хворіє; постійно працювати не може; періодично знаходить роботу і тоді платить аліменти.

Відповідно до вимог ст. ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано жодного доказу, що він є непрацездатним або інвалідом, а тому вважати, що він з поважної причини не сплачує аліменти не можна.

За таких обставин з відповідача слід стягнути пеню за прострочку у сплаті аліментів .

При цьому і позивачкою і судом враховані і суми і час, коли за період з 2010 року відповідачем сплачувалися добровільно аліменти.

Судові витрати підлягають стягненню згідно вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 313, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 23 травня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментам - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення пені по невиплаті аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 14 929 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 243 грн.60 коп. та на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 53 грн.60коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: