Рішення № 40370473, 03.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.14 Справа № 904/5095/14

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічне акціонерне товариство "Південний Гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення у розмірі 18675 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Овчинніков Б.С. - представник за дов. № 29 від 01.01.2014

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 18675 грн. плати за користування вагонами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються як Статутом залізниць України, так і укладеним між ними договором № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За накладними №№ 42896050, 42896001, 42891978, 42892000, 42891937, 42891929, 42891960, 42891911, 42891903, 42896100, 42896068, 42896092, 42896167, 42896159, 42896043, 42896175, 42896142, 42896134, 42896076, 42896118, 42896126, 42895797, 42904540, 42892091, 42892109, 42892042, 42892034, 42892018, 42892075, 42892059, 42892117, 42891994, 42891986, 42891952, 42891945, 42892083, 42892026, 42892067, 42908087, 42808020, 42907972, 42908137, 42908038, 42908103, 42907931, 42907873, 42908194, 42908152, 42908186, 42908129, 42907857, 42907956, 42908202, 42908004, 42907899, 42907907, 42907980, 42907915, 42907949, 42908160, 42908111, 42908046, 42908277, 42908178, 42907881, 42907998, 42908012, 42908301, 42908079, 42908095, 42908061, 42907865, 42908210, 42907964, 42908244, 42908285, 42908228, 42907923, 42908145, 42908251, 42908269, 42908236, 42908293 залізницею були прийняті до перевезення порожні вагони власності ТОВ "Євразтранс Україна", ТОВ «СВТЛ». Однак, на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, вагони були затримані на станції Кривий Ріг-Західний, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їздну колію за наказами № 26 та № 27 від 13.01.2014 та за актом про затримки вагонів форми ГУ-23а № 9 від 13.01.2014 з урахуванням актів загальної форми ГУ-23 № 376, 384-386, 388-396, 400-404 від 14.01.2014 та №№ 442-443, 468-469 від 15.01.2014.

На підставі зазначених актів, позивачем складені відомості плати за користування вагонами із розрахунком плати за користування вагонами, які відповідачем підписані із застереженням щодо готовності прийняти спірні вагони.

Як зазначає позивач, на момент видання наказів про затримку вагонів на станції призначення Кривий Ріг усі колії були зайняті вагонами, які несвоєчасно вивозилися комбінатом на свою під'їзну колію. За цим фактом складені акти загальної форми ГУ-23, які доводять вину ВАТ "Південний ГЗК" у зайнятості колій станції призначення, що унеможливлювало доставку залізницею вантажу до станції призначення.

За вказаних обставин позивач стверджує про безпідставність заперечень відповідача у відомостях плати за користування вагонами про те, що ВАТ "Південний ГЗК" було готове прийняти затримані на підходах вагони на свою під'їзну колію.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.08.2014.

07.08.2014 выдповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що з боку ПАТ "Південний ГЗК" відсутня вина в простої та затримці вагонів на станції Кривий Ріг - Західний, у зв'язку з тим, що під'їзді колії були вільні та ПАТ "Південний ГЗК" був готовий прийняти вагони, на підтвердження чого відповідач надає до суду довідки про зайнятість під'їздних колії. Як наслідок, у Придніпровської залізниці відсутні правові підстави для нарахування та стягнення плати за користування вагонами.

11.08.2014 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача графіку руху поїздів по вузлу Кривий Ріг (у кольорі) на дату затримки вагонів за наказами № 26 та № 27; графіку виконаного руху по вузлу Кривий Ріг, у тому числі зайнятість приймально-відправних колій на дату затримки вагонів; положення про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів на шляху прямування до станції призначення.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Ухвалою суду від 11.08.2014 розгляд справи було відкладено на 03.09.2014 та зобов'язано позивача надати до суду графік руху поїздів по вузлу Кривий Ріг (у кольорі) на дату затримки вагонів за наказами № 26 та № 27; графіку виконаного руху по вузлу Кривий Ріг, у тому числі зайнятість приймально-відправних колій на дату затримки вагонів; положення про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів на шляху прямування до станції призначення.

03.09.2014 через канцелярію господарського суду від позивача надійшли пояснення по справі, в яких він зазначає, що графік виконаного руху поїздів вузла Кривий Ріг - Головний, до якого відноситься станція Кривий Ріг, містить вищезазначену службову інформацію та інформацію про вантажну роботу інших підприємств на станціях Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Новоблочна, Мудрьона - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», на станції Батуринська - ПАТ «Хайдельберг цемент», на станції Шмаково - ПАТ «Кривбасзалізрудком», також містить інформацію про відправлення та пропуск пасажирських і приміських поїздів на вказаних станціях. При цьому, в графіку не зазначаються номера актів загальної форми ГУ-23 та № вагонів через, що він не може бути належним доказом по справі. Враховуючи вищевикладене, графік виконаного руху поїздів містить службову інформацію тільки для працівників залізниці та комерційну таємницю інших користувачів послуг залізничного транспорту.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 03.09.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2013 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - позивач, залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (правонастуником якого є Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") (далі - відповідач, власник колії), було укладено договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна (п. 6 договору).

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п.11 договору).

Відповідно до п. 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України.

Цей договір укладається терміном один рік з 11.12.2013 до 10.12.2014 включно (п. 21 договору).

За накладними №№ 42896050, 42896001, 42891978, 42892000, 42891937, 42891929, 42891960, 42891911, 42891903, 42896100, 42896068, 42896092, 42896167, 42896159, 42896043, 42896175, 42896142, 42896134, 42896076, 42896118, 42896126, 42895797, 42904540, 42892091, 42892109, 42892042, 42892034, 42892018, 42892075, 42892059, 42892117, 42891994, 42891986, 42891952, 42891945, 42892083, 42892026, 42892067, 42908087, 42808020, 42907972, 42908137, 42908038, 42908103, 42907931, 42907873, 42908194, 42908152, 42908186, 42908129, 42907857, 42907956, 42908202, 42908004, 42907899, 42907907, 42907980, 42907915, 42907949, 42908160, 42908111, 42908046, 42908277, 42908178, 42907881, 42907998, 42908012, 42908301, 42908079, 42908095, 42908061, 42907865, 42908210, 42907964, 42908244, 42908285, 42908228, 42907923, 42908145, 42908251, 42908269, 42908236, 42908293 залізницею були прийняті порожні власні вагони для перевезення на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (арк. с. 53-92, 97-141).

Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За наказом № 26 від 13.01.2013 о 23:17 год. були затримані вагони на станції Кривий Ріг-Західний, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Південний ГЗК" по причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на їх адресу.

Відповідно до наказу затримці підлягали вагони №№ голова 56459407 хвіст 56962731 у кількості 48 вагонів, індекс поїзда 4011-59-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2122 (арк. с. 49).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Кривий Ріг Західний складений акт на затримку вагонів форми ГУ-23а № 9 від 13.01.2014, що прибули поїздом № 2122 13.01.2014 о 09:30 год, на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу (арк. с. 51).

Також, щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 9 від 13.01.20114 (арк. с. 52).

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 13.01.2014 о 23:35 год. (арк. с. 50).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 9 від 13.01.2014 затримані вагони, що прибули поїздом № 2122, відправлені поїздом № 2122 14.01.2014 о 16 год. 55 хв.

За наказом № 27 від 13.01.2014 о 23 год. 19 хв. були затримані вагони на станції Кривий Ріг Західний через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до наказу затримці підлягали вагони №№ голова 55159362 хвіст 53759296 у кількості 45 вагонів, індекс поїзда 4005-24-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2142 (арк. с. 93).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Приворот складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 10 від 13.01.2014, що прибули поїздом № 2142 13.01.2014 о 15 год. 25 хв. на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу (арк. с. 95).

Також, щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 10 від 13.01.2014 (арк. с. 96).

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 13.01.2014 о 23 год. 40 хв. (арк. с. 94).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 10 від 13.01.2014 затримані вагони, що прибули поїздом № 2142, відправлені поїздом № 2142 14.01.2013 року о 21 год. 20 хв.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесенння на відповідальність вантажовласника №№ № 376, 384-386, 388-396, 400-404 від 14.01.2014 та №№ 442-443, 468-469 від 15.01.2014 (арк. с. 21-42) стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період з 09 год. 30 хв. 13.01.2014 по 20 год. 50 хв. 14.01.2014, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Кривий Ріг Західний і до закінчення їх затримки (з 9 год. 30 хв. 13.01.2014 до 20 год. 50 хв. 14.01.2014).

Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Відповідні записи-повідомлення відображені у Книзі ф. ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (арк. с. 142-153).

Враховуючи наведені вище обставини щодо затримки вагонів за вказаними накладними на станції Кривий Ріг Західний, за весь час затримки спірних вагонів позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 18675 грн., яка включена до відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 18019097, 18019098, 18019099 (арк. с. 43-48) (відомості представником відповідача підписані із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзну колію).

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до абзацу третього пункту 1.6. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 №04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Матеріалами справи підтверджується, що станцією Кривий Ріг Захыдний були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу Кривий Ріг Придніпровської залізниці за наказами №№ 26, 27 від 13.01.2014, відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 18019097, 18019098, 18019099 у загальній сумі 18675 грн.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

За викладених обставин, господарський суд доходить висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу плату за користування вагонами.

З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позону заяву.

Зокрема, щодо посилань відповідача на невідповідність актів загальної форми ГУ-23, складених на станції призначення, вимогам пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами з підстав їх підписання неповноважною особою з боку відповідача суд зазначає таке.

Відповідно до приписів пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

При цьому акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

За частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

За змістом статті 244 Цивільного кодексу України представництво може здійснюватися за довіреністю.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припипнення цивільних прав та обов'язків.

Акт загальної форми засвідчує юридично значимі обставини, але не є правочином.

Відтак підписання цього акту працівником відповідача за умов наявності довіреності не є обов'язковим, оскільки відповідно до пункту 3 Правил складання актів достатнім є його підписання особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для його складання.

Надані позивачем акти загальної форми ГУ-23 відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами.

Крім того, з огляду на те, що за статтею 129 Статуту залізниць України акти загальної форми можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оцінка відповідачем зазначених актів загальної форми на предмет їх відповідності вимогам пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами могла б мати принципове правове значення у контексті вирішення питання про майнову відповідальність відповідача за затримку вагонів на станції призначення, про що не йдеться у межах даного спору.

У даному ж випадку йдеться про матеріальну відповідальність відповідача за користування вагонами, затриманими на станціях підходу, стосовно яких акти загальної форми ГУ-23 № 26 та № 27 від 13.01.2013 сумнівів сторін щодо порядку їх складання не викликають.

За таких обставин посилання відповідача на підписання актів загальної форми, складених на станції Кривий Ріг Західний неповноважними особами з його боку, не має правового обгрунтування.

Правове значення має інша обставина: засвідчений вказаними актами факт скупчення на станції призначення вагонів, фактичне їх знаходження з вини вантажовласника у період затримки спірних вагонів на станціях підходу, з чим не погоджується відповідач.

Згідно з частиною другою статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав. Натомість його вина підтверджується наступним.

Так, фактичне знаходження цих вагонів на станції призначення позивач доводить здійсненою фактичною оплатою за увесь час їх затримки, на підтвердження чого надав відповідні відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, підписані представником відповідача з зауваженнями щодо того, що шляхи прийому були вільними для приймання вагонів (арк. с. 43-48).

За змістом пунктів 5, 6 укладеного між сторонами договору передача (здача) порожніх вагонів під навантаження для під'їзної колії здійснюється локомотивом залізниці через інтервал часу 1,5 год. на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Відповідно до пункту 8 цього договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.

В обґрунтування правової позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач разом із відзивом на позов 07.08.2014 подав до суду довідки щодо зайнятості колій на станції Допоміжна, з яких вбачається: на момент видачі наказів № № 26, 27 від 13.01.2013 вільними були колії №№ 1, 3, 6, 10 (арк. с. 173-174).

Але навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції Допоміжна , за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо. Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 №5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13.

За таких обставин висновок відповідача про наявну можливість позивачу доставити спірні вагони на станцію призначення внаслідок наявних деяких вільних колій, вільних проміжків часу на деяких з них на фоні встановлених ним випадків перевищення позивачем часу обробки поїздів, проведення на цих коліях маневрової роботи та інших технологічних операцій, який зроблений за результатом самостійного аналізу наданого позивачем Положення про зайнятість колій на станції призначення, носить суб'єктивний характер. Надане позивачем Положення про зайнятість колій на станції призначення носить інформативний характер. Наведена в ній інформація потребує фахового аналізу з перевіркою доказами для чого необхідні спеціальні знання.

Разом із тим безспірним є та обставина, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.09.2013 у справі № 904/2287/13.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Слід зазначити, що між сторонами відсутні договірні зобов'язання щодо обов'язкового використання ДП "Придніпровська залізниця" тих чи інших колій станції призначення у разі прибуття на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вантажу. За таких обставин відсутні підстави стверджувати про обов'язок залізниці використовувати усі існуючі колії (у тому числі вільні та придатні за своїм призначенням) для прийняття вантажу, що прибув на адресу відповідача.

Отже, відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Крім того, плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 03.09.2013 року у справі 904/2287/13.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не спростувало доводів Державного підприємства "Придніпровська залізниця", не надало доказів того, що мало можливість прийняти спірні вагони, а також не довело наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача у розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) плату за користування вагонами у розмірі 18675 грн. та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 04.09.2014

Суддя В.І. Ярошенко