Ухвала суду № 40374913, 29.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5951/14

Справа № 642/4637/14-ц Головуючий 1 інстанції Ольховський Є.Б.

Категорія: сімейні Доповідач: Овсяннікова А.І

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Сащенко І.С.

при секретарі - Нестерцової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 23 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління служб у справах дітей Харківської міської ради про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без дозволу та супроводу одного з батьків, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління служб у справах дітей Харківської міської ради про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без дозволу та супроводу одного з батьків.

В обґрунтування позову вказав, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, з якою мають дитину- дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

31 березня 2009 року шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати з ним .

Він матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я дитини, її фізичний та духовний розвиток, матеріальний стан.

Весь цей час ОСОБА_1 життям доньки не цікавилась, не телефонувала, не виявляла бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні.

На сьогоднішній день дитині майже чотирнадцять років.

На теперішній час донька прошла відбір та зарахована на учбову програму «НААЛЕ» держава Ізраїль, тривалість навчання - 4 (чотири) роки.

На період літніх канікул вона буде повертатися в Україну.

Виїзд дитини за кордон вочевидь сприятиме розширенню світогляду дитини та добре позначиться на її духовному та інтелектуальному розвитку як особистості.

Оскільки ОСОБА_1 відмовляється від надання згоди на виїзд доньки за кордон для навчання за межі України, чим перешкоджає забезпеченню реалізації охоронюваних законом прав та інтересів ОСОБА_4, вказує, що з метою захисту прав дитини він вимушений звернутись до суду з позовною заявою про надання дозволу на її тимчасовий виїзд за кордон.

Просить надати дозвіл без згоди та супроводу мати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, оформити документи для тимчасового виїзду громадянки України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в супроводі інших осіб, уповноважених батьком за нотаріально посвідченою згодою, по туристичній програмі «НААЛЕ» держави Ізраіль, строком на 4 роки, за межі України, з поверненням в Україну на період канікул.

Надати дозвіл ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово виїжджати за межі України без згоди і супроводу матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до досягнення нею 16 років.

Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 гривень 60 копійок та витрати за надання оголошення в газеті в сумі 216 гривень, а всього стягнути 459 гривні 60 копійок.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, пояснивши суду, що її дочка досягла тринадцятирічного віку, має нестійку психіку, тому вона не хоче давати згоду на її виїзд за кордон, оскільки ніхто не буде нести відповідальність за її безпеку.

Представник служби у справах дітей щодо надання дозволу на виїзд за кордон малолітньої ОСОБА_4 самостійної позиції не виклав.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 23 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Надано дозвіл без згоди та супроводу матері ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, оформити документи для тимчасового виїзду громадянки України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в супроводі інших осіб, уповноважених батьком за нотаріально посвідченою згодою, по туристичній програмі «НААЛЕ» держави Ізраїль, строком на 4 роки, за межі України з поверненням в Україну на період канікул.

Надано дозвіл ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово виїжджати за межі України без згоди та супроводу матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. до досягнення нею 16 років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 459 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог , оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права, судом не взяті до уваги усі обставини по справі.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 29 січня 2000 року по 31 березня 2009 року.

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 01 листопада 2010 року місце проживання дитини - доньки ОСОБА_4 - визначено з батьком ОСОБА_2, а рішенням суду від 16 березня 2011 року з ОСОБА_1 на утримання доньки стягнуто аліменти .

Статтею 313 Цивільного Кодексу України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Порядок виїзду за кордон дітей - громадян України - визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857- XII, постановою КМУ від 27 січня 1995. року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами).

У відповідності до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.

Згідно до п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто, донька сторін здала вступні тести та зарахована на навчання за чотирьохрічною програмою Міністерства Освіти Ізраіля «НААЛЕ» для отримання атестату про середню освіту в рамках Міжнародною Угоди про співпрацю в області культури та освіти.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та надаючи дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди матері суд першої інстанції обґрунтовано виходив у першу чергу з інтересів дитини.

Судом першої інстанції ОСОБА_4 була допитана і дитина пояснила , що бажає навчатися за кордоном.

В суді апеляційної інстанції представник служби у справах дітей підтвердив, що дитина давала пояснення вільно, обґрунтовуючи свою позицію про бажання отримати освіту за кордоном.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 посилається на те, що дитина неповнолітня, якість навчання за цією програмою спірна і, крім того, там війна.

На підтвердження своїх заперечень відповідачка надала витяги з Інтернету.

Однак, з наданих даних вбачається, що програма «НААЛЕ» повністю фінансується державою Ізраїль та Єврейським агентством (Сохнут), що свідчить про достатній рівень даної прогрми.

Вік дітей, які там навчаються, з 13 років 9 місяців. Доньки сторін - 14 років.

Програма має три типу шкіл і діти самі вибирають тип школи.

Щодо проведення бойових дій, то як пояснив представник позивача, дитина буде навчатися у місті поза межами проведення таких дій.

Відносно відгуків колишніх учнів цієї програми, то ці відгуки отримані відповідачкою з інтернету і не можуть свідчити про неналежну якість навчання та незабезпечення безпеки учнів.

Заперечення відповідачки з цього приводу не ґрунтуються на належних доказах.

Що стосується бажання ОСОБА_4 отримати освіту за кордоном, то судова колегія керується принципами Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, відповідно до яких дитині мають належати права на здоровий ріст та розвиток, належне харчування, житло, розваги, медичне обслуговування, отримання освіти. Найкраще забезпечення інтересів дитини щодо її освіти та навчання має бути керівним принципом для батьків.

За таких обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити .

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 23 липня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: