Ухвала суду № 40362296, 01.09.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/4694/13 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський М.О.

Провадження № 22-ц/783/5450/14 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.

Категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Ясиновської Я.М.

з участю: представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 травня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 травня 2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», юридична адреса м. Київ, вул. Автозаводська,54/19 , код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, р/р 29095000202428, заборгованість за Кредитним договором №058-2008-2875 від 07.10.2008 р., в загальній сумі 16 229,60 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 144 954, 67 грн. ( сто сорок чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 67 копійок) .

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Вказує на те, що суд першої інстанції не перевірив достовірність долучених позивачем до матеріалів справи доказів передачі прав та обов'язків ВАТ «Універсал Банк» до ПАТ «Універсал Банк», а саме витягу із статуту ПАТ «Універсал Банк» в редакції, затвердженій Загальними зборами акціонерів ВАТ «Універсал Банк» (протокол №2-2009 від 22.06.2009 року). Стверджує, що подані позивачем докази є неналежними та недопустимими, посилаючись на п.5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року № 55 «ДСТУ 4163-2003», так як належним чином не посвідчена їх відповідність оригіналам.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які беруть участь у справі, котрі належним чином відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України повідомлені про час та місце розгляду справи, але не з'явилися в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Районним судом встановлено, що згідно п.п. 1.1.- 1.5 Кредитного договору №058-2008-2875, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2, банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 15 000 швейцарських франків строком до 01.10.2028 року, шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_6.

Позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 14,95 % річних (базова процентна ставка) в порядку на у мовах та в строки визначені договором. Сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватися згідно умов договору.

За користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 44,85 % річних (підвищена процентна ставка).

В подальшому між банком та позичальником було укладено додаткові угоди до Кредитного договору №058-2008-2875, а саме додаткова угода б/н від 25.02.2009 р; додаткова угода б/н від 25.02.2009 р.; додаткова угода б/н від 15.04.2010 р.; додаткова угода б/н від 30.04.2010 р.;додаткова угода б/н від 15.08.2011 р.; додаткова угода б/н від 07.09.2011 р.; додаткова угода б/н від 16.10.2012 р., які змінювали розмір відсоткових ставок за користування кредитними коштами.

07.10.2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором між позивачем та іншими відповідачами укладено договори поруки № 058-2008-2875-Р , № 058-2008-2875-Р/1, № 058-2008-2875-Р/2 , за умовами яких вони відповідають за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань, що виникли за кредитним договором № 058-2008-2875 в повному обсязі, як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

В подальшому між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладені додаткові угоди до договорів поруки від 25.02.2009 р., 30.04.2010 р., 07.09.2011 р., 16.10.2012 р., та з ОСОБА_6 від 25.02.2009 р., якими змінено умови вказаних договорів поруки у відповідності до відповідних додаткових угод кредитного договору, які були укладені з позичальником.

Додатково 16.10.2012 року з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 між позивачем та ОСОБА_7 було укладено договір поруки б/н, згідно якого поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 058-2008-2875 та Додаткової угоди б/н від 16.10.2012 р. в повному обсязі, як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно виписки з особового рахунку НОМЕР_6 ОСОБА_2, 07.10.2008 року на даний рахунок банком перераховано 15 000,00 швейцарських франків за договором про надання кредиту.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ч.3 ЦК України).

Згідно ст.553 ч.1 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсилідарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України).

Відповідно до п. 5.3.2 Кредитного договору позичальник зобов'язувався повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором сплатити штрафні санкції та інші платежі у строки та на умовах, що визначені договором.

Відповідно до п.п. 2.4- 2.5 Кредитного договору погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати позичальником щомісячних платежів, розмір яких встановлений у графіку погашення кредиту, що викладений у додатку №2 до даного договору.

Згідно поданого позивачем розрахунку станом на 24.10.2013 року заборгованість за кредитним договором становить 16229,60 швейцарських франків, що еквівалентно 144 954,67 грн., з яких: 1294,17 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 128129,24 грн. - сума дострокового стягнення кредиту; 15 531, 25 грн. - відсотки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду про покладення обов'язку по сплаті боргу солідарно всіма відповідачами.

Колегія суддів вважає необгрунтованими твердження апеллянта про те, що суд першої інстанції не перевірив достовірність долучених позивачем до матеріалів справи доказів передачі прав та обов'язків ВАТ «Універсал Банк» до ПАТ «Універсал Банк».

Неспроможними, на думку судової колегії, є і доводи апелянта у тій частині, що подані позивачем докази не є належними та допустимими, оскільки належним чином не посвідчена їх відповідність оригіналам, так як усі копії документів, які знаходяться у матеріалах справи, засвідчені печаткою банку.

Оскільки укладені між сторонами додаткові угоди лише змінювали розмір відсоткових ставок за користування кредитними коштами, то колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що між сторонами не була визначена валюта кредитування.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення у повній мірі відповідає даним вимогам.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: