Ухвала суду № 40362662, 27.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2014 року м. Київ К/9991/81857/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Муравйов О.В. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р.

у справі № 2а-1697/12/1070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ» (далі - позивач, ТОВ «А-ЛОГ») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Броварська ОДПІ Київської області), в якому просило суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 р. № 0000022304 та від 23.02.2011 р. № 0000132304.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р., адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварська ОДПІ Київської області від 23.12.2011 р. № 0000132304; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р. в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 10.06.2011 р. по 24.06.2011 р. посадовою особою Броварської ОДПІ Київської області на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «А-ЛОГ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 113 211 грн., заявленої до відшкодування у рахунок майбутніх платежів, за результатами якої складено акт від 04.07.2011 р. № 763/233/33950662 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті неправомірно заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок майбутніх платежів за березень 2011 року у сумі 113 211 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 26.07.2011 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022304, відповідно до якого позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 113 211 грн.

Також у період з 25.11.2011 р. по 01.12.2011 р. посадовою особою Броварської ОДПІ Київської області на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пунктів 3, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1238 та відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «А-ЛОГ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 72 218 грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, за результатами якої складено акт від 06.12.2011 р. № 1887/233/33950662 та зроблено висновок, що на порушення пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, ТОВ «А-ЛОГ» неправомірно заявило до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 72 218 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 23.12.2011 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132304, згідно з яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 72 218 грн.

За результатами оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення № 0000132304 від 23.12.2011 р. в адміністративному порядку скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктами 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, на момент проведення перевірки позивача та прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.07.2011 р. № 0000022304 про відмову в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року в розмірі 113 211 грн. позивач не надав податковому органу первинні та підтверджуючі фінансово-господарські документи (реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, акти виконаних робіт, накладні, банківські виписки, договори), які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій і надають право платнику податків на формування податкового кредиту та право на бюджетне відшкодування, що у свою чергу свідчить про правомірність і обґрунтованість винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 26.07.2011 р. № 0000022304.

Разом з тим, враховуючи, що задекларований позивачем обсяг оподатковуваних операцій у лютому 2011 року становив 250 100 грн. і на момент перевірки у грудні 2011 року документи, які підтверджують господарські операції були надані позивачем податковому органу разом із запереченнями до акта перевірки, а заявлена сума бюджетного відшкодування склала 72 218 грн., - суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність дій відповідача щодо прийняття рішення про відмову позивачу в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 72 718 грн.

З урахуванням зазначеного та виходячи з встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварська ОДПІ Київської області від 23.12.2011 р. № 0000132304.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р. у справі № 2а-1697/12/1070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) О.В. Муравйов