ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

головуючого - Харченка В.В.

суддів - Берднік І.С.

Васильченко Н.В.

Кравченко О.О.

Матолича С.В.

при секретарі - Білій-Грошко О.А.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова

на рішення господарського суду Львівської області від 01 -19 липня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2004 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зима» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА :

У червня 2004 року ТОВ «Зима» звернулась з позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0002632333/0/04-33-1/13835410/8704 від 12 травня 2004 року, яким визначено суми податкових зобов,язань та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 60 000 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 01-19 липня 2004 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2004 року, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0002632333/0/04-33-1/13835410/8704 від 12 травня 2004 року.

В касаційній скарзі ДПІ у Галицькому районі м. Львова, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 01 -19 липня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2004 року, а справу направити на новий розгляд.

В суд касаційної інстанції представник ДПІ у Галицькому районі м. Львова не з'явився, відповідач належним чином повідомлений про місце і час касаційного розгляду справи, що підтверджується розпискою.

Письмових заперечень щодо поданої касаційної скарги ТОВ «Зима» не подало.

Представник ТОВ «Зима» в суд касаційної інстанції не з'явився, позивач належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи в касаційному порядку відповідно до вимог ст. 35 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Берднік І.С., перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, ДПА Львівської області було проведено перевірку ТОВ «Зима» з питань дотримання підприємством вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та норм з регулювання обігу готівки за період з 10 квітня 2001 року по 15 квітня 2004 року.

За результатами перевірки було складено акт від 16 квітня 2004 року № 1301231/236. На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002632333/0/04-33-1/13835410/8704 від 12 травня 2004 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем фінансова санкція в розмірі 60 000, 00 грн.

В акт перевірки від 16 квітня 2004 року № 1301231/236 зафіксовано порушення ТОВ «Зима» п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та виявлено, що позивач у періоді, що перевірявся, здійснив 13 лютого 2002 року розрахункову операцію в готівковій формі на сумі 12 000, 00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій (прибутковий касовий ордер від 13 лютого 2002 року № 222).

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Зима» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір купівлі - продажу від 12 лютого 2002 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про що зроблено запис в реєстрі за № НОМЕР_1. Згідно з п. 1 цього договору, ТОВ «Зима» (продавець) продав, а ОСОБА_1 (покупець) придбала цегляне нежитлове приміщення нежитловою площею 37, 8 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_1. Відповідно до п. 2 даного договору, продаж здійснено за 12 000, 00 грн.

Позивачем, згідно прибуткового касового ордеру НОМЕР_2, листів Касової книги № НОМЕР_3, від ОСОБА_1 було прийнято в касу підприємства ТОВ «Зима» - 12 000, 00 грн. (підстава прийняття - угода купівлі продажу нежитлового приміщення від 12 лютого 2002 року). Видатковим касовим ордером НОМЕР_4 вказану суму видано готівкою ОСОБА_3- ОСОБА_4для здачі в банк. Ця сума, згідно Квитанції НОМЕР_5, була здана в банківську установу.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, правильно виходив з того, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (преамбула та ст. 1 цього Закону).

Розрахункова операція визначається як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст.. 2 Закону).

Враховуючи те, що торгівельна діяльність передбачає ініціативну, самостійну діяльність юридичної особи при здійснення купівлі - продажу товарів з метою отримання прибутку, а ТОВ «Зима» продало нежитлове приміщення, яке відповідно до підпунктів 8.2.1, 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відноситься до першої групи основних фондів, щодо яких підпунктом 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 цього Закону передбачено особливий порядок обліку та оподаткування, суди дійшли вірного висновку, що операція купівлі - продажу нежитлового приміщення за договором від 12 лютого 2002 року не містить ознак торгівельної діяльності і не підпадає під дію положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, суди вірно зазначили, що ТОВ «Зима» оформило та представило всі підтверджуючи документи, які необхідні для відображення даної операції через касу підприємства відповідно до п. 2.2, 3.1, 3.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 19 лютого 2001 року № 72.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Львівської області від 01 -19 липня 2004 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2004 року постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для їх скасування немає.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 01 -19 липня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий - Харченко В.В.

Судді - Берднік І.С.

Васильченко Н.В.

Кравченко О.О.

Матолич С.В.