Ухвала суду № 40372148, 02.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4422/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В., секретар судового засідання: Самсонова М.М., за участю сторін: представник відповідача Шендрик С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

03.04.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» (надалі - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2013р. № 0006511504 (форми «Ш») про застосування штрафних санкцій у розмірі 16333,60 грн. за несвоєчасну сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємства за лютий 2013 року.

Позов обґрунтовано тим, що у строк визначений законом позивач сплатив авансовий внесок з податку на прибуток в сумі 163336,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням від 19.02.2013р. № 127, яке оформлене у відповідності до вимог встановлених чинним законодавством, зокрема: із заповненням всіх необхідних реквізитів та призначення платежу (відповідний код бюджетної класифікації), із зазначенням рахунку, призначеного для сплати податку на прибуток підприємства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.214р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 17.12.2013 р. № 0006511504.

Суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем порушення вимог чинного законодавства щодо своєчасності сплати податку на прибуток за лютий 2013рік відповідачем не доведений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2014р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач несвоєчасно сплатив авансові внески з податку на прибуток підприємства за лютий 2013 року.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25.10.2012 р. ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження» направило до податкового органу за допомогою засобів електронного зв'язку Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ-и квартали 2012 року (реєстраційний № 9066159630 від 25.10.2012р.) з додатками (далі по тексту - Декларація), про що свідчать квитанції № 2 щодо доставлення документу до районного рівня Державної податкової служби України - Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби. В рядку 14 такої Декларації «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» задекларований показник в сумі 1473013,00 грн.

19.02.2013 р. ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження» (ідентифікаційний код 35141676) платіжним дорученням від 19.02.2013р. № 127 сплатило на рахунок УДКС у Печерському районі м. Києва № 31110009700007 платіж за призначенням «*;11024000; Податок на прибуток. Авансовий внесок за лютий 2013р.» в сумі 163 336, 00 грн. Згідно відміток банку даний платіжний документ був прийнятий до виконання та проведений цього ж дня.

27.02.2013 р. підприємство сплатило на рахунок УДКС у Печерському районі м. Києва № 31117165700007 платіж за призначенням «*;11024000; Податок на прибуток. Авансовий внесок за лютий 2013р.» в сумі 163 336, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 27.02.2013р. № 524 з відмітками банку про прийняття цього документу до виконання та проведення розрахункової операції. Цього ж дня ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження» подало до канцелярії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої наразі є ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, лист від 27.02.2013р. № 251, в якому повідомило податковий орган про помилкове перерахування згідно платіжного доручення від 19.02.2013р. суми авансового внеску у розмірі 163 336, 00 грн. на неналежний розрахунковий рахунок № 31110009700007 та просило податкову інспекцію зарахувати вказану суму коштів на рахунок авансового внеску з податку на прибуток на рахунок 31117165700007 за бюджетним кодом 11024000.

17.12.2013 р. відповідач провів камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток з питання своєчасності сплати ним авансового внеску з податку на прибуток підприємств за лютий 2013 року, за результатами якої складений акт від 17.12.2013р. № 606/15-4.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення підприємством норми п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягає в порушенні строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період, а саме щодо сплати до 20.02.2013р. податкового зобов'язання з авансового внеску по податку на прибуток підприємств в сумі 163 336, 70 грн., що задеклароване в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 3-и квартали 2012 року, оскільки фактично зобов'язання було сплачено 26.02.2013р. (кількість днів затримки 6 днів).

В той же день, відповідачем на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за № 0006511504, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 163 336, 00 грн. по авансовому внеску з податку на прибуток, всього на 6 календарних днів, нарахувало підприємству штраф на суму 16 333, 60 грн. (що складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання). В ході детального огляду тексту спірного податкового повідомлення-рішення судом виявлено ряд описок, допущених при його складенні, а саме: невірно вказана сума несвоєчасно погашеного грошового зобов'язання, та невірна зазначена норма Податкового кодексу України, якою визначені строки сплати грошового зобов'язання та/або порушення якої встановлено в ході проведеної перевірки.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 13.02.2013р. № 1532/10/26-15-10-07-15 та Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014р. № 5345/6/99-99-10-01-02-15, винесених за результатами розгляду первинної і повторної скарг ТОВ «НВП «Укрпромвпроваджен-ня» на податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013р. № 0006511504, дані скарги платника податків були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідно - без змін.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року. Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкової боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкової боргу.

Згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» поняття «переказ грошей» - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Відповідно п. 22.6 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» під час ініціювання переказу за допомогою розрахункових документів, до яких відноситься платіжне доручення, банк, обслуговуючий платника, у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктами 4 і 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки та збори (обов'язкові платежі) рахуються зачисленими в дохід Державного бюджету з дня їх зарахування на єдиний казначейський рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем дійсно у платіжному дорученні від 19.02.2013р. № 127 неправильно було зазначено рахунок № 31110009700007», замість належного рахунку для сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств № 31117165700007. Поте, код бюджетної класифікації був зазначено вірно - 11024000.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невірне зазначення платником податку (позивачем) номеру рахунку для «авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств» фактично не призвело до ненадходження відповідної суми податкового платежу до державного бюджету у визначений законом строк.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 05.09.2014р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

В.О. Аліменко

І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.