Рішення № 40373651, 01.09.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1із6 Справа № 303/1150/14-ц

2/303/1020/14 Номер ряд. стат. звіту - 26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 вересня 2014 року м.Мукачево

Мукачівський місьрайонний суд Закарпатської області в складі одноособово:

головуючого - судді Іваницького Р.С.

при секретарі судового засідання Чудіній В.М.

за участі представника позивача Петюшка О.В.

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Піреус банк МКБ» звернулося до Мукачівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 36/2006-1 від 20.11.2006 року в сумі 109 394,98 Євро та звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 36/2006-1 від 20.11.2006 року в сумі 109 394,98 Євро на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 08.11.2006 року - дві земельні ділянки: земельна ділянка 0,25 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельна ділянка розміром 0, 2780 га, призначена для особистого селянського господарства, розташовані за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, та стягнути сплачений судовий збір, мотивуючи тим, що 20.11.2006 року між ВАТ «Міжнародний комерційний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Піреус банк МКБ») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 36/2006-1 про надання кредиту у розмірі 60 000 Євро зі сплатою 14 % річних за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ВАТ «Міжнародний комерційний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Піреус банк МКБ») та ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір від 08.11.2006 року, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, дві земельні ділянки: земельна ділянка 0,25 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельна ділянка розміром 0, 2780 га, призначена для особистого селянського господарства, розташовані за адресою АДРЕСА_1. Позичальник ОСОБА_4 не виконав належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість станом на 31.01.2014 року на загальну суму 109394, 98 Євро. Позичальником порушені зобов'язання за кредитним договором та договором іпотеки, в добровільному порядку не врегульовано.

Представник позивача в судовому засіданні подав письмову заяву про поновлення строку позовної давності з мотивів вказаних у письмовому поясненні поданому до суду (а.с.69-77, 93, 94), заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 74 ч.5 абз. 3, 4 ЦПК України (а.с. 39, 41, 63).

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 74 ч.5 абз. 3, 4 ЦПК України (а.с.38, 40, 62, 64).

Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив клопотання про застосування позовної давності та відмови у задоволенні частини позовних вимог, з мотивів зазначених у заяві, визнав стягнення суми боргу в розмірі 24 124,78 Євро та незаперечує проти звернення стягнення на земельну ділянку розміром 0, 2780 га, призначена для особистого селянського господарства (а.с.44, 45, 54, 85).

2із6

В судовому засіданні за матеріалами справи встановлено, що 20.11.2006 року між ВАТ «Міжнародний Комерційний банк» (правонаступник ПАТ «Піреус банк МКБ» а.с. 25-28) та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 36/2006-1, відповідно до пункту 1.1. даного Договору банк надав Відповідачу грошові кошти у сумі 60 000 Євро зі сплатою 14 % відсотків річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення по 19.11.2011 року із сплатою відсотків згідно до п. 3.1. - 3.2. цього Договору за умови виконання п.4.1. цього Договору. Пунктом 2.1. Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти (кредит та відсотки за кредит), в строки, обумовлені в пункті 3.1. цього Договору. Пункт 3.1. Погашення суми кредиту здійснюється в строки, обумовлені в Графіку погашення кредитної заборгованості, який є невід'ємною частиною цього Договору. Пункт 6.3. У разі порушення Позичальником своїх зобов'язань по цьому договору, вказаних у п. 5.1., Банк має право на дострокове стягнення заборгованості та п.6.4. У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування Банк має право видати наказ про примусову сплату боргового зобов'язання (а.с.5-7, 15, 66), тобто порушення позичальником зобов'язань за даним кредитним договором відбулися з 15.11.2008 року. Для забезпечення виконання зобов'язання за даним кредитним договором 08.11.2006 року між ВАТ «Міжнародний комерційний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Піреус банк МКБ») та ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, згідно якого предметом іпотеки є дві земельні ділянки: земельна ділянка 0,25 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельна ділянка розміром 0, 2780 га, призначена для особистого селянського господарства, розташовані за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до договору іпотеки, сторонами визначено вартість предмета іпотеки в розмірі 200 000 грн. (а.с.8-14). Банком свої зобов'язання за кредитним договором виконано, надано кредитні кошти в розмірі 60 000 Євро, відповідно до меморіального валютного ордеру № 27858 від 20.11.2006 року (а.с.17). У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_4 станом на 30.01.2014 року має заборгованість перед кредитором Позивачем у сумі 109 394,98 євро, яка складається: з заборгованості за кредитом - 60000 євро; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 48924,56 євро; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 470,42 євро (а.с.15-16). Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належним чином повідомлялися про стан заборгованості відповідно до кредитного договору з проханням в добровільному порядку врегулювати порушені зобов'язання за кредитним договором (а.с.18, 19, 20), але пропозиція позивача кредитора проігнорована.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частина перша ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Постановою Верховного Суду України у цивільній справі № 6-116цс13 від 06.11.2013 року, визначено, що ч. 3 ст. 254, ст. ст. 256-258, чч. 1, 5 ст. 261, ст. 1050 ЦК України щодо встановлення початкового моменту перебігу позовної давності за вимогами, що складаються із сукупності прострочених щомісячних зобов'язань.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Перевіряючи доводи заявника в частині застосування судами норм закону щодо позовної давності, Судові палати виходять із такого.

Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк.

3із6

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Відповідно до вище вказаного аналізу Верховний Суд України встановив правову позицію (у справі № 6-116цс13), для застосування судами при розгляді аналогічних справ, а саме: відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

4із6

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

У разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Застосування аналогії права дозволяє звернутися до вимог розділу 2 п.2.2. Постанови Пленуму ВГС України від 29.05.2013 року № 10, За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський судповинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право абоохоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся досуду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися

судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.

Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням

належних та допустимих доказів.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення суду та пункту 2.3. цього розділу, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Також, норма ч. 5 ст. 267 ЦК припускає можливість визнання судом поважними певних причин пропуску позовної давності, однак не містить переліку таких причин. Виходячи з загальних засад цивільного (господарського) законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності. Необхідно звернути увагу на те, що підстави для зупинення або переривання перебігу позовної давності, визначені ст. ст. 263 - 264 цього Кодексу, не належать до категорії поважних причин, оскільки вони безпосередньо визначені законодавцем як підстави для продовження строків позовної давності. Вважається за недоцільне посилатися на неможливість сплати державного мита, арешт рахунку, здійснення експертизи та посилання на інші аналогічні обставини, як на поважні причини пропуску строків позовної давності, оскільки судова практика не розглядає такі причини як поважні для поновлення строку позовної давності, оскільки такі причини фактично обумовлені неналежними діями або бездіяльністю самого заявника.

Як вбачається, відповідачем порушено взяті зобов'язання за вище вказаним кредитним договором, з умов якого випливає погашення боргу частинами (щомісячними платежами) згідно графіка погашення кредиту, отже перебіг позовної давності починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення з 15.11.2008 року. Також, явним є, що позивач в захист своїх порушених прав та інтересів, 23.10.2008 року звертався до нотаріуса і отримав нотаріально посвідчений виконавчий напис про примусове стягнення боргу за кредитним договором.

5із6

Дані дії не позбавляли позивача права звернення до суду з позовом, натомість позивач приводить в обгрунтування поважності причин пропуску позовної давності, виконані ним попередні дії, такі причини як поважні для поновлення строку позовної давності, судом неможуть бути взяті до уваги, оскільки такі причини фактично обумовлені неналежними діями або бездіяльністю самого позивача. Відповідно суд приходить до висновку про часткове стягнення боргу в сумі 24 124 (двадцяти чотирьох тисяч сто двадцяти чотирьох), 78 Євро.

Згідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» та ст. 589 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі- покупцеві.

Стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки, земельні ділянки розташовані за адресою АДРЕСА_1, суд дійшов до висновку, про доцільність задоволення даної частини позову.

Відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 88, 158, 209, 212, 214, 215, 218, ЦПК України, ст. ст. 257, 260-267, 526, 527, 610, 611,612, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», Кредитного договору № 36/2006-1 від 20.11.2006 року, Договору іпотеки № 36/2006-02 від 08.11.2006 року, суд, -

Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Ужгородським МВ УМВСУ у Закарпатській обл. 10.12.2001 р., місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Ільїнська, 8, під'їзд 7, код ЄДРПОУ 20034231; Рахунок для перерахування стягнутих коштів: 56А Intermediary Bank: CITIUS33 CITIBANK NY, USA:57А Account with Institution:/36156154 SWIFT: ICBIUAUK PIREUS BANK ICB JSC Kyiv, Ukraine: 59 Beneficiary Customer: /29094001990038 JSC PIREUS BANK ICB) заборгованість та штрафні санкції за Кредитним договором № 36/2006-1 від 20.11.2006 р. в сумі 24 124 (двадцяти чотирьох тисяч сто двадцяти чотирьох), 78 Євро.

Звернути стягнення на належне на праві власності ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Мукачівським РВ УМВСУ у Закарпатській обл. 14.11.2001 р., місцепроживання: АДРЕСА_1) нерухоме майно, передане по Договору іпотеки № 36/2006-2 від 08.11.2006 р. в іпотеку Публічному акціонерному товариству «ПІРЕУС БАНК МКБ» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Ільїнська, 8, під'їзд 7, код ЄДРПОУ 20034231; Рахунок для перерахування стягнутих коштів: 56А Intermediary Bank: CITIUS33 CITIBANK NY, USA:57А Account with Institution:/36156154 SWIFT: ICBIUAUK PIREUS BANK ICB JSC Kyiv, Ukraine: 59 Beneficiary Customer: /29094001990038 JSC PIREUS BANK ICB) в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Ужгородським МВ УМВСУ у Закарпатській обл. 10.12.2001 р., місцепроживання: АДРЕСА_1) за Кредитним договором № 36/2006-1 від 20.11.2006р. шляхом реалізації Предмета іпотеки прилюдних торгах за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме: - дві земельні ділянки: земельна ділянка розміром 0,25 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, та земельна ділянка розміром 0,2780 га, призначена для особистого селянського господарства, розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, Ідент. код - НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 «є», Мукачівського району, Закарпатської області та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, Ідент.код - НОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_1 «є», Мукачівського району, Закарпатської області на користь ПАТ «Пірес банк МКБ», сплаченого судового збору у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні 00 коп.

6із6

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Повний текст рішення складено 05 вересня 2014 року відповідно до ст. 209 ч.3 ЦПК України.

Головуючий Р. Іваницький