Ухвала суду № 40374369, 13.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2014 рокусправа № 804/4518/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Щербака А.А. Малиш Н.І.

за участю секретаря: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 у справі №804/4518/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальресурс» до про Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальресурс» (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.03.2013 року № 0000472202 по нарахуванню позивачу податку на додану вартість в сумі 501157 грн. і штрафних санкцій 125 289 грн. (т.1; а.с. 3-4)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/4518/13-а. (т. 1; а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що акт від 07.03.2013 року за №2225/7/22.2 - 07/32289612 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Стальресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року» оформлено з порушеннями діючого законодавства, оскільки в ньому викладено недостовірні факти і, як слідство, зроблені донарахування податків з порушенням діючого податкового законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі №804/4518/13-а адміністративний позов задоволено. (суддя -Ніколайчук С.В.) (т. 2; а.с.255-261)

Відповідач - Дніпродзержинська об'єднана державна податкової інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі №804/4518/13-а та відмовити в задоволені адміністративного позовну.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач зазначає, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі №804/4518/13-а винесена з не вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В судовому засіданні не всебічно і не повно з'ясовані всі фактичні обставини, не об'єктивно оцінені докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті. ТОВ «Стальресурс» віднесено до складу податкового кредиту за податковими накладними, які немають обв»язкових реквізитів, а саме: місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичне особи-продавця, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, вид цивільно-правового договору і таке інше.

Відсутність у податкових накладних обов»язкових реквізитів позбавляє покупця права на включення в податковий кредит витрат по сплаті податку на додану вартість на підставі такої накладної.

08 серпня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх. № 42095/14 надійшли письмові заперечення Позивача на апеляційну скаргу, в котрих останній просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги за їх необгрунтованості та безпідставності, а рішення суду, як вмотивоване та законне - залишити без змін.

Позивач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, про причини його неявки суд не сповістив, з заявою про розгляд справи за його обов»язковою участю - не звертався.

За таких обставин, з урахуванням думки представника Відповідача, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника Позивача.

Заслухавши пояснення представника Відповідача по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000472202 від 21.03.2013р. - є предметом судового спору.

Матеріали справи не містять доказів звернення сторін по справі з запереченнями щодо встановлених судом фактичних обставин справи.

Суд розглядає справу в межах апеляційного оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів та не доведено обґрунтованість визначення податкового зобов'язання та правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу Позивач, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в період часу з 08.02.2013 року по 28.02.2013 року (термін перевірки продовжено з 22.02.2013 року по 28.02.2013 року) фахівцями Відповідача проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами котрої складено акт №2225/7/22.2-07/32289612 від 07.03.2013 року .

Згідно наданої суду ксерокопії зазначеного акту, перевіркою встановлені порушення, а саме:

- п. 1.31 п. 1.32 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у підприємства ТОВ «Стальресурс» підлягають зменшенню валові доходи на відповідні суми в відповідних періодах на загальну суму 9 223 751,08 грн., в тому числі: 2 квартал 2010 року - 2507507,70 грн.; 3 квартал 2010 року - 2812145,83 грн.; 4 квартал 2010 року - 2102304,16 грн.; 1 квартал 2011 року - 1801793,39 грн.

п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР ТОВ «Стальресурс» зависило показник у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 9223751,08 грн., в тому числі: 2 квартал 2010 року - 2507507,70 грн.; 3 квартал 2010 року - 2812145,83 грн.; 4 квартал 2010 року - 2102304,16 грн.; 1 квартал 2011 року - 1801793,39 грн., які не призвели до заниження або завищення податку на прибуток за перевіряємий період.

- п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється на загальну суму 501 157 грн., у тому числі за: жовтень 2012 року - 186 103 грн., листопад 2012 року - 154622 грн., грудень 2012 року - 160 432 грн.

- п. 1.6 п. 1.7 ст.1, п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст.4, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними не мало право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість від отриманих у ПП «Вікторія 2007» по товару (металопрокат), ТОВ «Аксіома» та ПП «Таір Д» в частині їх придбання та продажу на загальну суму ПДВ 1 490 676,70 грн., в тому числі: квітень 2010 року - 501501,44 грн., серпень 2010 року - 288818, 63 грн., вересень 2010 року - 273 610,43 грн., жовтень 2010 року 90180,25 грн., листопад 2010 року - 152846,72 грн., січень 2011 року - 183719,23 грн.

- п.п. 9.73 п. 9.7 ст. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2010 рік у сумі 2400,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 р. №0000472202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Стальресурс» по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 626 446,00 грн., з яких 501 157 грн. - за основним платежем; 125 289 грн. - штрафні санкції.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим кодексом України; Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ч.1 ст. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів виходить з того, що підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході перевірки фахівцями Відповідача досліджувались господарські операції Позивача з його контрагентами ПП «Вікторія - 2007», ПП «Таір-Д», ТОВ «Аксіома».

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2010 року між ТОВ «Стальресурс» та ПП «Вікторія - 2007» був укладений договір №ТА-27-05 на придбання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно вищенаведеного договору ТОВ «Стальресурс» отримало від ПП «Вікторія-2007» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 9 849 163,07 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Суми ПДВ по операціях з придбання товару включені ТОВ «Стальресурс» до складу податкового кредиту у квітні 2010 року на загальну суму ПДВ 474918,10 грн., в серпні 2010 року на загальну суму ПДВ 288818,60 грн., в вересні 2010 року на загальну суму ПДВ 273610,40 грн., в жовтні 2010 року на загальну суму ПДВ 243027 грн., в листопаді 2010 року на загальну суму ПДВ 177433,80 грн., в грудні 2010 року на загальну суму ПДВ 183719,23 грн.

Крім того, Позивачем було укладено договір від 01.04.2010 року №01-04/2 з ПП «Таір-Д» (код ЄДРПОУ 31692328) на придбання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно вищенаведеного договору ТОВ «Стальресурс» отримало від ПП «Таір-Д» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 159 499,98 грн. згідно видаткових накладних.

Суми ПДВ по операціях з придбання товару були включені ТОВ «Стальресурс» до складу податкового кредиту у квітні 2010 року на загальну суму ПДВ 26583,34 грн.

Також ТОВ «Стальресурс» було укладено договір з ТОВ «Аксіома» (код ЄДРПОУ 20251135) від 22.12.2010 року №36

Згідно вищенаведеного договору Позивач отримав від ТОВ «Аксіома» металопрокат та інші товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 059 836, 69 грн., в т.ч. ПДВ - 176 639,46 грн. згідно накладних та податкових накладних.

З урахуванням вищезазначених взаєморозрахунків по договору від 22.12.2010 року №36 ТОВ «Стальресурс» включило до складу податкового кредиту за лютий 2011 року, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року №9001519561 від 21.03.2012 року та розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ №9001521813 від 21.03.3012 року, ПДВ у сумі 176 639,46 грн. по ТОВ «Аксіома».

За позицією податкового органу, про що свідчить акт-перевірки (арк.55-56), у податкових накладних за жовтень-грудень 2012р. не зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, вид цивільно-правового договору. В зв'язку з чим податковий орган вважає, що відсутність у податкових накладних обов'язкових реквізитів позбавляє покупця права на включення в податковий кредит витрат по сплаті податку на додану вартість на підставі такої накладної.

Однак, колегія суддів виходить з того, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Саме це й підтверджується матеріалами справи.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність договорі, укладених між Позивачем та його зазначеними контрагентами за перевіряємий період, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між Позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 23 квітня 2013р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об»єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської обласної Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вітня 2013р. у справі №804\4518\13-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 18 серпня 2014р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш