Ухвала суду № 40348697, 01.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2014 р. м. Київ К/800/48390/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "Ремтехгаз"

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013

у справі № 2а-104/10/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "Ремтехгаз"

до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2013 позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2013 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013, залишивши в силі постанову суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом планової виїзної перевірки ТОВ «ІВФ «Ремтехгаз» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.12.2008, складено акт перевірки від 02.04.2009 №27/231/30299519, в якому встановлені порушення, зокрема, вимог: пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств в сумі 31727,88 грн.; пп. 7.4.3 пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 32918,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що підприємством безпідставно включено до валових витрат в перевіряємому періоді витрати по сплаті послуг ПП «Арум» з вакуумування транспортних резервуарів, витрати по розробці робочого проекту газифікації ВАТ «ПТП Укренергочормет», витрати по здійсненню монтажних робіт, отриманих від ПП «Альфапромторг».

Крім того, зазначено, що внаслідок зазначеного порушення, підприємством неправомірно формувався податковий кредит в перевіряємому періоді, оскільки суми ПДВ не пов'язані з господарською діяльністю.

Також, було встановлено факт продажу причепу за 5096,00 грн., який рахувався на рах. 15 «Придбання основних засобів» в сумі 41921,75 грн. Зроблено висновок про відсутність зв'язку продажу з господарською діяльністю.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 14.04.2009: №0005032301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31728,00 грн. - за основним платежем та 8236,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, №0005042301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32918,00 грн. - за основним платежем та 16459,00 грн. - за штрафними санкціями; та 12.06.2009 №0005212301/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 849,00 грн. - за основним платежем та 424,50 грн. - за штрафними санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності доказів фактичного надання послуг вакуумування транспортних резервуарів та монтажних робіт, відсутності зв'язку витрат по розробці робочого проекту газифікації ВАТ «ПТП Укренергочормет», витрат по здійсненню монтажних робіт, отриманих від ПП «Альфапромторг», з господарською діяльністю позивача.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, беручи до уваги наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього Закону зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП «Арум», ВАТ «ПТП Укренергочормет» та ПП «Альфапромторг» підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими накладними, видатковою накладною, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, актами здачі-прийняття робіт, актами вакуумування ємкостей.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковий орган рахував основним фондом причепи 5Л94 в кількості 5 шт., які були придбані позивачем як вироби 02.03.2006 на суму 91500,00 грн., в тому числі ПДВ 15250,00 грн., однак, ці причепи так і не були введені в експлуатацію, в результаті чого на них не нараховувалась амортизація та їх було оприбутковано за рахунком 15 «Капітальні інвестиції».

Згідно з пунктом 4.9 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація, розглядається для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості, тобто вимоги цього пункту поширюються тільки на операції з ліквідації основних виробничих фондів або невиробничих фондів.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, які призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, вартість яких перевищує 1000,00 грн. та поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Але відсутність одного з головних ознак основних фондів для відповідних процедур оподаткування свідчить про відсутність в певного об'єкту обліку статусу основного фонду для цілей оподаткування.

Згідно з пп. 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», невиробничі фонди визначені як капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податків.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2013.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "Ремтехгаз" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2013 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль