Ухвала суду № 40374784, 01.09.2014, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/1-610/11

Провадження № 1-о/645/7/14

УХ В А Л А

іменем України

01 вересня 2014 р. Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Сілантьєвої Е. Є.

при секретарі - Курбатовій А. М.,

за участю прокурора - Пономаренко А.О.

за участю адвоката - ОСОБА_1

засудженого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше засудженого вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року за ст. 190 ч. 4, ст. 358 ч. 2, 3 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання на три роки, про перегляд вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року за ново виявленими обставинами, -, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року за нововиявленими обставинами та просить скасувати зазначений вирок та постановити оправдувальний вирок.

У судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що він вважає нововиявленими наступні обставини: так, 03 вересня 2009 року він не приймав участь на зборах засновників ТОВ фірма "Ідалія" і не приймав рішення про продаж майна фірми, оскільки не був ні директором, ні засновником фірми; 03 вересня 2009 року не виготовляв на ноутбуці № 013928, що належить його батькові, будь-які протоколи, або які-небудь документи, що стосуються купівлі-продажу нерухомого майна; 21 та 24 грудня 2009 року не приймав участь у судових засіданнях у Київському районному суді м. Харкова та не підтримував зустрічний позов громадянина РФ ОСОБА_10; 04 грудня 2009 року, 10 лютого 2010 року та 19 лютого 2010 року не приймав участь у підписанні будь-яких доручень та договору купівлі-продажу майна фірми у нотаріусів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; 15 січня 2010 року не оформлював в Харківському міському бюро технічної інвентаризації право власності на майно фірми за громадянином РФ ОСОБА_10; 16 лютого 2010 року не подавав до Харківського міського бюро технічної інвентаризації неправдиві документи, не виготовляв фіктивну печатку ТОВ Фірми «Ідалія» та не використовував її з метою заволодіння правом не нерухоме майно фірми, не використовував втрачений паспорт громадянина РФ ОСОБА_10, а також ОСОБА_23 та ОСОБА_24, оскільки вони у нього були відсутні та не заволодівав правом на майно ТОВ Фірми «Ідалія». Також, ОСОБА_2 посилався на висновок експертизи № 8397 від 26.09.2013 року відповідно висновків якої всі документи у незаконному виготовленні яких обвинувачувався та був засуджений ОСОБА_2 були утворені тільки у 2010 році.

Захисник ОСОБА_2, ОСОБА_1, підтримала заяву ОСОБА_2 та просила її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви посилаючись на її необґрунтованість та зазначив, що всі обставини на які посилається ОСОБА_2 були відомі засудженому під час проведення як досудового так і судового слідства і тому ці обставини не є нововиявленими.

Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7, представник потерпілих ОСОБА_8, представник цивільного позивача ОСОБА_9 до судового засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином, шляхом направлення на їх адресу судових повісток.

Суд, вислухавши ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_1, прокурора, вивчивши матеріали справи в об'єму, зазначеному у заяві про перегляд вироку, проходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Разом з тим, згідно ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Згідно до ч. 4 ст. 466 КПК України суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, що переглядається за нововоявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 25 січня 2012 року вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова був визнаний винним та засуджений за ч. 4 ст. 190, ч.2,3 ст. 358 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України до п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна та з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України був звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на три роки. Цивільний позов був задоволений у повному обсязі та вирішено питання про судові витрати та речові докази по справі. Зазначений вирок набрав чинності та у апеляційної інстанції не переглядався.

З вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року вбачається, що обвинувачений визнав свою провину у повному обсязі, попросив вибачення перед потерпілими, що також підтверджується протоколами судових засідань від 19 січня 2012 року та 25 січня 2012 року.(т. 48, а.с. 187, 197).

Посилання засудженого ОСОБА_2 на ті обставини, що він 03 вересня 2009 року не приймав участь на зборах засновників ТОВ фірма "Ідалія" і не приймав рішення про продаж майна фірми, оскільки не був ні директором, ні засновником фірми; 03 вересня 2009 року не виготовляв на ноутбуці № 013928, що належить його батькові, будь-які протоколи, або які-небудь документи, що стосуються купівлі-продажу нерухомого майна; 21 та 24 грудня 2009 року не приймав участь у судових засіданнях у Київському районному суді м. Харкова та не підтримував зустрічний позов громадянина РФ ОСОБА_10; 04 грудня 2009 року, 10 лютого 2010 року та 19 лютого 2010 року не приймав участь у підписанні будь-яких доручень та договору купівлі-продажу майна фірми у нотаріусів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ; 15 січня 2010 року не оформлював в Харківському міському бюро технічної інвентаризації право власності на майно фірми за громадянином РФ ОСОБА_10; 16 лютого 2010 року не подавав до Харківського міського бюро технічної інвентаризації неправдиві документи, не виготовляв фіктивну печатку ТОВ Фірми «Ідалія» та не використовував її з метою заволодіння правом не нерухоме майно фірми, не використовував втрачений паспорт громадянина РФ ОСОБА_10, а також ОСОБА_23 та ОСОБА_24, оскільки вони у нього були відсутні та не заволодівав правом на майно ТОВ Фірми «Ідалія» як на обставини, які є нововиявлені є безпідставним. Так, як вбачається з матеріалів справи під час судового слідства ОСОБА_2 та його захисники неодноразово звертались до суду з клопотаннями в яких були викладені вище перелічені факти (т. 46 а.с. 378-382, 390-392, 405-407, т. 47, а.с. 11-35, 87-89, 94-96, 230-253, 254-256, т. 48 а.с.126-167, 174-185, 282, 285), так у судовому засіданні 18 жовтня 2011 року ОСОБА_2 не визнавав свою провину та також зазначив на вказані обставини ґрунтуючи на цьому свою лінію захисту (т. 36, а.с. 396-398). Посилання на той факт, що всі докази по зазначеним обставинам були невірно зазначені органами досудового слідства та неправильно досліджені судом при постановленні обвинувального вироку, також те що досудовим слідством були штучно створені (фальсифікація) та підробка доказів, також про те, що як досудове так і судового слідство було проведено не у повному обсязі є підставою для апеляційного оскарження вироку суду, та не є підставою для скасування вироку за нововиявленими обставинами. Як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_2, його захисник та адвокат не скористались своїм правом апеляційного оскарження вироку суду. Посилання ОСОБА_2 на той факт, що він визнав свою провину та не оскаржував вирок суду за тих обставин, що на його адресу лунали погрози з боку потерпілих не знайшло свого підтвердження та не було предметом розгляду.

Пояснення свідків нотаріуса ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, а також свідка ОСОБА_11, які були опитані останніми під час кримінального провадження № 42012220090000005 також не є нововиявленими обставинами, оскільки зазначені свідки були допитані під час проведення досудового та судового слідства, та дана оцінка їх поясненням.

Крім того, ОСОБА_2, як на нововиявлену обставину посилається на висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи № 8397 від 26.09.2013 року, відповідно висновків якої було встановлено, що був досліджений ноутбук «ASUS» корпус сірого кольору № SN I 4 CNG 013928 та на НЖМД містяться файли документів, що містяться: зображення відбитку печатки круглої форми «Україна міста Харків товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Ідалія» № 33122269», зображення, схожі на підписи та зображення рукописного тексту «ОСОБА_12», «ОСОБА_10», зображення паспорту громадянина Російської Федерації ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, м. Новомосковськ Тульської області, виданого ОВС району Черемушки м. Москви 10.03.2006 року. Також відповідно висновків зазначеної експертизи, аналізом метаданих файлової системи та внутрішніх структур даних кожного файлу, що містить інформацію стосовно ТОВ «Ідалія» було встановлено час створення файлів, редагування, друкування та інші матеріальні дані, та було встановлено, що файл «Розписка.doc.» було зафіксовану дату створення файлу «21.09.2010 12:26:00 +3»; «протокол от 26.11.2009. doc.» - « 21.09.2010 10:17:00 +3»; «Протокол от 30.09.2009. doc.» - « 21.09.2010 10:26:00 +3»; «Договор doc.» - « 21.09.2010 12:47:00 +3»; «Акт приема передачи. doc.» - « 30.09.2010 10:33:00 +3» та інше. Таким чином, ОСОБА_2 зазначає, що всі документи, які мають відношення к договору купівлі-продажу майна ТОВ фірми «Ідалія», та відповідно до обставин яких він був засуджений, були внесені у НОУТ 21 вересня 2010 року, тобто після його вилучення (02 вересня 2010 року) та в той час, коли ОСОБА_2 знаходився під вартою у слідчому ізоляторі та не мав можливості внести ці данні. Але, як вбачається з зазначеної експертизи не було з'ясовано, чи були вищевказані відомості у файлах ноутбуку, який оглядався у 2009 році, оскільки дослідження проводилось тільки починаючи з 2010 року. Крім того, про зазначені обставини ОСОБА_2 посилався під час слухання справи і тому вони не є нововиявленими. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з висновку судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 10141/10-20 від 26 листопада 2010 року на жорсткому диску ноутбук «ASUS» корпус сірого кольору № SN I 4 CNG 013928 та жорсткому диску системного блоку, корпус сірого кольору №30060501043, які вилучені у ОСОБА_17 та ОСОБА_2, знаходяться: - файли (договір купівлі продажу, розписки про отримання грошових коштів на виконання умов договору купівлі-продажу не житлових будівель та приміщень; протокол загальних зборів ТОВ фірма «Ідалія»; позовна заява про стягнення суми боргу за договором позики), які включають в себе прізвища наступних громадян: ОСОБА_12 та ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_21; зображення відтиску печатки ТОВ фірма «Ідалія»; - зображення сторінок з паспорту на ім'я ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцю м. Новомосковськ Тульської області РФ № НОМЕР_1 виданий 05.05.2007р. підрозділом 770-123 відділом по району Черемушки ОУФМС Росії по м. Москва. 2. Детальна інформація про знайдені файли міститься в Таблиці №1 та Таблиці №2 Додатку №1, роздруківка цих документів наведена в Додатку №2 до цього Висновку. Зазначена експертиза не визнана незаконною, експерт ОСОБА_15 до відповідальності не притягнутий.

Нововиявленими є такі обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи, але не були відомі чи не могли бути відомі на той час суду та слідчим органам. Обов'язковою умовою перегляду вироку за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстави для скасування вироку, повинні бути абсолютно новими, суттєвими, раніше невідомими слідчим органам і суду, тобто такими, що не фігурували та не досліджувались в матеріалах справи та потребують окремого розслідування.

Вивчивши матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку, що засуджений фактично оскаржує докази, які вже були оцінені судом при постановлені вироку суду від 25.01.2012 року.

Нововиявлені обставини - у процесуальному праві узагальнена категорія юридичних фактів, які мають суттєве значення для вирішення справи, але не були відомі суду та іншим учасникам процесу на момент постановлення рішення, внаслідок чого була допущена судова помилка.

Не є нововиявленими обставинами ті, на які посилалися як на докази сторони кримінального провадження, або об'єктивно могли бути долучені як докази, невчасно подані сторонами докази. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, 1950 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною законодавства України, не гарантує право на поновлення розгляду у справі, в якій винесено остаточне рішення (справи: Brumarescu V. Romania, Козак проти України « 21291/02, 17.12.2002 р., Кучеренко проти України, № 41974\98, рішення у справі «Х проти Австрії», № 7761/77, DR 14, 08.05.78, с. 171, 174; рішення у справі «Хосе Марія Руїз Матеос та інші проти Іспанії», № 24469/94, DR 79, 2.12.94, с. 141). Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні у справах «Рябих проти Росії» та «Науменко проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував: принцип остаточності судового рішення означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду й ухвалення нового рішення у справі. За змістом статті 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 р., судове рішення, що набрало законної сили, може бути переглянуте в межах кримінальної процедури відповідної держави за наявності нових або нововиявлених фактів, які могли вплинути на результати розгляду справи.

Проте, обставини, на які посилається засуджений в своїй заяві про перегляд вироку - не є нововиявленими обставинами.

Принцип диспозитивності у кримінальному процесі дозволяє особі самостійно обирати засоби, форми захисту і реалізації своїх суб'єктивних прав та законних інтересів не може їх вважати нововиявленими обставинами. Засуджений ОСОБА_2 не скористався своїм правом на оскарження вироку суду, погодився з ним.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити у задоволені заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, оскільки не вбачає підстав, передбачених ст.. 459 КПК України.

Керуючись Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 р., ст. 459, 462, 467 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року - залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляція протягом семі днів до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд г. Харкова.

Головуючий суддя -