Постанова № 40369259, 08.09.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/1134/14-п Головуючий у 1-й інст. Нейло В. М.

Категорія ч. 1 ст. 172-6 КУпАП Доповідач Ляшук В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 року м.Житомир

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Ляшук В.В.

з участю:

секретаря: Кашенко Л.М.

прокурора: Баса А.М.

особи, яку притягнуто до відповідальності: ОСОБА_1

адвоката: ОСОБА_2

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172- 6 КУпАП щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1, освіта вища, непрацюючого,

в с т а н о в и в:

Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172- 6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 36 грн. 54 коп.

Як встановив суд:

Відповідно до п. «в» та п. «ж» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ОСОБА_1, як державний службовець та посадова особа органів державної влади є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

01.11.2011 р. ОСОБА_1 під особистий підпис було попереджено про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», у тому числі щодо обов'язку дотримання фінансового контролю та щорічного, до 01 квітня, подання за місцем роботи декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Крім того, розпорядженням голови Ружинської районної державної адміністрації в Житомирській області № 38 від 24.01.2012 р. ОСОБА_1 призначено відповідальною особою за координацію роботи з питань запобігання корупційним проявам серед державних службовців Ружинської районної державної адміністрації в Житомирській області.

16.12.2010 р. розпорядженням голови Ружинської районної державної адміністрації в Житомирській області № 37 К ОСОБА_1 призначено на посаду заступника голови Ружинської районної державної адміністрації в Житомирській області, присвоєно 10 ранг 5 категорії державного службовця, та прийнято присягу державного службовця.

Розпорядженням голови Ружинської районної державної адміністрації в Житомирській області № 11 К від 15.04.2014 р. ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі заяви останнього від 28.03.2014 року.

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді заступника голови Ружинської районної державної адміністрації в Житомирській області, відповідно до п. «в» та п. «ж» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Суб'єкти декларування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані протягом одного року подати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, визначеними цим Законом.

Проте, ОСОБА_1, будучи належним чином ознайомлений із вимогами фінансового контролю, передбаченими ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», звільняючись 15.04.2014 та усвідомлюючи необхідність подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, маючи реальну можливість її подати, оскільки протягом січня - квітня 2014 він не перебував у відпустці для догляду за дитиною, не був непрацездатним, не перебував за межами України та під вартою, діючи всупереч вимог вказаного Закону не подав до відділу організаційно-кадрової роботи апарату Ружинської РДА в Житомирській області декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Таким чином, ОСОБА_1, порушив вимоги фінансового контролю, передбачені ч. 1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», тобто вчинив дії, які містять ознаки адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172- 6 кодексу України про адміністративні правопорушення.

На постанову суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що суд не дав належну юридичну оцінку зібраним по справі доказам. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б дійсно потверджувати той факт, що він умисно не подав декларацію при звільненні з займаної посади.

Крім того, зазначає, що ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» не містить обов'язку подання декларації в день звільнення, у цій нормі закону лише вказано про необхідність подання декларації після звільнення протягом одного року за своїм останнім місцем роботи, а тому він вважав, що може подати декларацію до кінця 2014 року.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, заперечення прокурора, дослідивши матеріали справи апеляційний суд приходить до висновку про необхідність її задоволення з наступних підстав.

Так, опитаний як в суді першої так і апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що при звільненні він не подав декларацію за поточний рік, оскільки вважав, що може це зробити на протязі року. Також, ОСОБА_1 пояснив, що йому не було роз'яснено про необхідність подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в день звільнення. Будь-якої вигоди з цього він не мав, оскільки йому не було чого приховувати, єдиним джерелом його доходу є заробітна плата, яка повністю ним була відображена в послідуючому у декларації.

Суд першої інстанції перевіряючи аналогічні доводи ОСОБА_1 дійшов висновку про наявність в його діях складу правопорушення, оскільки він внаслідок свого освітнього рівня та займаної посади повинен був знати та усвідомлювати вимоги Законів „Про державну службу" та „Про засади запобігання і протидії корупції"

Однак, з такими висновками апеляційний суд погодитись не може враховуючи наступне.

Згідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» корупційне правопорушення це умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Вказаним Законом передбачено, що корупція - це використання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянки/пропозиції чи надання неправомірної вигоди особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.

За таких обставин на думку апеляційної інстанції адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (глава 13-А „Адміністративні корупційні правопорушення") повинно характеризуватися лише умисною формою вини, а вчинення цих діянь через необережність, в тому числі і внаслідок недбалого ставлення особи до своїх обов'язків виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 16.12.2010 року працював на державній службі, а саме на посаді заступника голови Ружинської РДА та кожен рік подавав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, визначеними Законом, в тому числі ним своєчасно було подано декларацію за 2013 рік, а в послідуючому після звільнення ( 24.06.14 року) подано декларацію за період роботи з 01.01.2014 по день звільнення 16.04.2014 року.

Доказів, які б спростовували доводи апеляційної скарги та пояснення ОСОБА_1 про його необізнаність з необхідністю подання декларації в день звільнення, чи відразу після звільнення, за період, що передував його звільненню (01.01.2014 - 16.04.2014 р.) та переконливо свідчили, що він усвідомлював протиправний характер своєї бездіяльності та свідомо своєчасно не подав декларацію в матеріалах справи не має.

Висновки суду про те, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений із вимогами фінансового контролю, передбаченими ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», звільняючись 15.04.2014 усвідомлював необхідність подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та мав реальну можливість її подати не підтверджуються матеріалами справи є припущеннями, а відповідно не могли бути покладені судом в обґрунтування свого рішення.

Крім того, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції» вимог необхідності подання декларації відповідними суб'єктами в день чи одразу після звільнення.

Так, згідно змісту ст. 12 чинної редакції цього Закону, передбачено обов'язок подання декларації відповідними суб'єктами щорічно до 1 квітня за місцем роботи за минулий рік та за наявності визначених Законом поважних причин, які унеможливили своєчасне подання декларації до 31 грудня.

Також, вказано, що суб'єкти декларування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування зобов'язані протягом одного року подавати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію за минулий рік.

Вказівок на необхідність подання відповідним суб'єктом декларації за місцем роботи, а саме напередодні, в день, безпосередньо після звільнення, чи в інші терміни, цей Закон не містить.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 подав декларацію за поточний рік у якому відбулось звільнення за останнім місцем роботи 24.06.14 року (звільнився 16.04.2014 р.), а тому за цих обставин висновки суду про наявність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, не ґрунтується на Законі у зв'язку з чим постанова суду не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2014 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Житомирської області В.В. Ляшук