Постанова № 40356150, 02.09.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р.Справа № 923/613/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Мацюри П.Ф.

суддів: Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.

при секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.

За участі представників сторін:

від позивача - Байчан О.М., за довіреністю;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Херсонської області від 20 травня 2014 року

у справі №923/613/14

за позовом Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

до Приватного підприємства „Промислово-торгівельна фірма „Надія Три"

про стягнення 3644,24грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення Приватного підприємства "Промислово-торгівельна фірма "Надія Три", 3644 грн. 24 коп. пені за несвоєчасну оплату рахунку № 172 від 22.03.2011 р., виставленого для оплати металобрухту, який підлягав поставці згідно умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 8-1-ХД від 13.01.2011 р. Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на проведену Білгород-Дністровською об'єднаною державною фінансовою інспекцією планову ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства за період з 01.07.2010 р. по 01.07.2013 р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20 травня 2014 року по справі №923/613/14 (суддя Задорожная Н.О.) у задоволенні позову ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" відмовлено. Рішення мотивоване тим, що з'ясувавши обставини справи та надавши їм правову оцінку, суд визнав позов безпідставним. Крім того господарський суд першої інстанції зазначив, що для стягнення пені, ст. 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік, виходячи з чого, позивач мав звернутись до суду з вимогою про захист свого права до 30.04.2011 р. (ст. 256 ЦК України).

Позивач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення. На думку скаржника, не відклавши розгляд справи та розглянувши справу за наявними матеріалами, суд позбавив позивача права доказування вини відповідача, у зв'язку з чим суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. За доводами скаржника, суд не мав права з власної ініціативи зазначати про сплив позовної давності щодо вимоги про стягнення пені.

Представник позивача в судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду направлялися відповідачу разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу яка міститься в ЄДРПОУ. Крім того господарський суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача в судовому засіданні.

Враховуючи вище викладене господарський суд апеляційної інстанції вирішив за можливе розглянути апеляційну скаргу ПП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" за відсутністю представника відповідача (ПП "Промислово-торгівельна фірма "Надія Три"), за наявними матеріалами справи.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 8-1-ХД від 13.01.2011 р. позивач зобов'язався відвантажити відповідачу металобрухт, а відповідач - здійснити його оплату на умовах, передбачених договором (а.с. 11-12).

У пунктах 4.1 та 4.2 договору сторони досягли домовленості, що вартість товару складає 286053 грн. 40 коп., оплата його вартості здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

З наданої в матеріали справи належно засвідченої ксерокопії вбачається, що підписаний начальником порту рахунок на оплату товару на суму 286053 грн. 40 коп. датовано 22.03.2011 р. (а.с. 14).

Оплату зазначеного рахунку відповідачем здійснено на підставі платіжного доручення № 31 від 29.04.2011 р., платіж банком проведено 29.04.2011 р. (а.с. 13).

У графі "призначення платежу" документа зазначено: "за брухт чорних металів згідно рахунку № 172 від 22.03.11 р.".

На підставі плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Одеській області на IV квартал 2013 р. Білгород-Дністровською об'єднаною державною фінансовою інспекцією було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" за період з 01.07.2010 р. по 01.11.2013 р., за наслідками якої був складений акт від 13.01.2014 р. №840-16/01 (а.с. 19-20).

У складеному акті встановлено та відображено факт недоотримання позивачем 3157 грн. 24 коп. грошових коштів від ненарахування державним підприємством відповідачу пені за прострочку оплати виставленого рахунку на строк 30 днів, сплата якої передбачена умовами договору купівлі-продажу № 8-1-ХД, зокрема п. 5.2.

У зв'язку із порушенням відповідачем строку оплати рахунку № 172 від 22.03.2011 р., позивач на підставі п. 5.2 договору купівлі-продажу № 8-1-ХД за 30 днів прострочки (фактично рахунок оплачений 29.04.2011 р.) нарахував 3644 грн. 24 коп. пені із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду прострочки.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №400 від 04.03.2014 року (фіскальний чек №2380 від 05.03.2014 р.) Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді. (а.с. 15-17).

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з пунктом 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню ц цей строк (термін).

Згідно з ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Як вже зазначалось вище, п.п. 5.1, 5.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов даного договору, покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд апеляційної інстанції вважає, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача пені у сумі 3644,24 грн.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що господарським судом першої інстанції було безпідставно застосовано з власної ініціативи позовну давність до вимог про стягнення пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі зробленою до винесення ним рішення. Сторони не заявляли про застосування позовної давності до вимог ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт".

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Отже, оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області прийняте без належного з'ясування і доведеності всіх обставин у справі, з невідповідністю деяких висновків, викладених у рішенні, з дійсними обставинами справи.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду скасуванню, а позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 913,5 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" , на рішення господарського суду Херсонської області від 20 травня 2014 року у справі № 923/613/14 задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Промислово-торгівельна фірма "Надія Три" ( 73000, м.Херсон, Кошовий узвіз, 3А, оф.4., р/р 2600235310825 в АБ "Диамантбанк" м. Київ, МФО 320854, Св-во №100312292, ІНН 370488221034, код ЄДРПОУ 37048823) на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська,81, р/р 26007311612901 в АБ "Південний", м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 01125689, свідотство №21387089, ІНН№011256815054) 3644, 24 грн. пені, витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 1827,00 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 913,5 грн.

Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати відповідні накази з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: П.Ф. Мацюра

Судді: Н.В. Ліпчанська

В.А. Лисенко