Ухвала суду № 4037047, 18.06.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 року № 6577/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Ліщинського А.М., Онишкевича Т.В.,

при секретарі судового засідання Тарнавської Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко» до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 лютого 2008 року №0000101711/0 від 30 травня 2008 року № 0000101711/2 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000142341/0 від 09 лютого 2008 року»,

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2008 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 лютого 2008 року №0000101711/0 від 30 травня 2008 року № 0000101711/2 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000142341/0 від 09 лютого 2008 року».

В обгунтування позовних вимог позивач посилався на те, що зміст акту про результати позапланової виїзної перевірки протирічить вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки містить суб'єктивні припущення перевіряючих, не підтверджені доказами. Виїзна позапланова перевірка проведена за відсутності первинних документів, викрадених в позивача після проведення виїзної планової перевірки. Висновки відповідача щодо неправильного обчислення та несвоєчасного внесення до бюджету сум додатку з доходів фізичних осіб, які грунтуються на відсутності копій довідок форми 3-ДФ, необ'єктивні, оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 1063 від 01.08.2006 р. не передбачає обов'язкової наявності таких копій для податкового агента і не ставить у пряму залежність від обов'язку податкового агента щодо ведення податкового обліку та подання податкової звітності. Висновок відповідача щодо перевищення ліміту готівки в касі всупереч Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» базується не на первинних документах, а на поясненнях окремих заготовачів молока. Штрафні санкції за перевищення ліміту готівки в касі застосовані відповідачем з порушенням строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України. Представник відповідача проти позову заперечив, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обгрунтованими на підставі наведеного. Позапланова виїзна перевірка призначена відповідачем у відповідності з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на виконання розпорядження ДПА у Хмельницькій області від 09.11.2007 р. № 178-р «Про результати службової перевірки дій посадових осіб ДПІ у Городоцькому районі, які безпосередньо приймали участь у проведенні планової документальної перевірки ТзОВ «Городокконсервмолоко». Факт ненадання позивачем первинних документів для позапланової перевірки досліджений господарським судом Хмельницької області, який постановою від 01.04.2008 р. зобов'язав позивача надати необхідні документи. Позивач, як переробне підприємство, яке придбаває молоко від власників сільськогосподарської продукції, є податковим агентом відповідно до вимог Закону України «Про прибутковий податок з громадян». При продажу власниками сільськогосподарської продукції переробним, заготівельним та іншим особам, які згідно до Закону України «Про прибутковий податок з громадян» є податковими агентами, податок з доходів фізичних осіб не утримується з таких власників за умови надання ними податковому агенту відповідних довідок форми 3-ДФ, виданих місцевими радами, які підтверджують факт виготовлення (вирощення) зданої (реалізованої) продукції власником. Форма довідки та порядок її видачі затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1063 від 01.08.2006 р. «Про затвердження порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми». Оскільки в ході перевірки позивачем не надані довідки форми 3-ДФ, то факт правомірності неутримання податку з доходів фізичних осіб від здачі молока є непідтвердженим, а отже, такий податок підлягає донарахуванню. Під час перевірки використання позивачем готівкових коштів отримані пояснення заготовачів молока, які зазначили, що не отримували певні суми коштів на заготівлю молока та виплату дотацій, а тому відповідач вважає непідтвердженим факт видачі готівки з каси підприємства на суму 176854.18 грн., а ліміт залишку готівки в касі позивача перевищеним.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області від 9 лютого 2008 року № 0000101711/0 від 30 травня 2008 р. № 0000381711/2 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000142341/0 від 9 лютого 2008 року.

Не погодившись з винесеною постановою суду першої інстанції її оскаржив відповідач - Державна податкова інспекція у Городоцькому районі Хмельницької області, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2009 року, та прийняти нову якою в задоволені позову відмовити, покликаючись на порушення суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення.

В апеляційній скарзі зазначає, що при проведені позапланової перевірки ТзОВ «Городокконсервмолоко» встановлено, що позивач проводить придбання основної сировини - молока за готівкові кошти. Заготовка молока у сільського населення проводилась через штатних працівників підприємства - приймальників та приймальників згідно укладених договорів. При закупівлі молока у громадян за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року при виплаті доходів за здане молоко на підприємство, податок з доходів не утримувався та не перераховувався. Відповідно до пп. 4.3.36 п. 4,3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІУ не обкладаються податком з доходів фізичних осіб доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки(паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва. Отримувач таких доходів надає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. №1063 «Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми», яка набрала чинності 09.08.2006 року фізична особа може отримати дохід від податкового агента без утримання податку з доходів фізичних осіб лише при наявності довідки за формою № 3 ДФ. Згідно п. 2 Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми, довідка про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку видається безоплатно сільською, селищною, міською радою власника сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки) у 10- денний строк з дня звернення за місцем проживання на підставі письмової заяви, якщо сільськогосподарська продукція вирощується (виробляється) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено у результаті отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю). Відповідальним за утримання податку з доходів фізичних осіб згідно ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІV несе податковий агент.

При перевірці питання дотримання вимог пп. 4.3.36 ст. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІV та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р.№1063 «Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми», ТзОВ «Городокконсервмолоко» було надано довідки 3 ДФ на громадян здавачів молока, будь які інші підтверджуючі документи не встановленої форми по даному питанню не надавались. З метою підтвердження достовірності наявних довідок 3 ДФ на підприємстві та визначення права громадян здавачів молока на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку відповідно до пп.4.3.36 п.4,3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІV та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. №1063 «Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми» при проведенні позапланової документальної перевірки направлено запити до сільських рад громадяни яких здавали молоко позивачу. Згідно проведеного аналізу отриманих відповідей встановлено, що підприємство приймало молоко протягом липня - грудня 2005 року та 2006 року від громадян, згідно відомостей на закупівлю молока по громадянах, в яких відсутні довідки на здачу молока та довідки форми 3 ДФ ( з 09.08.06.р.), та громадянах яким зазначенні довідки видані пізніше ніж проводилась виплата доходів за здане молоко.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-1V податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок. Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-1V податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Відповідно до пп. 19.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-1V особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати до бюджет) податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час виплати та за її рахунок. Таким чином, в порушення п. 3.4 ст. 3, пп. 4.2.1 п.4.2, пп.4.3.36 п.4.3 ст.4. п.7.1 ст.7. пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ГУ від 22.05.2003р. посадові особи ТзОВ «Городокконсервмолоко» не нараховували та не утримували податок з доходів фізичних осіб з суми виплаченого доходу окремим громадянам за здану сільськогосподарську продукцію (молоко) згідно відомостей на закупівлю молока. В ході проведення перевірки правильності та своєчасності надання авансових звітів про суми витрачених коштів виданих з каси підприємства під звіт встановлено, що частина авансових звітів по працівниках підприємства, що здійснюють закупівлю молока від населення відсутня, видані готівкові кошти в касу підприємства не повернуті. Крім цього, згідно пояснень, наданих особами що проводили заготівлю молока для ТзОВ «Городокконсервмолоко», встановлено, що вони не отримували кошти на заготівлю молока з каси підприємства. Підписи на видаткових касових ордерах вони не підтвердили.

Відповідно до 4.2 п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.04р. №637 для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом отримувача. Тому не підтвердження факту видачі готівки з каси підприємства призвело до перевищення залишку ліміту готівки в касі підприємства на суму 176854,18 грн.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться зокрема у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).

Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (п.8 ч.6 ст.11' ). За змістом даної норми, сам по собі факт призначення та початку службового розслідування відносно працівників позивача не є достатньою підставою для проведення позапланової виїзної перевірки у відповідача, оскільки, даний факт є лише обов'язковою умовою при наявності певних обставин, визначених в п. 8 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а саме: здійснення перевірки вищестоящим податковим органом документів обов'язкової звітності платника податків в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу і встановлення їх невідповідність вимогам закону, здійснення перевірки висновків акту перевірки, складеного нижчестоящим податковим органом і також встановлення невідповідності його висновків Закону, що спричинило ненадходження до бюджету сум податків. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції встановив, що ДПА у Хмельницькій області не проводилась перевірка документів обов'язкової звітності позивача в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу та не встановлювалась невідповідність висновків Акту від 24 січня 2007 р. про результати виїзної планової перевірки вимогам Закону, що спричинило ненадходження до бюджету сум податків, а підставою для проведення службової перевірки слугувало звернення управління СБУ у Хмельницькій області.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції вважав, що підстав для призначення та проведення позапланової виїзної перевірки позивача на підставі п.8 ч.6 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у відповідача не було. Частиною 8 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-1 встановлено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше». Отже, застосуванню підлягає ч. 8 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції Закону України від 25.03.2005 р. Шляхом співставлення змісту акту від 24 січня 2007 р. про результати виїзної планової перевірки та акту від 28 січня 2007 р. про результати виїзної позапланової перевірки судом встановлено, що висновки цих перевірок аналогічні. При цьому висновки позапланової виїзної перевірки базуються на акті виїзної планової перевірки, оформленому посадовими особами позивача, стосовно яких проводилась службова перевірка, відповідях сільських рад та поясненнях заготовачів молока, відібраних в грудні 2006 р - січні 2007 р. слідчими Кам'янець-Подільського відділу податкової міліції ДПА у Хмельницькій області.

 Дослідивши акт позапланової виїзної перевірки від 28 січня 2007 р., на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив, що використані під час позапланової виїзної перевірки документи бухгалтерського та податкового обліку, перелік яких зазначений на стор.6 акту, не стосуються операцій з придбання молока від сільгоспвиробників та готівкового обліку в касі підприємства. Відсутність під час перевірки первинних документів щодо взаємовідносин позивача з сільськогосподарськими виробниками щодо закупівлі молока та обігу готівки в касі підтверджується дослідженими в судовому засіданні поясненнями представників позивача та відповідача; актом виїзної позапланової перевірки (стор.7-8); копією постанови господарського суду Хмельницької області від 2 квітня 2008 року по справі № 21/098-А за позовом ДПІ у Городоцькому районі Хмельницької області до ТзОВ «Городокконсервмолоко», якою суд зобов'язав відповідача надати податковому органу ряд документів, зокрема: наказ «Про облікову політику підприємства» на 2005-2006 роки, розрахунки ліміту, книги наказів, угоди із здавачами молока, накладні, податкові накладні про приймання молока, квитанції про прийом молока від постачальників, касові книги, оборотні відомості по розрахункам з підзвітними особами на інші. Водночас акт позапланової виїзної перевірки містить суперечливі твердження, зокрема, в той час, коли на сторінках 7-8 акту та ін. перевіряючі вказують на відсутність документів, витребуваних листом від позивача, на сторінках акту 39-42 висновки щодо правильності обчислення та своєчасного внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб викладені з посиланням на відомості заготівлі та оплати молока.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІУ зі змінами та доповненнями передбачено, що фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операці'й є первинні' документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

З урахуванням викладених норм акт планової виїзної перевірки від 24 січня 2007 р., пояснення заготовачів молока, на яких ґрунтуються висновки невиїзної документальної перевірки, не належать до жодної з категорій документів, які можуть підтвердити факт порушення, оскільки не відповідають вимогам до первинного документу та не є іншими документами, зафіксованими обліком позивача

Відповідно до п. 1.5 Порядку Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Дослідивши акт невиїзної позапланової виїзної перевірки від 28 січня 2007 р. № 0128/23/33177611 суд встановив, що всупереч вимогам п. 1.5 Порядку акт документальної перевірки фактично містить виклад обставин, встановлених в ході попередньої перевірки, результати якої оформлені актом від 24.01.2007 р., та дублює його зміст, хоча висновки цієї планової виїзної перевірки та дії посадових осіб, які її проводили, поставлені під сумнів ДПА у Хмельницькій області (розпорядження від 9.11.2007 р. № 178-р «Про проведення службової перевірки щодо законності дій посадових осіб ДП1 у Городоцькому районі»).

Досліджені судом докази, надані представником відповідача, з урахуванням пояснень представника позивача щодо викрадення документів бухгалтерського обліку позивача, не є беззаперечними доказами того, що під час проведення виїзної позапланової перевірки відповідачем використані всі існуючі первинні документи, які складались позивачем, щодо операцій з приймання від населення молока, розрахунків за придбане молоко та обігу готівки в касі.

Висновки відповідача щодо заниження податку з доходів фізичних осіб за здане громадянами - сільськогосподарськими виробниками молоко грунтуються на відповідях сільських рад, які повідомили про те, що в період з 01.07.2005 р по 30.06.2006 р. ними не видавались довідки форми № 3-ДФ. Відповідач також зазначає в акті, що відомості заготівлі та оплати молока не відповідають вимогам Інструкції про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини, що не дає можливість ідентифікувати громадян, які здавали молоко, та встановити правомірність дій позивача як податкового агента.

Судом встановлено, що в період з 01.07 2005 р по 30.06.2006 р. пункт 4.3.36 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» діяв в різних редакціях. Так, відповідно до пп. 4.3.36 в редакції Закону України № 2505 від 25.03.2005 р. до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (не підлягають відображенню в податковій декларації) доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якшо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва».

Законом України № 3424 від 09.02.2006 р., який набрав чинності з 2 березня 2006 р., пп. 4.3.36 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доповнений абзацами третім та четвертим, відповідно до яких отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на тримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.

Форма довідки, термін її дії, порядок її видачі та застосування розробляються центральним податковим органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та затверджуються Кабінетом Міністрів України».

На виконання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» Кабінет Міністів України постановою від 1.09.2006 р № 1063 затвердив «Порядок видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку».

Отже, до 02 березня 2006 року Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства не включались до складу оподатковуваного доходу незалежно від наявності чи відсутності будь-якого документа (відомості, довідки та ін.). А форма довідки 3-ДФ, яку повинен подавати отримувач доходів податковому агенту, відповідно до пп. 4.3.36 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» після 2 березня 2006 р. була затверджена лише 01 серпня 2006 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважав неправомірним посилання відповідача в акті перевірки ( стор 43) на відсутність у позивача довідок форми 3-ДФ за період з 01.07 2005 р по 30.06.2006 р., оскільки у казаний період їх видача не була передбачена діючим законодавством. У зв'язку з цим судом не беруться до уваги відповіді сільських рад щодо відсутності зазначених довідок. Разом з тим суд не має можливості встановити правомірність висновків відповідача щодо відсутності у позивача права на не включення доходів від реалізації молока громадянами - виробниками сільськогосподарської продукції до оподатковуваного доходу та дотриманням у зв'язку з цим вимог 4.3.36 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оскільки відповідачем не доведено:

що фізичні особи, які реалізовували молоко позивачеві, не є власниками цієї

сільськогосподарської продукції та не мали права на отримання доходу від

податкового агента без утримання податку;

що акт невиїзної позапланової перевірки, грунтується на первинних документах,

наявних на час проведення перевірки, а не на результатах попередньої перевірки.

Висновки відповідача щодо перевищенняґ ліміту залишку готівки в касі позивача також базуються на акті виїзної планової перевірки від 24 січня 2007 р (стор.56-60 атку від 28.01.2007 р.) та поясненнях заготовачів молока, відібраних працівниками податкової міліції, які не є первинними документами в розумінні ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, відповідно до ст. 11' Закону України «Про державну податкову службу» працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних спав, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

За змістом п.7.23. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

Проте, як свідчать матеріали справи, в ході позапланової виїзної перевірки відповідач не мав вказаних у Положенні первниих документів, необхідних для визначення понадлімітних залишків, атому висновки щодо порушення Положення є необгрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 238, 241 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 є адміністративно-господарськими санкціями. Відповідальність за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995 року. Згідно зі ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлено ст. 250 Господарського кодексу України, згідно з якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених Законом.

Колегією суддів встановлено, та підтверджується матеріалами справи, зокрема актом виїзної планової перевірки від 24.01.2007 р., актом виїзної позапланової перевірки від 28.01.2007 р. (стор.58-60) та поясненнями представника відповідача, що факт перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства за період з 01.07.2005 р. по 30.09.2006 р. на встановлений відповідачем в ході планової виїзної перевірки в січні 2007 року.

Отже, щтафні санкції за порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні застосовані відповідачем з значним перевищенням термінів їз застосування, встановлених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В ч. 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, відповідачем не доведено правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та є правильними.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі скасуванню не підлягає.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області залишити без задоволення.

 Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2009 року у справі № 2а-7537/08 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В.Ніколін

Судді Т.В.Онишкевич

А.М.Ліщинський