Постанова № 40370641, 02.09.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р.Справа № 923/996/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Журавльова О.О., Таран С.В.,

при секретарі судового засідання Оксенюк О.М.,

за участю представників сторін:

від відповідача - Андросюк І.С., довіреність № 303-1-2014, дата видачі : 31.03.14;

від позивача - Солтан Р.В., довіреність № б/н, дата видачі : 09.07.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт»

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 31 липня 2014 року про забезпечення позову

по справі № 923/996/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт»

про стягнення 43 565 736,51 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» з позовом про стягнення 43 565 736,51 грн., посилаючись на невиконання відповідачем договору поставки №27/04-16 ВЄ-АФ 2010 від 27.04.2010 року в частині оплати товару.

31.07.2014 року до суду звернувся позивач з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах 43 565 736,51 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.07.2014 року по даній справі заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" задоволено частково.

Накладено арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт", що знаходяться на рахунках, відкритих в банківських або в інших кредитно-фінансових установах України, виявлених державним виконавцем у процесі виконання даної ухвали, в межах суми 34039624,01 грн.

При винесенні ухвали суд виходив з адекватності запропонованого товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" заходу забезпечення позову, суті позовної вимоги, а також звертав увагу на те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у випадку задоволення позову, тобто між можливістю виконання судового рішення та вжиття заходів забезпечення позову існує причинно-наслідковий зв'язок, а також виходив із співмірності цих заходів із заявленими позовними вимогами.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу про забезпечення позову та відмовити у задоволенні заяви позивача.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що суд в оскаржуваній ухвалі лише викладає доводи позивача, однак не надає оцінки таким доводами, не зазначає чи знайшли своє підтвердження в судовому засіданні обставини, якими позивач обґрунтовує свою заяву, не зазначає жодного конкретного доказу, якими заявник обґрунтовує власні доводи, не надає їм жодної правової оцінки та не зазначає, які обставини підтверджують вказані доводи.

На думку скаржника, суд не досліджував доводи заявника, тому висновки суду про ймовірність ускладнення або неможливість виконання судового рішення носять абстрактний характер без прив'язки до конкретних обставин, встановлених судом та конкретних доказів, що їх підтверджують.

Крім того, апелянт вважає що значна кількість судових рішень про стягнення заборгованості з відповідача не є належним доказом для підтвердження утруднення чи неможливості виконання рішення суду по даній справі, оскільки заявник не може робити висновки про утруднення виконання зазначених рішень, тому що не володіє інформацією про активи відповідача.

Щодо посилання заявника на інформацію зі ЗМІ про намір продати майно, апелянт спростовує такі твердження, вважає, що такі наміри жодним чином не підтверджені, товариство не розміщувало інформацію про намір продати елеватор в засобах масової інформації, а тому на думку скаржника, такі твердження псують ділову репутацію відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом першої інстанції, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновків про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача і полягає у вжитті судом заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.

Таким чином, підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

При цьому на заявника, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, покладається тягар доказування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Судовою колегією встановлено, що фактично предметом розгляду справи є спір про стягнення заборгованості з відповідача за невиконання своїх зобов'язань по оплаті товару, поставленого ТОВ «Волари Експорт», право стягнення якого передано позивачу за договором факторингу.

Дослідивши суть позовних вимог, судова колегія відзначає, що обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач посилався на досить значну суму позовних вимог, що в 1244 рази перевищує розмір статутного капіталу відповідача, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань за іншими правовідносинами, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, з яких вбачається суттєва понад 1000000,00 грн. заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" перед іншими кредиторами.

Крім того, заявник посилався на опубліковану інформацію в ЗМІ щодо наміру товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт", у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, відчужити належний йому елеватор, що в свою чергу зароджує обґрунтовані припущення, що належне відповідачу майно, на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає, що судом першої інстанції цілком правомірно накладено арешт на грошові кошти в межах суми позову, оскільки можливе відчуження майна або коштів може ускладнити в майбутньому виконання судового рішення по даній справі.

На думку судової колегії, обґрунтованим є припущення позивача щодо можливості зменшення кількості майна, оскільки сума позову у розмірі 43 565 736,51 грн. є значною, а враховуючи наявність інших судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, можна дійти висновку про нестабільність фінансової ситуації товариства - відповідача, оскільки йому необхідні кошти також і для погашення кредиторської заборгованості перед іншими кредиторами, що може призвести до зменшення або відсутність коштів для погашення боргу перед ТОВ «Кредитні ініціативи».

Апелянт зазначав, що у разі накладення арешту на грошові кошти відповідача призведе до порушення прав та інтересів осіб, що не є учасниками даного процесу, а саме не буде виплачуватись заробітна плата працівникам, орендна плата орендодавцям земельних ділянок, однак судова колегія не погоджується з такими твердженнями, виходячи з такого.

На думку судової колегії, слід зазначити, що оскаржуваною ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.07.2014р. з метою забезпечення позову накладено арешт не на всі грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт», а лише на грошові кошти в межах не всієї суми позову в розмірі 43 565 736,51 грн. з урахуванням боргу та пені, а арешт накладено лише на основну суму боргу в сумі 34 039 624,01 грн, стягнення якої є предметом позову ТОВ «Кредитні ініціативи». Крім того, сума основного боргу відповідача перед позивачем по справі наявна тривалий термін, а саме з 2010 року.

З зазначених підстав є необґрунтованим посилання скаржника на те, що оскаржена ним ухвала суду про забезпечення позову перешкоджає йому виплачувати заробітну та орендну плату, адже вимоги заявника (ТОВ „Кредитні ініціативи") щодо забезпечення позову у розумінні ст.ст. 66, 67 ГПК України є цілком розумними, обґрунтованими та адекватними. При цьому, адекватність накладення арешту на спірні грошові кошти відповідає позовним вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог, оскільки у заяві про забезпечення позову ТОВ «Кредитні ініціативи» міститься достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення, оскільки ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» здійснює господарську діяльність, та може під час розгляду справи розпоряджатись спірними грошовими коштами.

Слід також зазначити, що апеляційна скарга ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» на ухвалу господарського суду Херсонської області від 31 липня 2014 року про вжиття заходів до забезпечення позову не містить в собі доказів в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували встановлені судом першої інстанції факти.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано вжито заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт", що знаходяться на рахунках, відкритих в банківських або в інших кредитно-фінансових установах України, виявлених державним виконавцем у процесі виконання даної ухвали, в межах суми 34 039 624,01 грн.

За таких обставин, ухвала господарського суду Херсонської області від 31 липня 2014 року про забезпечення позову по справі № 923/996/14 залишається без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 31 липня 2014 року про забезпечення позову по справі № 923/996/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 08.09.2014 року.

Головуючий суддя Судді А.І. Ярош О.О. Журавльов С.В. Таран