Постанова № 40364837, 04.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2014 року місто Київ № 810/4234/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської областідоПублічного акціонерного товариства «Техмашремонт»пропро стягнення заборгованості в сумі 13 967, 23 гривень, -В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості в сумі 13 967, 23 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 в сумі 13 967, 23 гривень за червень 2014 року. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У призначений день та час до суду сторони не з'явилися.

Представник позивача та представник відповідача розгляд справи просили проводити без їх участі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку з тим, що сторони розгляд справи просили проводити без їх участі, з огляду на це, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на основі наявних в матеріалах справи доказів, про що постановлено ухвалу від 02.09.2014 про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що, на його думку, розрахунок витрат складено невірно, адже до розрахунку включено таких осіб, відносно яких відповідач не має обов'язку відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, або включено такі витрати, які не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Судом встановлено, що заперечуючи проти позову, позиція відповідача складалася з наступного.

26.11.2013 Київським окружним адміністративним судом розглянуто справу № 810/4667/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» до Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві про визнання протиправними дії відповідача щодо включення до розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і зобов'язання відповідача виключити із розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених осіб та утриматись у подальшому від включення цих осіб до розрахунків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/4667/13-а, залишеним без змін Київським апеляційним адміністративним судом, внесення до розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 визнано протиправним.

При цьому суд, на підставі наданих сторонами доказів, встановив наступні обставини, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_16 здобули пільговий стаж на робочих місцях з особливо шкідливими умовами праці в Виробничому об'єднанні «Білоцерківшина», правонаступником якого є ВАТ «Росава».

ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств, на робочих місцях яких особи здобули пільговий стаж.

Відповідач вказує, що, враховуючи те, що у ПАТ «Техмашремонт» ніколи не існувало робочих місць з шкідливими умовами праці та відсутність обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємствами та організаціями, які не мали і не мають у своїх виробничих підрозділах робочих місць із шкідливими умовами праці, що особи, які мали трудові відносини з відповідачем, працювали безпосередньо на виробничих підрозділах інших підприємств і відповідач не може нести відповідальність за створення та існування шкідливих умов праці, що призвело до виникнення обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також те, що матеріалами справи не підтверджені суми та стаж, внесені до розрахунків, ПАТ «Техмашремонт» вважає позовні вимоги необґрунтованими та незаконними.

Зазначає, що по 10 особах (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14П.) не підтверджуються дані загального місячного розміру пенсії, зазначені в розрахунках наявними в матеріалах справи копіями розпоряджень про перерахунок пенсії.

Згідно з трудовими книжками, де зазначено підприємства та організації, до яких приймались робітники, майже всі прийняті на Виробниче об'єднання «Білоцерківшина», крім однієї особи - ОСОБА_17

Відповідач вказує, що позивач невірно визначає стаж роботи на ВАТ «Техмашремонт», так як ВАТ «Техмашремонт» створено та зареєстровано 10.06.1993 рішенням міськвиконкому Білоцерківської міської ради № 1-3-149 від 10.06.1993 і згідно статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого 27.11.1990, яке не є правонаступником жодної юридичної особи, що підтверджується встановленими обставинами в судових рішеннях по адміністративних справах 810/4667/13-а та 810/655/14.

До розрахунків включено 10 осіб, яким не вірно порахована частка плати відшкодувань: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

У ПАТ «Техмашремонт» відсутні робочі місця з особливо шкідливими умовами праці, крім робочого місця терміста на печах.

Вищим адміністративним судом України 20.11.2013 прийнято рішення у справі № К/800/42493/13, яким рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано на підставі того, що ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств, на яких особи, що включені до розрахунків, здобували пільговий стаж. Це рішення, вказує відповідач, - єдине з прийнятих Вищим адміністративним судом України у справах, в яких розглядались обставини відсутності у ПАТ «Техмашремонт» робочих місць з шкідливими умовами праці та правонаступництво ПАТ «Техмашремонт» за іншими юридичними особами, при цьому касаційний суд дійшов наступних висновків.

Для правильного вирішення даного спору, суди зобов'язанні були встановити, чи працювали вказані особи у відповідача і чи набули відповідного стажу, що дає право на призначення такої пенсії та в якому розмірі набули його, працюючи у відповідача, чи має обов'язок відповідач відшкодовувати витрати на виплату та доставку таких пенсій, як правонаступник інших підприємств.

З матеріалів справи (копій трудових книжок, уточнюючих довідок) вбачається, що особи, внесені до розрахунку, працювали на робочих місцях в цехах підготовчих та вулканізації шинних заводів № 1 та № 2, заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумо-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумо-азбестових виробів, який було перейменовано в Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківшина», яке в свою чергу, перетворено у ВАТ «Росава». Судами не встановлено правонаступництво відповідача за вказаними юридичними особами.

Висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи осіб, вказаних в розрахунку, визнав факт роботи вказаних осіб на його підприємстві або на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ «Техмашремонт», не ґрунтуються на досліджених належним чином доказах, крім того не узгоджуються з вимогами матеріального права, оскільки пенсійне законодавство не пов'язує обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок.

За результатами розгляду, з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, у справі № 810/665/14 судами встановлено, що ПАТ «Техмашремонт» не має власних робочих місць зі шкідливими умовами праці (крім робочого місця терміста на печах) та не є правонаступником Виробничого об'єднання «Білоцерківшина», в якому працювали особи, зазначені в розрахунках позивача (копії рішень наявні в матеріалах справи).

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 у справі № 810/655/14, залишене без змін Київським апеляційним адміністративним судом, є остаточним, з огляду на відмову позивачу Вищим адміністративним судом України у відкритті касаційного провадження.

Відповідач вказує, що до розрахунку з червня 2014 року позивач вніс 10 осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12. ОСОБА_13, ОСОБА_14, внесення яких судом у справі № 810/655/14 визнано протиправним, які здобули пільговий стаж на робочих місцях з особливо шкідливими умовами праці в виробничому об'єднанні «Білоцерківшина», правонаступником якого є ВАТ «Росава», та ОСОБА_17В, який здобув свій пільговий стаж у ПАТ «Техмашремонт».

Отже, 10 вищенаведених осіб, крім ОСОБА_17, який здобув пільговий стаж на робочому місці терміста на печах у ПАТ «Техмашремонт», внесені до розрахунків протиправно. Проти відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_17, що складає 512, 58 гривень, відповідач не заперечував.

Однак, з вищевикладеними твердженнями відповідача суд не погоджується в частині посилання на рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі № 810/4667/13-а з огляду на те, що резолютивна частина зазначеного рішення викладена в наступній редакції: пункт 2 резолютивної частини постанови - визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області щодо включення до розрахунку Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з червня, липня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

У пункті 3 резолютивної частини постанови зазначено: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області виключити з розрахунку Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з червня, липня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

У решті позовних вимог, а саме щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області утриматись від нарахування ПАТ «Техмашремонт» зобов'язань щодо відшкодування витрат Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які не мають трудового стажу у ПАТ «Техмашремонт» або юридичних особах, правонаступником яких є ПАТ «Техмашремонт», було відмовлено.

Отже, позивач не зобов'язаний утримуватись у подальшому від включення цих осіб до розрахунків, виключення відбулось лише за період червень, липень 2013 року.

Розглянувши матеріали позовної заяви та додаткові докази, заперечення та додані документи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Техмашремонт» є юридичною особою (ідентифікаційний код: 05495590). Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.

Так, судом встановлено, що ПАТ «Техмашремонт» (ВАТ «Техмашремонт») створено та зареєстровано 10.06.1993 і відповідно до статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990. Дані обставини встановлені в судових рішеннях по адміністративних справах 810/4667/13-а та 810/655/14, про що зазначалося вище.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з червня 2014 року, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій у сумі 13 967, 23 гривень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат за Списком № 1 передбачений абзацом 6 частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі за текстом - Закон № 1058-ІV), який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Згідно з абзацом 6 частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно з підпунктом «а» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Підтвердженням спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 є відповідний запис у трудовій книжці працівника або уточнююча довідка підприємства, надання яких визначено пунктами 3, 20, 23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993.

Отже, якщо пенсіонерам призначено пенсію за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії покриваються підприємствами, робота на яких дає право на зазначену пенсію.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком № 1, мають здійснюватись відповідно до Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.

Судом встановлено, що відповідачу нараховано розмір сум відшкодування відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління ПФУ № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція), згідно з пунктом 6.1 якої відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 вищезазначеної Інструкції (вказано, хто є платниками страхових внесків) - відшкодовуються фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників у таких розмірах: 100% від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році.

Відповідно до пункту 6.4 цієї Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії.

Судом встановлено, що Пенсійним фондом своєчасно надсилалися вказані повідомлення, відповідач не оскаржував їх, отже, був згодний із зазначеними в них сумами фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Частина друга статті 101 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» зазначає, що «підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її».

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог пунктів 6.4 та 6.5 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Саме так, розрахунки фактичних витрат позивача у даній справі було сформовано та направлено на адресу відповідача у справі 06.06.2014. Зазначені обставини підтверджуються копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Слід відмітити, що в частині другій Прикінцевих положень Закону № 1058-IV покриття витрат на виплату і доставку пенсій використовується термін «покриття витрат на виплату і доставку», «фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам».

Таким чином, витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій мають бути фактичними, тобто такими, що були реально понесені.

Це також вбачається зі змісту пункту 6.8 вказаної Інструкції, згідно з яким підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 1.4 Розділу 1 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.04.2009 № 464/156, Міністерства праці та соціальної політики України 28.04.2009 № 464/156 (постанова правління Пенсійного фонду України 28.04.2009 № 14-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2009 за № 592/16608), виплата та доставка пенсій, соціальних допомог виплатними об'єктами поштового зв'язку здійснюється за відомостями на виплату пенсій, соціальних допомог за формою В 1-М, а виплата допомоги на поховання - за разовими дорученнями на виплату допомоги на поховання за формою В2-М.

Згідно пункту 4.5 Розділу 4 Інструкції відомості за формою В1-М та разові доручення за формами В2-М та ВЗ-М у період виплати пенсій, соціальних допомог зберігаються у виплатних об'єктах поштового зв'язку із забезпеченням їх схоронності.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.8 Розділу 6 Інструкції відомості за формою В1-М і разові доручення за формами В2-М та ВЗ-М, підібрані за номерами до однієї підшивки, зберігаються у поштамтах, вузлах (центрах) поштового зв'язку в установленому порядку протягом трьох років.

Судом також враховано, що витрати Пенсійного фонду складаються з витрат на безпосередню виплату пенсій та витрат на доставку цих пенсій, і що відповідно до Закону відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати.

Доставка пенсій здійснюється Пенсійним фондом України через банківську систему або через мережу відділень Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Згідно з вимогами пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 04.07.1998 № 734» № 1596, операції з відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги з них (у тому числі з доставкою додому) здійснюються уповноваженими банками безоплатно.

Тобто, у разі доставки пенсій пенсіонерам на їх пенсійні рахунки через банківську систему Пенсійний фонд жодних витрат не несе.

Щодо визнання позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 512, 58 гривень суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Судом встановлено, що часткове визнання представником відповідача адміністративного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи або інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність між сторонами спору щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по громадянину ОСОБА_17 саме у сумі 512, 58 гривень, який працював термістом на печах у ВАТ «Техмашремонт» з 01.10.2001.

Щодо решти позовних вимог, а саме суми у розмірі 13 454, 65 гривень, суд дійшов висновку, що вказана сума також підлягає стягненню, з огляду на те, що, по-перше, нарахована по 10 особах: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які внесені до розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а посилання позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/4667/13-а, залишене без змін Київським апеляційним адміністративним судом, є безпідставним, оскільки вищевказаним рішенням не було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква утриматися в подальшому від нарахування відповідачу зобов'язань щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які не мають трудового стажу у ПАТ «Техмашремонт» або юридичних особах, правонаступником яких є ПАТ «Техмашремонт», з огляду на те, що саме в цій частині ПАТ «Техмашремонт» у справі № 810/4667/13-а - було відмовлено.

По-друге, щодо посилань відповідача на частину першу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України згідно з якою обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд зазначає наступне.

Встановлені обставини не мають преюдиційного значення, оскільки при розгляді справ не потребують доказування лише ті обставини, які встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Отже, преюдиційне значення можуть мати лише ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які зазначені у резолютивній частині рішення.

Преюдиціальне значення мають лише факти. Твердження суду про те, що ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств, на яких працювали вказані особи, є не встановленим судом фактом, а оціночним судженням, висновком суду, який не є обов'язковим для суду у справі, що розглядається.

Тим більше, у справі 810/4667/13-а суд сам посилається на статтю 72 Кодексу адміністративного судочинства України і вказує, що питання правонаступництва були встановлені, зокрема, у справі № 2а-4443/10/1070, яке набрало законної сили.

Суд звертає увагу, що постановою від 07.05.2014 у справі К/9991/49725/11 Вищий адміністративний суд України скасував рішення судів першої та апеляційної інстанції і позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква задовольнив повністю, тобто підстави на посилання на це рішення відсутні.

Також суд звертає увагу, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень (наприклад під №№ 21117849, 13398919, 5202735) містяться рішення за позовами осіб, які працювали на Білоцерківському виробничому об'єднанні шин та гумово-азбестових виробів (перейменоване у Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківщина») щодо зобов'язань ВАТ (ПАТ) «Техмашремонт» видати їх довідки про роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

У вказаних рішеннях зазначено, що саме ВАТ «Техмашремонт» як правонаступник Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, яке в свою чергу згідно законодавства вважається правонаступником Орендного ремонтного підприємства, створеного на базі Централізованого ремонтного виробництва і повинен видавати такі довідки. Тобто, цими судовими інстанціями в межах розгляду цивільних справ про зобов'язання видати довідки про роботу на підприємстві встановлювались факти правонаступництва, однак протилежні ніж у справі № 810/4667/13-а.

Суд враховує, що існують протилежні рішення в яких є посилання на факт правонаступництва в цивільних та адміністративних справах при розгляді справ, предметом яких були інші правовідносини, а тому при вирішенні цієї справи суд виходить з внутрішнього переконання і оцінки наявних у матеріалах справи доказів.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 13 967, 23 гривень згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з червня 2014 року.

Доказів оскарження відповідачем вищевказаного розрахунку суду не надано.

Слід відмітити, що предметом спору у даній справі є відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не встановлення факту правильності призначення пенсії на пільгових умовах особам згідно розрахунків позивача та не встановлення факту правонаступництва.

Саме підтвердження факту понесення позивачем витрат на виплату та витрат на доставку пільгових пенсій кореспондується з обов'язком відповідача відшкодувати такі витрати.

Як зазначалося вище, пільгові пенсії виплачуються (доставляються) через поштові відділення або через банківські установи. Виплата пенсій через банківські установи означає відшкодування витрат тільки на виплату таких пенсій, оскільки кошти на доставку з пенсійних фондів у такому разі не стягуються. Під час доставки пільгових пенсій через поштові відділення пенсійні фонди, окрім витрат на виплату таких пенсій, несуть ще й витрати на доставку пенсій.

Отже, у даному випадку, пенсійні фонди при розгляді справ про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах повинні надати суду докази понесення таких витрат. Витрати на виплату - це фактично докази отримання особами, які мають право на пільгову пенсію місячного розміру пенсії (без урахування доплат, надбавок і підвищень), витрати на доставку - це кошти, які стягуються відділеннями поштового зв'язку за надання послуг по доставці таких пільгових пенсій пенсіонерам.

Крім того, в даному випадку слід звернути увагу на довідки про підтвердження пільгового характеру роботи, що видавались саме ВАТ «Техмашремонт», а не іншою юридичною особою, хоча і в довідках вказані періоди роботи на підприємствах з різними найменуваннями (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідачем не враховано також абзац 1 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, де прямо вказано, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, відповідач, видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи визнав: або факт роботи вказаних осіб на його підприємстві, або на підприємстві, правонаступником якого являється ВАТ (ПАТ) «Техмашремонт».

Також, слід відмітити, що викладені у запереченнях відповідача доводи можуть бути підтвердженні чи спростовані під час проведення звірки з позивачем, або шляхом оскарження відповідачем рішень пенсійного фонду про призначення особам, включеним у розрахунки, пільгових пенсій, або шляхом встановлення факту правонаступництва в межах господарських відносин, оскільки такі факти суд не вбачає за можливе встановити в межах розгляду вказаної адміністративної справи.

З урахуванням викладеного, суд, дослідивши подані матеріали, встановивши всі фактичні обставини справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З приписів статей 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 112, 113, 122, 136, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 за червень 2014 року на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області в розмірі 13 967 (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) гривень 23 копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.