Ухвала суду № 40374378, 20.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2014 рокусправа № 804/4488/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Щербака А.А. Малиш Н.І.

за участю секретаря: Шелепової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі №804/4488/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада ТБ» до: про Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Паллада ТБ» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровського Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.03.2013 року № 0000111520.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року відкрито адміністративне провадження у справі № 804/4488/13-а. (а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року відповідач дійшов помилкового висновку про порушення вимог податкового законодавства, тому податкове повідомлення-рішення, яке винесено за висновками, викладеними в акті перевірки, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі №804/4488/13-а адміністративний позов задоволено. (суддя - Горбалінський В.В.) (а.с.60-61)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів та не довів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач - Державна податкова інспекція в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі №804/4488/13-а та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що в порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, позивачем завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2012 року у розмірі 131233,34 грн.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну відповідача - Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

У судовому засіданні, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме: замінити Державну податкову інспекцію в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову інспекцію в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

08 серпня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№42090/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на порушення відповідачем п.201.6 Податкового кодексу України, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 у справі №804/4488/13-а - без змін.

19 серпня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№43345/14 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів з урахуванням заявленого відповідачем клопотання, ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

17 січня 2013 року позивач подав до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за період грудень 2012 року.

20 лютого 2013 року посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада ТБ», результати якої оформлено актом № 776/15-2/35448640 від 20.02.2013 року.

Висновками зазначеного акту встановлено, що в порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України підприємством ТОВ «Паллада ТБ» завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті платником податку до бюджету за результатами звітного періоду за грудень 2012 року в сумі 131 233, 34 грн. За вказане порушення передбачено застосування штрафної санкції згідно п. 123.1. ст. 123 розділу ІІ Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків суми визначеного податковим органом податкового зобов'язання або завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідач вказує, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних: податкова накладна від 30.11.2012 року № 2 на суму ПДВ 10 000,00 грн. та податкова накладна від 31.10.2012 року № 3 на суму ПДВ 121 233,34 грн., виписаних ПП «ТПК-Сервіс».

15 березня 2013 року на підставі акту перевірки № 776/15-2/35448640 від 20 лютого 2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000111520, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 164 041,68 коп., в т.ч. за основним платежем 131 233,34 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 32 808,34 грн.

Згідно п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому пунктом 201.10. статті 201 вказаного Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, податковим законодавством встановлено, що податковий кредит формується на підставі податкових накладних, вказані податкові накладні повинні бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних і формування податкового кредиту на підставі не зареєстрованих податкових накладних не допускається.

Водночас пунктом 201.6. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2013 року державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було складено електронний документ - довідку № dcp/883551 щодо обсягів податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН станом на 04.02.2013 року, в якій зазначено про відсутність реєстрації податкових накладних № 2 та № 3 на загальну суму 131 233,34 грн.

Згідно статті 10 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Згідно статті 11 вказаного Закону електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Доказів отримання вказаної довідки позивачем відповідачем не було надано.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскільки відповідач не повідомив позивача про наявність розбіжностей з даними контрагентів, позивач був позбавлений можливості уточнити свої податкові зобов'язання протягом 10 днів після отримання такого повідомлення.

Оскільки відповідач не повідомив ТОВ «Паллада ТБ» про наявність розбіжностей з даними контрагентів, тобто діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, і незважаючи на це провів камеральну перевірку ТОВ «Паллада ТБ», за результатами якої позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 23 квітня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі №804/4488/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 22 серпня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш