Рішення № 40358402, 01.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/11915/14 01.09.14

За позовомДержавного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення 299 604,83 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Комлик Д.С. - представ. за довір.;

від відповідача: Овдіна Ю.Б. - представник за довір.

У судовому засіданні 01.09.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Центр специфікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 299 604,83 грн. на підставі Договору про надання послуг з сертифікації №473/2012 від 28.01.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2014 порушено провадження у справі №910/11915/14, розгляд справи призначений на 16.07.2014.

В судовому засіданні 16.07.2014, в порядку ст.77 ГПК України, оголошено перерву на 23.07.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2014 в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 18.08.2014.

Ухвалою від 18.08.2014, розгляд справи відкладений на 01.09.2014.

В задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю, відмовлено з підстав викладених в ухвалі від 18.08.2014.

Слід також зазначити, що відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. Таким чином, позивач наділений правом для вибору відповідача у спорі.

Водночас слід ураховувати рекомендації, викладені в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 28.07.94 р. N 02-5/492 "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб". Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

В судовому засіданні 01.09.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2013 року між ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" ("Замовник") та Державним підприємством "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України" ("Виконавець") укладено Договір про закупівлю послуг № 473/2012 1301000486, відповідно до умов якого сторони погодили, що виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання послуг з сертифікації лінійно-експлуатаційних служб УМГ "Донбастрансгаз" (код класифікатора 75.13.1/ДК 016-2012 код 71.12.1), для об'єктів які зазначені в документації конкурсних торгів на закупівлю даних послуг за схемою "серійне виробництво" відповідно до вимог ДСТУ 3413-96 і заявки на сертифікації замовника, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 3.1 Договору, його загальна ціна складає 292 505,56 грн., в тому числі ПДВ - 48 750,93 грн.

Відповідно до Актів здачі-прийняття послуг від 20.05.2013, від 20.05.2013, від 19.06.2013, від 19.06.2013, від 15.07.2014 (№№1, 2, 3, 4, 5), підписаних між ДК "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" ("Замовник") та Державним підприємством "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України" ("Виконавець"), Виконавцем надано послуги з сертифікації лінійно-експлуатаційних служб УМГ "Донбастрансгаз" на загальну суму 292 505, 56 грн.

Відповідно до п. 10.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє на протязі календарного року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що всупереч умовам Договору відповідач не здійснив оплату наданих послуг на загальну суму 292 505,56 грн., що стало підставою для звернення з даним позовом та нарахування 3 % річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про закупівлю послуг № 473/2012 1301000486 від 28.01.2013 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 292 505,56 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме: актами здачі-прийняття послуг, які підписані сторонами без зауважень та долучені до матеріалів справи, підтверджують факт надання послуг за Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата за надані послуги здійснюється проміжними платежами на підставі актів здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) за послуги по сертифікації служби ЛЕС Замовником.

Здача наданих послуг і приймання їх замовником оформлюється актом здачі-приймання наданих послуг (п. 4.2 Договору).

Оплата здійснюється поетапно по факту надання послуг протягом 60 календарних днів після підписання акту наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця, згідно п. 4.2 Договору.

Позивач вірно визначив початкову дату прострочення виконання зобов'язання з оплати робіт за кожним актом окремо, крім акту №5, який підписаний позивачем 08.08.2013, а відповідачем 15.07.2013, при цьому позивач не вірно визначив початкову дату прострочення виконання зобов'язання відповідача.

Враховуючи, що оплата здійснюється протягом 60 календарних днів після підписання акту наданих послуг, тому слід вважати датою підписання акту №5-15.07.2013, тобто з 16.07.2013 починається відрахування 60 днів для проведення оплати, таким чином, прострочення зобов'язання з оплати за цим актом слід вважати 14.09.2013.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, з наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про неналежне виконання зобов'язання відповідача в частині не проведення оплати за вказаними актами на загальну суму 292 505,56 грн.

Належних доказів на спростування доводів позивача та наявних в матеріалах справи документів, відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги щодо стягнення 292 505,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних.

Суд здійснив перерахунок 3 % річних з урахуванням, того, що за актом №5 прострочення настало з 14.09.2014.

Таким чином, за перерахунком суду 3 % річних підлягають задоволенню в розмірі 7 089,68 грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) на користь Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Ленінградська, 68, корпус 9, код 13417687) суму основного боргу у розмірі 292 505,56 грн. (двісті дев'яносто дві тисячі п'ятсот п'ять гривень 56 коп.) 3 % річних - 7 089,68 грн. (сім тисяч вісімдесят дев»ять гривень 68 коп.) та 5 991,89 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня 89 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 05.09.2014

Суддя М.Є. Літвінова