Вирок № 40359061, 04.09.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1970/14-к

Номер провадження 1-кп/629/199/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судових засідань - Кондрашкіної А.А.,

за участю прокурорів - Бєляєва О.І.,

захисника - адвоката ОСОБА_2, законних представників обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника служби у справах дітей Лозівської РДА Харківської області - Нескородько С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Орілька Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 11.09.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст. 289 КК України до 3 років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.1 ст. 304 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця смт. Орілька Лозівського району Харківської області, громадянина України, учня 9 класу Орільської ЗОШ І-ІІІ ступеню, не одруженого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця с. Гришівка Сахновщинського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця смт. Орілька Лозівського району Харківської області, громадянина України, учня 2 курсу Лозівського професійного ліцею, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_7, раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

22 грудня 2013 року, близько 01:00 години ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою та в групі з неповнолітніми ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_13, прийшли до приміщення Будинку Культури «Оріль», розташованого по вул. Заводська, 12 в смт Орілька Лозівського району, Харківської області, де діючи з умислом направленим на таємне викрадання чужого майна, з метою наживи, маючи корисливий мотив та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю поблизу сторонніх осіб та охорони в приміщенні будинку культури, шляхом пошкодження віконної рами та замків дверей приміщень будинку, проникли в нього, звідкіля таємно викрали ноутбук «Lenovo IdeaPad B560-P62G-2 (59-057437)» вартістю 1716 гривень та агрегат повітряно-опалювальний «Маяк Термія» вартістю 1738 гривень, які належать Орільській селищній раді Лозівського району Харківській області.

Після скоєння вказаного злочину ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з місця пригоди зникли, викраденими майном розпорядився за своїм розсудом, обернувши їх на свою користь, чим спричинили матеріальний збиток Орільській селищній раді Лозівського району Харківській області в розмірі 3454 гривень.

Крім того, 22 грудня 2013 року, близько 01:00 години ОСОБА_7, маючи умисел на втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, знаходячись біля приміщення Будинку Культури «Оріль», розташованого по вул. Заводська, 12 в смт Орілька Лозівського району, Харківської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди духовно- морального благополуччя неповнолітніх і бажаючи їх настання, з метою порушення нормального морального розвитку неповнолітніх, достовірно знаючи їх неповнолітній вік, запропонував неповнолітнім ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_13 скоїти разом з ним крадіжку чужого майна з приміщення Будинку Культури «Оріль». Вище зазначеною пропозицією ОСОБА_7 спонукав неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 погодитися на скоєння даного злочину. Після цього, діючи за попередньою змовою та в групі з неповнолітніми ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_7 шляхом пошкодження віконної рами та замків дверей приміщень будинку, проникли в нього, звідкіля таємно викрали ноутбук «Lenovo IdeaPad B560-P62G-2 (59-057437)» вартістю 1716 гривень та агрегат повітряно-опалювальний «Маяк Термія» вартістю 1738 гривень, які належать Орільській селищній раді Лозівського району Харківській області, чим завдали матеріальний збиток на суму 3454 гривень, тим самим втягнув неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в злочинну діяльність, а саме скоєння таємного викрадання чужого майна (крадіжки), скоєної за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням в приміщення, тобто злочину, передбаченого ч.З ст.185 КК України.

Крім того, 22 лютого 2014 року, близько 20 години 30 хвилин ОСОБА_7, з метою відкритого заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_14, прийшли до квартири АДРЕСА_9, яка належить ОСОБА_11. В подальшому діючи з умислом направленим на відкрите викрадання чужого майна, з метою наживи, маючи корисливий мотив та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, ОСОБА_7 вдарив плечем у вхідні двері квартири, від чого вони відчинилися та ОСОБА_7 разом з неповнолітнім ОСОБА_10 проникли до квартири. Знаходячись в квартирі, з метою відкритого заволодіння чужим майном, з застосуванням фізичного насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, ОСОБА_7 штовхнув на підлогу власника квартири ОСОБА_11 після чого неповнолітній ОСОБА_10 почав утримувати потерпілого ОСОБА_11 на підлозі, позбавляючи можливості чинити опір, а ОСОБА_7 відкрито викрав з пальця руки потерпілого ОСОБА_11, знявши проти його волі, чоловічий перстень виконаний із сплаву срібла 925 проби, масою 5,13 грамів, вартістю 27 гривень 39 копійок.

Після скоєння вказаного злочину ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_10 з місця пригоди зникли, викраденим майном розпорядилися за власним розсудом, чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальний збиток у розмірі 27 гривень 39 копійок.

Крім того, 22 лютого 2014 року, близько 20 години 30 хвилин ОСОБА_7, маючи умисел на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, знаходячись біля будинку АДРЕСА_9, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди духовно-морального благополуччя неповнолітнього і бажаючи її настання, з метою порушення нормального морального розвитку неповнолітнього, достовірно знаючи що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9 є неповнолітнім, запропонував останньому скоїти разом з ним відкрите заволодіння чужим майном у ОСОБА_11 який мешкав у квартирі АДРЕСА_9. Своєю пропозицією ОСОБА_7 спонукав неповнолітнього ОСОБА_10 погодитися на скоєння даного злочину. Після цього, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою та в групі з неповнолітнім ОСОБА_10, шляхом вибивання вхідних дверей квартири ОСОБА_11 проникли до неї. Знаходячись в квартирі ОСОБА_11, діючи відкрито та з застосуванням фізичного насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_10 заволоділи у потерпілого ОСОБА_11 чоловічим перснем виготовленим із сплаву срібла 925 проби, масою 5,13 грамів, вартістю 27 гривень 39 копійок, чим завдали йому матеріальний збиток у вище вказаному розмірі. Таким чином ОСОБА_7 втягнув неповнолітнього ОСОБА_10 в злочинну діяльність, а саме скоєння відкритого викрадання чужого майна (грабежу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в житло, тобто кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.

Неповнолітній ОСОБА_10, 07 лютого 2014 року, близько 23.00 години, знаходився в квартирі за адресою: АДРЕСА_3, яку тимчасово орендував та мешкав в ній ОСОБА_12, та до якого неповнолітній ОСОБА_10 разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 та ОСОБА_13 прийшли зайняти грошей. Під час знаходження в квартирі неповнолітній ОСОБА_10 вийшов в коридор приміщення квартири, щоб поспілкуватися на одинці по своєму мобільному телефону зі знайомою дівчиною, яка йому зателефонувала. Знаходячись в приміщенні коридору неповнолітній ОСОБА_10 помітив у кишені куртки господаря квартири ОСОБА_12 грошову купюру і в нього виник умисел обшукати кишені куртки та викрасти з них гроші. В подальшому діючи з умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, з метою наживи, маючи корисливий мотив та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що власник грошей ОСОБА_12 та знайомі ОСОБА_10, ОСОБА_7 і ОСОБА_13 знаходилися в іншій кімнаті і не спостерігає за його діями, неповнолітній ОСОБА_10 шляхом вільного доступу таємно викрав з кишені куртки гроші у сумі 630 гривень.

Після скоєння вказаного злочину неповнолітній ОСОБА_10 з місця пригоди зник, викраденими грошима розпорядився за своїм розсудом, обернувши їх на свою користь та користь своїх знайомих, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріального збиток у розмірі 630 гривень.

10 березня 2014 року ОСОБА_7 під час перебування у приміському електропоїзді №6659 сполученням «ст. Лозова - ст. Полтава» приблизно о 20 годині 30 хвилин, побачивши раніше знайомого йому гр. ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_15 з яким у гр. ОСОБА_7 був раніше конфлікт на підстав неприязних стосунках, який проходив по четвертій платформі Азовського парку ст. Лозова Південної залізниці та наздогнавши якого ОСОБА_7 почав наносити удари кулаками правої та лівої руки в область голови, внаслідок яких гр. ОСОБА_14 опинився у напівзігнутому положенні, а саме колінами перебував на підлозі, а руками захищав обличчя та голову від ударів тим самим не міг зчиняти опір ОСОБА_7. Нанесення ударів ОСОБА_7 не припинив, а продовжив їх наносити. Після нанесення ударів ОСОБА_7, діючи з раптово винекненим умислом на вчинення умисного корисливого злочину, та усвідомлюючи що ОСОБА_14 після нанесених йому ударів не мав волі до супротиву, з правої кипні куртки надітої на гр. ОСОБА_14 відкрито заволодів його двома розпочатими пачками цигарок, які не представляють матеріальної цінності для гр. ОСОБА_14 та мобільним телефоном марки «NOКІА» моделі Х2-02, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №95 від 09.04.2014 року без комплектуючих матеріалів фірми виробника, з урахуванням акумуляторної батареї, в неробочому стані як запчастини становить на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 10.03.2014 року 40 грн.00 коп..

Вартість вживаної сім-карти мобільного оператору «МТС» згідно з нормативними документами встановити не видалося можливим експертним шляхом.

Таким чином, потерпілому ОСОБА_14 протиправними діями гр. ОСОБА_7 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 40 гривень 00 коп..

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, винними себе визнали повністю.

ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він дійсно знав, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є неповнолітніми і він втягує їх у злочинну діяльність, але все одно разом викрали з будинку культури «Оріль» ноутбук та обігрівач, разом з ОСОБА_10 відкрито заволоділи чоловічим перснем, а також скоїв злочин самостійно, а саме, з підстав раніше виниклого конфлікту наніс ОСОБА_14 тілесні ушкодження та скориставшись його безпорадним станом, відкрито заволодів його розпочатими пачками сигарок та мобільним телефоном. У скоєних злочинах щиро розкаявся.

ОСОБА_8 пояснив у судовому засіданні, що він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_9, викрали з будинку культури «Оріль» ноутбук та обігрівач. У скоєному злочині щиро розкаявся.

ОСОБА_9 пояснив у судовому засіданні, що дійсно він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, викрали з будинку культури «Оріль» ноутбук та обігрівач. У скоєному злочині щиро розкаявся.

ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що він разом з ОСОБА_7 відкрито заволоділи чоловічим перснем, а також він таємно викрав з карману куртки ОСОБА_12 гроші у сумі 630 грн.. У скоєних злочинах щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинувачених, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинувачених та дослідженням даних, які характеризують їх особу.

Суд вважає, що дії ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які виразилися в таємному викраденні з приміщення Будинку Культури «Оріль» майна, яке належать Орільській селищній раді Лозівського району Харківській області, правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України - таємно викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

Крім того, дії ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які виразилися в відкритому викраденні чоловічого персня у ОСОБА_11, правильно кваліфіковані за ч.3 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в житло.

Дії ОСОБА_10, які виразилися у таємному викраденні грошових коштів з кишені куртки потерпілого ОСОБА_12 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Також дії ОСОБА_7, які виразилися у відкритому заволодінні телефоном у ОСОБА_14, правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України - відкрите заволодіння чужим майном (грабіж) вчинений повторно.

Дії ОСОБА_7, які виразилися у втягненні неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_10 у злочинну діяльність правильно кваліфіковані за ч.1 ст.304 КК України.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що він громадянин України, військовозобов`язаний, раніше судимий, скоїв кримінальні правопорушення у період іспитового строку, на обліку у лікаря-психіатра та не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 15.08.2013 року з діагнозом вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, навчався в 9-Б класі Лозівського НВК № 10, зараз навчається в Лозівському професійному ліцеї, за місцем навчання характеризується посередньо, за місцем мешкання характеризується негативно, виховується в неповної сім'ї з мамою та сестрою.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7, суд визнає щире каяття у скоєнні злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

Підстав для застосування обвинуваченому ст.69 КК України - не вбачається.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення обвинуваченого до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливе лише в місцях позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_7 був засуджений 11.09.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст. 289 КК України до 3 років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та в період іспитового строку знов скоїв злочини, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Міра запобіжного заходу щодо обвинуваченого не обиралась, тому суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили обрати міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, взяв його під варту негайно у залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Відповідно до ст. 103 КК України при призначенні покарання неповнолітнім суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12, встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, але звертався 06.06.2008 р. з розладом психологічного розвитку, навчався в 9 класі Орільської ЗОШI-III ступеню, де і зараз навчається, за місцем навчання характеризується посередньо, виховується в неповної сім'ї з бабусею, за місцем проживання характеризується позитивно, має захворювання серця та стоїть на обліку у лікаря-педіатра..

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, стан здоров'я обвинуваченого.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд враховую обставини, які пом'якшують покарання підсудного, а саме: щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, виховання в неповній сім`ї, стан здоров'я обвинуваченого, тому суд вважає за можливе при призначенні покарання ОСОБА_8 застосувати положення ст.69 КК України, призначив більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, оскільки відповідно до ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначено в санкції статті (санкції частини статті) Особової частини цього Кодексу за цей злочин.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_8, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_13, встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, навчався в 10 класі Гришівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сахновщинського району Харківаської області, де і зараз навчається, за місцем навчання характеризується посередньо, виховується в неповної сім'ї з матір'ю, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Підстав для застосування обвинуваченому ст.69 КК України - не вбачається.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_9, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, навчався на 1 курсі Лозівського професійного ліцею, де зараз і навчається, за місцем навчання характеризується посередньо, виховується в повній сім'ї, за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення злочину неповнолітнім.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Підстав для застосування обвинуваченому ст.69 КК України - не вбачається.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_10, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Потерпілим по справі Орільською селищною радою заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків в сумі 6036,40 грн., заподіяної внаслідок скоєння злочину.

Потерпілому дійсно заподіяна матеріальна шкода, але згідно висновку експерта за №3 від 14.02.2014 року ринкова вартість ноутбука «Lenovo IdeaPad B560-P62G-2 (59-057437)», у повному комплекті, станом на 22.12.2013 р., з урахуванням зносу, складає - 1716,00 грн., що стосується агрегату повітряно-опалювального теплової пушки «Маяк Термія» АО ЭВО 12,0/0,8 ТП (12,0кВт/380В), то він повернутий Орільській селищній раді, тому суд вважає можливим задовольнити позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди частково в розмірі вартості майна, яка відповідає висновку експерта №3 від 14.02.2014 року та яка вказана в обвинувальному акті в сумі - 1716 грн., та вважає за можливим стягнути солідарно з ОСОБА_7 та законних представників неповнолітніх, а саме з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки неповнолітні не працюють та не мають особистого доходу.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення експертизи № 3 від 14.02.2014 року про встановлення вартості ноутбука та електрообігрівача, в сумі 391,20 грн., які необхідно стягнути з ОСОБА_7 та законних представників ОСОБА_2, ОСОБА_4, експертизи № 1118 від 26.03.2014 року про встановлення вартості чоловічої каблучки, у сумі 293,40 грн., які необхідно стягнути з ОСОБА_7 та законного представника ОСОБА_5 та за експертизу №95 від 09.04.2014 року про встановлення вартості телефону, в сумі 196, 56 грн., стягнути з ОСОБА_7.

Керуючись ст.ст. 100, 103-104, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ч.1 ст.304 КК України та призначити покарання:

по ч.3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі,

по ч.2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі,

по ч.3 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі,

по ч.1 ст. 304 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.09.2013 року і остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років і 2 (двох) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 обрати тримання під вартою, взяв його під варту негайно у залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з 04 вересня 2014 року з 08.30 годин.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді - 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України суд покладає на засудженого ОСОБА_8 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 не обирався.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді - 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_9 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України суд покладає на засудженого ОСОБА_9 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_9 не обирався.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України та призначити покарання:

по ч.1 ст. 185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі,

по ч.3 ст. 186 КК України - 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_10 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України суд покладає на засудженого ОСОБА_10 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_10 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Орілька Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та з законних представників ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_17, уродженки с. Аполонівки Сахновщинського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_19, уродженки с. Гришівка Сахновщинського району Харківської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_12 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_20, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, уродженки с. Хижняківки, Лозівського району, Харківської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_7, солідарно судові витрати в сумі 391,20 грн. на користь держави за експертизу № 3 від 14.02.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Орілька Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, законного представника ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_20, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, уродженки с. Хижняківки, Лозівського району, Харківської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_7, солідарно судові витрати в сумі 293,40 грн. за експертизу № 1118 від 26.03.2014 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Орілька Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати в сумі 196,56 грн. на користь держави за експертизу №95 від 09.04.2014 року, перерахував на р/р 31115115700006 в ГУДКСУ в Ленінському районі м. Харкова, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999696.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_19, уродженки с. Грищівка Лозівського району Харківської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_12, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_17, уродженки с. Аполонівки Сахновщинського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Орілька Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 солідарно матеріальну шкоду в розмірі 1716 гривень на користь Орільської селищної ради на р/р 35425101042077, МФО 851011, код 04399789 банк Лозівське УДКСУ Харківської області.

Речові докази: мобільний телефон марки «NOKIA X-2-02» чорного кольору, разом із батареєю чорного кольору, яка йде у комплекті до телефон, чоловічий перстень (срібна каблучка), електрообігрівач - повітряно-опалювальна теплова пушка «Маяк-Термія» - вважати повернутими потерпілим.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т. Мішуровська