Ухвала суду № 399610, 24.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                           К/скарга №К-15449/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2006 р.   Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.

суддів                            Костенка М.І.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Сергейчука О.А.

                                       Шипуліної Т.М.          

при секретарі:             Ільченко О.М.

Без повідомлення сторін.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Дочірнього підприємства «Райз-Автосервіс»

на постанову Господарського суду м.Києва від 28.10.2005 р та ухвалу Київського  апеляційного господарського суду від 27.02.2006 р.

у справі№ 46/550

за позовом Дочірнього підприємства «Райз-Автосервіс»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському  районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

             Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000112311/0 від 03.02.2005 р., яким йому визначено  податкове зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 50580,00 грн., в т.ч. 33720,00 грн. – основний платіж та 16860,00 грн. – сума штрафних (фінансових) санкцій.

Потановою Господарського суду м.Києва від 28.10.2005 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2006 р., у позові відмовлено повністю.

            У справі  відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача,  у якій  ставиться питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у запереченнях  на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність підстав для скасування судових рішень, виходячи з наступного.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового  та валютного законодавства за період з  01.07.2003 р. по 01.07.2004 р. за результатами якої складено акт № 8-23/11-7/30213398 від 02.02.2005 р.

На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення  №0000112311/0 від 03.02.2005 р., яким визначено  податкове зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 50580,00 грн., в т.ч. 33720,00 грн. – основний платіж та 16860,00 грн. – сума штрафних (фінансових) санкцій.

П.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України  «Про податок на додану вартість»  у разі, коли платник придбаває товари (роботи, послуги) вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок  відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

У справі встановлено, що згідно з реєстром подорожніх листів ДП «Райз-Автосервіс» надало послуги оренди легкових автомобілів ДП «Райз-Агротехніка», ДП «Райз-Агросервіс» на суму 4710,75 грн., яка не була включена до складу валового доходу . У першому півріччі 2004 р. позивач відніс до складу валових витрат, витрати на суму 163885,83 грн. за надання ЗАТ «НВП «Райз-Агро» згідно договору від 28.03.2004 р. №9-БС на сервісне обслуговування автомобілів та договору від 28.03.2004 р. №8-БС на оренду майданчиків для стоянки. Однак, в період сервісного технічного обслуговування автомобілів, що зазначені в додатку №1 до договору від 28.03.2004 р. № 9-БС, частина автомобілів перебувала в оренді інших суб’єктів підприємницької діяльності, які згідно з договорами за користування автомобілями сплачували внески, а інша  частина автомобілів була продана ДП «Райз-Автосервіс».  Станом на 27.09.2004 р. розрахунки між підприємствами за вищевказаними договорами не проводились.

Позивачем отримані  платежі за оренду автомобілів в П кварталі 2004 р. були включені до складу валового доходу. Отже, фактично в червні 2004 р. автомобілі позивача згідно договорів №9-БС від 28.03.2004 р. та №8-БС від 28.03.2004 р. на майданчику для  стоянки позивача не перебували та відповідно сервісно-технічне обслуговування їх згідно договору №9-БС від 28.03.2004 р. не здійснювалось.

З огляду на викладене, попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про порушення позивачем п. 5.1 ст.5Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.4 п.7.4 ст.7  Закону України  «Про податок на додану вартість»  танеправомірне віднесення до складу валових витрат першого півріччя 2004 р., сум грошових коштів сплачених у іншому податковому періоді.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Посилання позивача, що укладення договорів та отримання послуг за цими договорами  викликана необхідністю забезпечення та підготовки господарської діяльності підприємства не заперечується відповідачем, однак не впливає на вирішення спору.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

           Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Райз-Автосервіс» відхилити.

Постанову Господарського суду м.Києва від 28.10.2005 р та ухвалу Київського  апеляційного господарського суду від 27.02.2006 р. залишити без змін.

 Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                         Головуючий                                                               Л.В.Ланченко

                         Судді                                                                         М.І.Костенко

                                                                                                            Н.Г.Пилипчук

                                                                                                                    О.А.Сергейчук

                                                                                                            Т.М.Шипуліна