Постанова № 40373327, 02.09.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2034/14

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

при секретарі: Бондаренко С.А.

за участю:

представника позивача: не зявився,

представника відповідача: Федючка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд". Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказав, що господарські відносини товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" з його контрагентом ТОВ "Центрдормонтаж" не були спрямовані на одержання економічного ефекту, у результаті чого було занижено податок на додану вартість.

Представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду невідомі, хоча позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи. Проте позивач надіслав на адресу суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що працівниками податкової інспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при проведенні взаєморозрахунків ТОВ "Універсалбуд" з ТОВ "Центрдормонтаж" за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8, ст. 138 Податкового кодексу України, яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 139 437 грн., а також порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 132 797 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 416/22/32987115 від 29.11.2013 року та винесено податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013 року № 0002182203 та № 0002172203.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції вказав, що не вбачає порушення позивачем норм Податкового кодексу України, оскільки вчинення господарських операцій із контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та інших первинних документів, які не суперечать нормам Законів, тому дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Положеннями п. 138.2 статті 138 ПК встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 ПК при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Крім того, відповідно до Національного стандарту бухгалтерського обліку N 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, при наявності низки вимог, зокрема, впевненості, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства або імовірності надходження економічних вигод від надання послуг.

Так, в межах дослідження питання про віднесення витрат до складу валових витрат суду варто враховувати наявність, по-перше, належних договорів на надання певних послуг, поставку товару чи інше, по-друге, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат з господарською діяльність підприємства, зокрема, актів виконаних робіт та інших додаткових документів, які передують підписанню цих актів в підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, по-третє, податкової накладної на оплату послуг, товарів, по-четверте, реальне подальше використання послуг, товарів у господарській діяльності та збільшення обсягів виробництва, продаж й конкретні результати від цього.

Так, колегією суддів встановлено, що між позивачем та ТОВ "Центрдормонтаж" укладались договори субпідряду № 5-09/12 від 05.09.2012 року та № 7-09/12 від 07.09.2012 року, згідно умов яких вказаний контрагент зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на визначених договорами об'єктах, а позивач прийняти та оплатити їх.

На підтвердження фактичного виконання ТОВ "Центрдормонтаж" субпідрядних робіт позивачем надано акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2012 року форми КБ-2В на загальну суму 336 494,76 грн., в т.ч. ПДВ 56 082,46 грн., та за жовтень 2012 року форми КБ-3 на суму 460 289,58 грн., в т.ч. ПДВ 76 714,93 грн. Всього у вересні - жовтні 2012 року ТОВ "Центрдормонтаж" виконано робіт на суму 796 784 грн., в т.ч. ПДВ 132 797 грн.

Таким чином, позивачем до складу собівартості реалізованих будівельних робіт віднесено витрати в сумі 663 987 грн., до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 132 797 грн.

Колегія суддів дійшла до висновку, що наданні позивачем первинні бухгалтерські документи не свідчать про здійснення господарських операції, зважаючи на наступне.

Перевіркою встановлено, що основним видом діяльності TOB „Універсалбуд" є будівництво житлових і нежитлових будівель. Згідно ст.44 Податкового кодексу України, наслідки за даними податкового облік; створює лише фактично здійснена господарська операція, а не задекларована на паперових носіях. В ході перевірки досліджувалась реальність операцій з придбаних будівельних робіт та наявність у субпідрядника виробничих та трудових ресурсів для їх виконання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що TOB „Універсалбуд" укладено з TOB "Центрдормонтаж" (м. Київ) в особі директора ОСОБА_3 типові договори субпідряду від 07.09.12 за №7-09/12 предметом якого є здійснення капремонту Старокривинської ЗОШ Славутського районну та від 05.09.12 за №5-09.12. предметом якого є будівельно-монтажні роботи багатоповерхового будинку по вул. Київська, 1 у м. Українка Обухівського району Київської області. Згідно умов договорів TOB "Центрдормонтаж" зобов'язується на свій ризик виконати вищевказані робот як власними механізмами та матеріалами, так і механізмами та матеріалами підрядника. Загальна вартість договорів 800 тис. грн.

З метою підтвердження фактичного виконання TOB „Центрдормонтаж" субпідрядних робіт до перевірки надані за вересень 2012 року два акти виконаних робіт форми КБ-2В на загальну суму 336494,76 грн., в т.ч. ПДВ 56082,46 грн. та за жовтень 2012 року на сум 460289,58 грн., в т.ч. ПДВ 76714,93 грн. Всього у вересні - жовтні 2012 року ТОВ „Центрдормонтаж" виконано робіт на суму 796 784 грн., в т.ч. ПДВ 132797 грн. ТОВ „Універсалбуд" до складу собівартості реалізованих будівельних робіт віднесено витрати в cyмі 663 987 грн., до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 132 797 грн.

Листом Мінпраці від 25.08.2010р. №9111/0/14-10/13 встановлено норми тривалості робочого часу в годинах та кількість робочих днів в місяці, які необхідно враховувати при визначенні вартості будівельних робіт. Будівельні роботи згідно наданих до перевірки актів виконаних робіт форми № КБ-2В в таких обсягах не могли виконуватись ТОВ "Центрдормонтаж", оскільки у товариства відсутні трудові ресурси для здійснення будь - якого виду господарської діяльності.

Крім того, ТОВ "Універсалбуд" до перевірки, та в судове засідання не надані документальні докази реальності виконань TOB "Центрдормонтаж" будівельних робіт, зокрема копій паспортів будівельників, що дало можливість встановити реальність виконання ними робіт. Також, не надана інформація про місце проживання працівників TOB "Центрдормонтаж" у населених пунктах, де виконувались роботи чи копії трудових угод у випадку, коли субпідрядник залучає до виконання робіт місцевих жителів.

З метою встановлення технічних, технологічних можливостей та трудових ресурсів для виконання субпідрядником будівельних робіт в таких обсягах в ході перевірки використаний акт ДПІ у Печерському районні м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Центрдормонтаж" щодо підтвердження господарських відносин контрагентами за період з 01.09.2012 по 30.11.2012 від 09.08.13 №742/26-55-22-08/38292589.

За матеріалами перевірки встановлено, що TOB "Центрдормонтаж" перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва. Основний вид діяльності будівництво житлових і не житлових будівель. Працюючі одна особа - засновник, директор та бухгалтер ОСОБА_3 За місцезнаходженням м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, корп. кв.12а платник відсутній, податковий стан - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей стосовно фактичного місцезнаходження. У TOB "Центрдормонтаж" відсутні виробничі та трудові ресурси необхідні для здійснення будь-якого виду господарської діяльності. За вересень 2012 року декларація з ПДВ до ДПІ у Печерському районі м. Києва не подана.

Статтею 9 Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні, документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Однак, відповідно висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського MB ГУ МВС України в Київській області. ОСОБА_5, яка проводилась на підставі постанови слідчого, експертному дослідженню підлягали документи фінансово-господарської діяльності TOB "Центрдормонтаж" на предмет належності виконаних в них підписів особи, яка значиться службовою вищевказаного підприємства. Згідно проведеної експертизи в свідоцтві №200066858 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.09.2012р. в графі «підпис» ОСОБА_3, реєстраційній заяві платника податку на додану вартість від 30.07.12 року в графі «підпис» ОСОБА_3 ймовірно виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Крім того, колегія суддів критично оцінює висновок експертного дослідження проведеного КНДІСЕ Тернопільського відділення, яке проводилось за клопотанням ТОВ "Універсалбуд" (а.с.116 - 135, т. 1) від 30.05.2014 року №628/14-22 під час судового розгляду справи, в зв'язку з тим, що експертом не було взято до уваги висновки почеркознавчої експертизи НДЕКЦ СТКЗР Білоцерківського МВ від 22.06.2013 року №521 (а.с. 105 - 108).

Таким чином, враховуючи вищезазначене судом не заперечується факт проведення TOB "Універсалбуд" капітального ремонту приміщення школи та будівельно-монтажних робіт багатоповерхового будинку по вул. Київська, 1 у м. Українка Обухівського району Київської області. Однак, субпідрядник - TOB "Центрдормонтаж" їх фактично не виконував, оскільки договори з даними суб'єктом господарювання, акти виконаних робіт та податкові накладні оформлені формально, операції відображені лише за даними бухгалтерського та податкового обліків з метою формування TOB "Універсалбуд" показників податкового обліку та мінімізації сплати ПДВ до бюджету.

Згідно п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача. Враховуючи вимоги наведених законодавчих норм наявність податкової накладної не являється єдиною безумовною підставою для формування податкового кредиту у покупця при відсутності самих поставок товарів, робіт (послуг).

У контексті вищенаведеного, слід зазначити, що правильність формування валових витрат та податкового кредиту залежить від наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (робіт, послуг) з його господарською діяльністю, який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети) для вчинення господарських операцій.

Відсутність сукупності зазначених чинників, які визначають зв'язок витрат платника податків з його господарською діяльністю, виключають можливість формування валових витрат навіть за наявності належним чином оформлених первинних та розрахункових документів.

Перевіряючи реальність здійснення господарських операцій, суд з'ясовує чи мали місце фактичний рух активів або зміни у власному капіталі/зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Отже, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не є вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися/надавалися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно і право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (надання послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як встановлено колегією суддів, позивачем не надано доказів щодо доцільності залучення контрагента для надання послуг чи відсутності можливості самостійного виконання вказаних послуг. Не надано доказів узгодження всіх необхідних умов для виконання такого договору. Тому наявність у позивача первинних документів бухгалтерського обліку, що формально відповідають вимогам закону не є безумовним підтвердженням реальності господарських операцій, здійснених з вказаним контрагентом, оскільки матеріалами справи не підтверджено наявність руху активів платника, наслідком чого було б отримання останнім економічної вигоди в результаті вчинення таких операцій.

Крім того, формування службовими особами суб'єкта підприємницької діяльності валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом віднесення до їх складу робіт або послуг, які фактично виконані власними силами, або іншим підприємством з меншими матеріальними витратами, при цьому у бухгалтерському та податковому обліках використовуються документи інших фірм ускладнює встановлення реального виконавця робіт або послуг.

Тому не можна встановити зв'язок між витратами на послуги та віднесеними у зв'язку із цим сум до валових витрат, із діяльністю позивача. Суд погоджується із правом підприємства замовляти та оплачувати будь-які послуги на власний вибір, проте, віднесення їх оплати до складу валових витрат може здійснюватись лише за умови використання у власній господарській діяльності, тобто з метою отримання прибутку.

В матеріалах справи також містяться акт перевірки контрагента позивача, де чітко вказано що у ТОВ "Центрдормонтаж" відсутні виробничі та трудові ресурси необхідні для здійснення будь - якого виду господарської діяльності. Зазначений акт є письмовим належним та допустимим доказом у відповідності з ст.ст. 69, 79 КАС України, оскільки він за своєю правовою природою може бути використаний для з'ясування обставин вчиненого порушення податкового законодавства.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними, а позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено та не надано суду доказів щодо реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Центрдормонтаж".

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З огляду на викладене, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуСлавутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати та прийняти нову постанову .

Відмовити в задоволені адміністративного позову.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "08" вересня 2014 р. .

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.