Рішення № 40359658, 03.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.14р. Справа № 904/3344/14За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Комунального підприємства "КОМУНАЛЬНИК", смт. Магдалинівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область

про стягнення 744480,88грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - Станішевський І.С. дов. №14-125 від 13.05.14р.

від відповідача - Михайлінчик Д.М. дов. від 31.12.13р.

Суть спору:

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - Позивач) звернулася з позовом до комунального підприємства "КОМУНАЛЬНИК" (далі - Відповідач) про стягнення 744480,88грн., з яких: 610692,08грн. - основного боргу, 45450,10грн. - пені, 42748,45грн. - штрафу, 23547,11грн. - 3% річних, 22043,14грн. - інфляційні втрати,

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконані зобов'язання за договором від 28.08.2012р. №12/812-БО-3 купівлі - продажу природного газу, щодо оплати поставленого природного газу.

Ухвалою суду від 20.05.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 11.06.14р.

Відповідач частково заперечує проти позову, посилаючись на те, що:

- відповідачем згідно з платіжними дорученням: №417 від 22.03.13р. перераховано на рахунок позивача за поставлений природний газ в листопаді 2012р. суму 234643,82грн. та №418 від 22.03.13р. перераховано на рахунок позивача за поставлений природний газ в грудні 2012р. суму 72322,39грн. ;

- сума заборгованості за поставлений газ за жовтень-грудень 2012р. становить 303725,87грн.;

- КП "КОМУНАЛЬНИК" є збитковим підприємством, у зв'язку з не повною оплатою споживачами наданих відповідачем послуг та невідповідності тарифів фактичним затратам;

- за 2013р. підприємство отримало збитку у розмірі 433,5тис.грн., а кредиторська заборгованість за газ на 01.04.14р. становить 2635138,17грн.

11.06.14р. в судове засідання з'явились повноважні представники сторін. За результатами судового засідання оголошено перерву до 09.07.14р.

09.07.14р. в судове засідання з'явились повноважні представники сторін. В судовому засіданні представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору до 03.08.14р. За результатами судового засідання продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву до 29.07.14р.

Ухвалою суду від 29.07.14р. прийнято справу №904/3344/14 до розгляду суддею Мельниченко І.Ф. та призначено розгляд справи у засіданні на 12.08.2014р. о 15:40год.

Ухвалою суду від 12.08.14р. прийнято справу №904/3344/14 до розгляду суддею Турчин С.О. та призначено розгляд справи у засіданні на 12.08.2014р. о 15:40год.

12.08.14р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 03.09.14р.

03.09.14р. в судове засідання з'явились повноважні представники сторін. Крім того, представником позивача подано докази часткової оплати заборгованості за договором №12/812-БО-3 від 28.08.12р. у розмірі 15200грн., що підтверджується платіжним дорученням №1078 від 03.09.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу господарського суду з відмітками про отримання ухвал суду повноважними представниками сторін та відомостями відображеними в протоколі судового засідання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представникам сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

28.08.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) і комунальним підприємством "КОМУНАЛЬНИК" (Покупець) укладено договір №12/812-БО-3 купівлі - продажу природного газу.

Відповідно до п.1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, або/та природний газ, видобутий на території України, підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України „Про заходи функціонування ринку природного газу", покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами. (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 продавець передає покупцеві з 01.08.13р. по 31.12.13р. газ обсягом до 224,0тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів.

МісяцьОбсягМісяцьОбсяглипень-жовтень 37,0серпень0,0листопад 73,0вересень0,0грудень114,0IIIквартал0,0IVквартал224,0 За розрахункову одиницю газу приймається один кубічний метр (куб.м.), приведений до стандартних умов: (t)=20градусів Цельсія, тиск газу (Р)=760мм ртутного стовпчика (101,325 кПа). (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору, продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання - передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність пов'язану з правом власності на газ.

Пунктом 3.1.2 договору встановлено, що покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств у електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.

Кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця з урахуванням вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.10 №288 „Про затвердження Методики визнання обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів", зареєстрованого в Мінюсті 11.08.10р. за №671/17966.(пункт 4.1 договору).

Згідно з п.5.1 договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.

Пунктом 5.2 Ціна за 1000куб.м. газу становить 3509,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%;

До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, який становить 305,60грн., крім того ПДВ -20% - 61,12грн., всього з ПДВ - 366,72грн.

До сплати за 1000куб.м. природного газу - 3884,78грн., крім того ПДВ - 20 % - 776,96грн. всього з ПДВ - 4661,74грн.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу. (пункт 5.5 договору)

Відповідно до п.11.1 договору, цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.08.12р. і діє в частині поставки газу до 31.12.12р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вказано вище, між сторонами укладено договір №12/812-БО-3 купівлі - продажу природного газу від 28.08.2012р.

ПАТ "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" передано у власність покупцю за періоди жовтня по грудень 2012р., природний газ об'ємом 141,782тис.м.куб. на суму 660950,25грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 31.10.12р. на суму 50258,17грн.; від 30.11.12р. на суму 234643,82грн.; від 31.12.12р. на суму 376048,26грн.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.6.1 договору, встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідачем здійснено часткову оплату за природний газ у розмірі 50258,17грн., що призвело до виникнення заборгованості на момент звернення до суду у розмірі 610692,08грн., наявність вказаної заборгованості відповідачем не заперечується.

В судовому засіданні 03.09.14р. представником відповідача надані докази погашення заборгованості на суму 15200,00грн., а саме: платіжне доручення №1078 від 03.09.14р. з якого вбачається, що відповідачем сплачено на рахунок позивача суму 15200,00грн., за заборгованість за спожитий газ згідно договору №12/812-БО-3 від 28.08.12р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу у розмірі 15200,00грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, станом на 03.09.14р. заборгованість відповідача за природний газ складає у розмірі 595492,08грн.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценту не зазначений договором або законом.

Розмір заборгованості з урахуванням індексу інфляції складає 22043,14грн. та 3% річних у розмірі 23547,11грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.611 ЦК України.

Відповідно до п.7.2 договору №12/812-БО-3 купівлі - продажу природного газу від 28.08.2012р., у разі порушення покупцем умов п.6.1 цього договору, покупець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежить поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Позивачем надано обґрунтований розрахунок пені, що складає 45450,10грн. та штрафу у розмірі 42748,45грн.

Щодо тверджень відповідача з приводу не зарахування позивачем до основної заборгованості сум оплати за поставлений природний газ перерахованих згідно платіжних доручень №417 від 22.03.13р. суму 234643,82грн. та №418 від 22.03.13р. суму 72322,39грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.3 договору №12/812-БО-3 купівлі - продажу природного газу від 28.08.2012р., в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дати його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що платіжні доручення №417 від 22.03.13р. суму 234643,82грн. та №418 від 22.03.13р. суму 72322,39грн. не можуть бути доказом перерахування відповідачем грошових коштів саме за договором №12/812-БО-3 купівлі - продажу природного газу від 28.08.2012р.

В матеріалах справи наявне клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме: пеня у розмірі 45450,10грн., штраф у розмірі 42748,45грн., 3% річних у розмірі 23547,11грн., інфляційних втрат у розмірі 22043,14грн.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що:

- КП "КОМУНАЛЬНИК" є збитковим підприємством, у зв'язку з не повною оплатою споживачами наданих відповідачем послуг та невідповідності тарифів фактичним затратам;

- за 2013р. підприємство отримало збитку у розмірі 433,5тис.грн., а кредиторська заборгованість за газ на 01.04.14р. становить 2635138,17грн.

Крім того, відповідачем до клопотання додано докази, а саме: фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.13р. та пояснювальна записка до аналізу фінансово-господарської діяльності КП "КОМУНАЛЬНИК" за 2013р.

Згідно з п.2.4 пункту постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р., встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача про зменшення пені заявленої до стягнення, задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Суд враховує, що позивач є стратегічним підприємством паливно - енергетичного комплексу України.

Також, беручи до уваги, значну затримку виконання грошового зобов`язання відповідачем за спірним договором та ненадання відповідачем доказів здійснення стягнення з боржників заборгованості з поставки теплової енергії, суд, об'єктивно оцінивши надані відповідачем докази, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання, не знаходить підстав для задоволення клопотання про зменшення пені.

Крім того, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що вказана норма є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 14889,62грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства "КОМУНАЛЬНИК" (51100, Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Комарова, буд.41, код ЄДРПОУ 32447471) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) 595492,08грн. - основної заборгованості, 45450,10грн. - пені, 42748,45грн. - штрафу, у 23547,11грн. - 3% річних, 22043,14грн. - інфляційних втрат, 14889,62грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі №904/3344/14 в частині стягнення 15200,00грн. основної заборгованості.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 04.09.2014.

Суддя С.О. Турчин