Постанова № 40373250, 04.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2014 р. Справа № 917/403/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Полубояриній Н.В.

представників сторін:

позивача - Лукачиної А.В., дов. № 23/798 від 28.01.2014 р.

відповідача - Маслової А.В., дов. б/н від 22.08.2014 р.

Біленко Л.Д., дов. № 601/226 від 01.04.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтотранс", м. Полтава (вх. №1944 Х/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 27.05.14 у справі № 917/403/14

за позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал", м. Кременчук, Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтотранс", м. Полтава

про стягнення 10873,34 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з прийняття стічних вод в сумі 10873,34 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.05.2014 р. у справі № 917/403/14 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Полтаваавтотранс" на користь комунального підприємства "Кременчукводоканал" 10873,34 грн. боргу, 1827,00 грн. судового збору.

ТОВ "Полтаваавтотранс" звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 27.05.2014 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити Комунальному підприємству "Кременчукводоканал" у задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач вказує на те, що позивачем не доведена реальність та дійсність понесених витрат, оскільки у його розрахунках відсутнє чітке визначення площ стоків за видом поверхонь.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. При цьому, позивач зокрема зазначає про те, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору, відповідач в період з серпня 2012 року по березень 2014 року не сплачував позивачу за надану послугу з прийняття стічних вод, що утворилась внаслідок випадання атмосферних опадів і неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення позивача. Позивач також посилається на те, що нарахування плати за стічні води здійснювалось у відповідності до порядку, визначеному в Правилах користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190 (Правила користування), а перерахунок плати за надані послуги з прийняття стічних вод проведено позивачем на підставі довідки про стан метеорологічних показників № 02-01-047/14 від 21.05.2014 р., яка була надана КП «Науковий центр еколого-соціалістичних досліджень».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 р. за клопотанням відповідача розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.08.2014 р.

Відповідач надав додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв'язку з задоволенням заяви позивача про збільшення позовних вимог на підставі довідки КП «Науковий центр еколого-соціалістичних досліджень» від 21.05.2014 р. Відповідач вважає, що позивач змінив підстави позову, що ґрунтується на нових обставинах, які замінили обставини (показники атмосферних опадів), які були покладені в основу формули розрахунку додаткових послуг з водовідведення стічних вод внаслідок атмосферних опадів, що виставлялися відповідачу в рахунках за період з 2012 р. по 2014 р. Також, відповідач вважає, що довідка про стан метеорологічних показників № 02-01-047/14 від 21.05.2014 р. не являється належним доказом у зв'язку з тим, що Реєстраційне свідоцтво № 06/ГМ від 20.05.2010 р. видавалось даній установі Гідрометеорологічною службою України, яка була ліквідована ще в 2011 році. Посилаючись на довідку Української гідрометеорологічної служби України № 01-20 від 12.08.2014 р., відповідач зазначає про те, що для розрахунку суми позову позивачем були взяті нереальні показники атмосферних опадів, які значно завищені в порівнянні з даними Українського гідрометеорологічного центру.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі надані на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, та доводи, викладені в апеляційній скарзі в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи 01 квітня 2011 року між Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс" (відповідач) укладено договір № 139 на послуги з водопостачання та водовідведення, який, у зв'язку із втратою чинності деяких нормативно - правових актів України, які регулюють відносини у сфері надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, 01 січня 2013 року був переукладений на новий договір № 139 на послуги з водопостачання та водовідведення (договір).

Відповідно до умов договору, а саме п. 1.2, 4.4. та 4.2, водоканал зобов'язався забезпечувати споживача питною водою, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держстандарту України, Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в об'ємах, встановлених в пункті 2.2. цього договору та забезпечити приймання, відведення і очистку стічних вод у межах, які не перевищують допустимі концентрації шкідливих речовин, які вказані в п. 3.8. даного договору, а споживач в свою чергу зобов'язався своєчасно оплачувати послуги водопостачання та водовідведення та виконувати вимоги Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про метрологію та метрологічну діяльність", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (далі по тексту - Правила користування), Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.02. року № 37 (далі по тексту - Правила приймання) та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунковим періодом оплати послуг водопостачання та водовідведення є один умовний місяць. Оплата наданого рахунку за

отримані послуги проводиться споживачем протягом 3-х банківських днів. У разі

неотримання рахунку та акту виконаних робіт протягом 5-ти робочих днів з дати зняття

показань приладів обліку споживач повинен звернутися до служби обліку і реалізації води для їх отримання.

Пунктом 3.12 договору передбачено, що фактом прийняття-передачі послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є акт виконаних робіт, який споживач отримує разом з рахунком за надані послуги. Споживач зобов'язаний в 10-денний строк оформити належним чином акт виконаних робіт та повернути один примірник Водоканалу.

Рахунки та акти виконаних робіт відповідач отримує під підпис. Однак, як вказує позивач, примірники актів виконаних робіт відповідач не повернув, чим порушив п. 3.12 договору.

Відповідно до п.п. 4.2.1. договору, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги з водопостачання та водовідведення.

Як зазначає позивач, всупереч вищезазначеним умовам договору, відповідач у період з серпня 2012 року по березень 2014 року проводив оплату згідно отриманих рахунків частково, а саме: не сплачував за надані послуги з прийняття стічних вод, які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення позивача внаслідок випадання атмосферних опадів.

Оскільки у відповідача на випуску водовідведення не встановлений прилад обліку, який би фіксував загальний обсяг стічних вод від господарсько-побутової діяльності та обсяг стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення, нарахування плати за стічні води провадилося позивачем у відповідності до порядку, встановленого Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190 (Правила користування), а середньомісячний рівень опадів був визначений позивачем за даними метрологічної лабораторії Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету.

Таким чином, позивачем при зверненні до господарського суду заявлена до стягнення сума заборгованості за надані послуги з прийняття стічних вод, що утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів і неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення позивача, в розмірі 5206,26 грн., на яку було також нараховані інфляційні в розмірі 11,90 грн. та 3% річних в розмірі 11,84 грн.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування за атмосферні опади ТДВ "Полтаваавтотранс" у порядку п.п. 4.10. - 4.12. Правил користування та п. 2.11. договору провадилося позивачем на підставі даних, наданих Кременчуцьким льотним коледжем Національного авіаційного університету, в зв'язку з чим суд своєю ухвалою від 22.04.2014 р. зобов'язав Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету надати докази на право здійснення метеорологічної діяльності (належним чином засвідчені документи, що підтверджують компетентність і право проводити метеорологічну діяльність, відповідність засобів вимірювання кількості опадів нормативним документам центральних органів виконавчої влади, копії установчих документів, тощо). На підставі ч. 5 ст. 38 ГПК України суд уповноважив на одержання вказаних доказів заінтересовану особу - КП "Кременчукводоканал" (представника за довіреністю).

З матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2014 року Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету надав інформаційний лист, у якому зазначив, що для забезпечення нормального функціонування свого навчального аеродрому має в своїй структурі метеорологічний відділ, показники якого використовуються для внутрішньогосподарської діяльності. Разом з цим, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету не надав документів, що підтверджують достовірність даних про кількість опадів.

Як свідчать матеріали справи, 16 травня 2014 року КП "Кременчукводоканал" листом № 16/3517 звернулося з проханням до Комунального підприємства "Науковий центр еколого - соціальних досліджень" про надання даних щодо кількості атмосферних опадів на території міста Кременчука в період січень 2012 року - квітень 2014 року з розбивкою по місяцям.

21 травня 2014 року КП "Науковий центр еколого-соціальних досліджень" надав довідку № 02-01-047/14 про стан метеорологічних показників (копія довідки в матеріалах справи). На підставі даних, наданих КП "Науковий центр еколого-соціальних досліджень", позивач здійснив перерахунок плати за надані послуги з прийняття стічних вод за період виникнення заборгованість, а саме: з серпня місяця 2012 року по березень місяць 2014 року, що складає 10 873,34 грн.

Вказану суму боргу позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь.

Враховуючи, що факт порушення відповідачем умов договору та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини підтверджений матеріалами справи, відповідач не надав доказів сплати боргу, аргументованих заперечень не представив, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 873,34 грн. боргу за послуги водовідведення визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, згідно з п. 1.2 договору № 139 від 01.01.2013 р., сторони зобов'язалися керуватися нормами чинного законодавства, серед яких Закон України "Про житлово-комунальні послуги", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також нормативно-правовими актами, а саме: Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (далі по тексту - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.02. року № 37 (далі по тексту - Правила приймання) та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 3.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (далі по тексту - Правила користування) розрахунки, за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показників засобів обліку.

Згідно з п. 3.14 Правил користування, у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.

Оскільки, у відповідача на випуску водовідведення не встановлений прилад обліку, який би фіксував загальний обсяг стічних вод від господарсько-побутової діяльності та обсяг стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення, нарахування плати за стічні води провадився в наступному порядку: за послуги водовідведення (господарсько-побутові стоки) - відповідно до п. 3.14 Правил користування, тобто те що надходить з мереж водопостачання за приладом обліку води; за атмосферні опади (інше джерело) - відповідно до п. п. 4.10 - 4.12 Правил користування та п. 2.11. договору.

Пункт 4.10. Правил користування встановлює, що середньорічний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води)", Ор, і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загальносплавній, так і при розподільній системі водовідведення визначаються за формулою

Ор = Од + Ос + Опм,

де Ор - середньорічний об'єм поверхневих стічних вод, м3/рік;

Од - середньорічний об'єм дощових вод, м3/рік;

Ос - середньорічний об'єм снігових вод, м3 /рік;

Ош - середньорічний об'єм поливально-мийних вод, м3 /рік.

Відповідно до п. 1.1. Правил користування, ці правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб -підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно з п. 1.4. Правил приймання, стічні води Підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до п. 1.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованою в Мін'юсті 26.04.2002 за N 402/6690 (далі по тексту - "Інструкція"), підприємства повинні повністю покрити всі витрати Водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Зазначена вище Інструкція поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Пунктом 2.2. Інструкції встановлено, що за додаткову кількість стічних вод, що надходять до міської каналізації у періоди дощів та сніготанення через люки каналізаційних колодязів та приймачі дощової каналізації на території Підприємства, останні сплачують згідно з п. 15.9. Правил користування (дані Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 р. № 65 втратили чинність згідно Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, згідно яких сплату за додаткову кількість стічних вод регулює п. 4.10. Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, площа стоку, з якої додаткова кількість стічних вод неорганізовано потрапляє у комунальні каналізаційні мережі, визначена за даними анкети обстеження систем водопостачання та водовідведення промислового підприємства, наданої комунальному підприємству "Кременчукводоканал" ВАТ "Полтаваавтотранс" (а.с. 90).

Відповідно до п. 3.8 Правил користування, у разі запланованих змін у діяльності споживача, якщо вони ведуть до зміни обсягів спожитої питної води та скиду стічних вод, споживачі в місячний строк до моменту виникнення змін надають виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін до договору.

У матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про зміни у діяльності ТДВ "Полтаваавтотранс", які ведуть до зміни обсягів скиду стічних вод, та докази на підтвердження повідомлення Комунального підприємства "Кременчукводоканал" про вказані зміни.

Крім того, листом - відповіддю № 16/5455 від 01.08.2013 р. (копія листа в матеріалах справи) на запит ТДВ "Полтававтотранс" № 201/7999 від 17.07.2013 р., КП "Кременчукводоканал" повідомляло ТДВ "Полтаваавтотранс", що зміна площі стоку, зазначеної в анкеті ТДВ "Полтаваавтотранс", може бути після надання КП "Кременчукводоканал" первинної документації на земельну ділянку або технічної документації, виготовленої фаховою геодезичною організацією, в яких будуть вказані площі за видом поверхонь, згідно ДСТУ 3013-95, а саме:

загальна площа, га;

площа покрівель, га;

площа асфальто - бетонних покриттів, га;

площа відкритих ґрунтових майданчиків, га.

Відповідно до п. 2.11 договору, середньорічний об'єм поверхневих стічних вод, що утворюється на території споживача і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення водоканалу, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається відповідно до п. 4.10 Правил користування.

Крім того, слід зазначити, що при укладенні договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 139 від 01.01.2013 р., виникли розбіжності між позивачем та відповідачем, а саме: останній наполягав на виключені пункту 2.11 зазначеного договору, у зв'язку з чим даний спір позивачем в порядку ч. 7 ст. 181 ГК України передано на вирішення до господарського суду Полтавської області.

Рішенням господарського суду Полтавської області № 917/651/13 від 11.06.2013 р. пункт 2.11 договору залишено в редакції позивача та визнано таким, що є правомірним, ґрунтується на приписах законодавства та є обґрунтованим (а.с. 16 - 19, т. 1).

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 901 за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 1 ст. 903 якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, у КП "Кременчукводоканал" у відповідності з умовами договору та Правилами користування, які є обов'язковими для відповідача, як суб'єкта, з яким укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод, є всі правові підстави для нарахування плати за прийняття стічних вод, що утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів і неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення позивача.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахування плати за стічні води, констатує, що такий розрахунок зроблено у відповідності з порядком, визначеним Правилами користування та на підставі даних про стан метеорологічних показників, які відображені в довідці КП «Науковий центр еколого-соціалістичних досліджень» № 02-01-047/14 від 21.05.2014 р.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно реєстраційного свідоцтва № 06/10ГМ гідрометеорологічна станція - КП «Науковий центр еколого-соціалістичних досліджень» підпорядкована Кременчуцькій міській раді, зареєстроване в списках відомчої мережі гідрометеорологічної служби України і віднесено до спеціальних станцій і до автоматизованих станцій. Дата відкриття станції - 15.04.2010 р. Цільове призначення - вимірювання метеорологічних параметрів: температура повітря, вологості повітря, атмосферного тиску, напряму і швидкості вітру, кількості опадів. Дане свідоцтво чинне протягом 5 років. Крім того, в матеріалах справи знаходяться позитивні результати повірки вимірювача від 09.07.2012 р. строком на 2 роки.

Отже, позивачем доведено, що станом на день проведення вимірювання кількості атмосферних опадів на території міста Кременчука за період з січня 2012 року по квітень 2014 року КП «Науковий центр еколого-соціалістичних досліджень» є компетентною установою в галузі вимірювання метеорологічних параметрів та мало необхідні документи на право здійснення метеорологічною діяльністю з належними засобами вимірювання, яки пройшли відповідну повірку (а.с. 161-163, т. 1).

Ст. 36 ГПК визначає письмові докази як документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у процесуально встановленому порядку.

Достовірність доказів - це відповідність дійсності фактичних даних, які отримані з законних джерел, в результаті ретельної перевірки доказів та їх джерел. Достовірність є відповідністю інформації, отримуваної із доказу, дійсності.

Таким чином, достовірність даних про стан метеорологічних показників, які відображені в довідці КП «Науковий центр еколого-соціалістичних досліджень» № 02-01-047/14 від 21.05.2014 р., не викликають сумніву, тому вказана довідка приймається колегією суддів в якості належного доказу на підтвердження зазначених в ній даних, а посилання відповідача стосовно завищених показників атмосферних опадів є безпідставними та такими, що не можуть бути спростовані іншими даними, що зазначені зокрема в листі Українського Гідрометеорологічного центру № 01-20/1031 від 12.08.2014 р.

На підставі вищевикладеного, враховуючи встановлений господарським судом факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунків за надані послуги з прийняття стічних вод за період з серпня 2012 року по березень 2014 року, а також зважаючи на документальну обґрунтованість визначеної позивачем заборгованості в розмірі 10873,34 грн. належними доказами, позовні вимоги є правомірними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Твердження відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв'язку з задоволенням заяви позивача про збільшення позовних вимог, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на підставі вищезазначеної довідки № 02-01-047/14 від 21.05.2014 р. позивач провів перерахунок плати за надані послуги з прийняття стічних вод за період з серпня 2012 року по березень 2014 року, що складає 10873,34 грн., та збільшив позовні вимоги, не змінюючи при цьому предмет та підстави позову, що узгоджується з нормами ст. 22 ГПК України, згідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. До того ж, матеріали свідчать про те, що 23.05.2014 р. позивач надіслав на адресу відповідача заяву про збільшення позовних вимог рекомендованим листом з описом вкладення до цінного листа (а.с. 151, 152), в зв'язку з чим колегія суддів не вбачає будь-якого порушення прав та законних інтересів відповідача.

В свою чергу відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Полтавської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладеної позиції. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Полтавської області від 27.05.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтотранс", м. Полтава залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 27.05.2014 року по справі № 917/403/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 01.09.2014 р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.