Рішення № 40347028, 04.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.14р. Справа № 904/4790/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕФТЕК ОІЛ", м. Дніпропетровськ

до Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України", м. Дніпропетровськ

Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області

про стягнення 37392грн.57коп.

Представники:

Від позивача: Грабовий А.Ю., дов. №3-юр від 03.01.14р.

Від відповідача - 1: Сердюк Р.А., дов. №002/14 від 08.01.14р.

Від відповідача - 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нєфтек Оіл» м. Дніпропетровськ звернулось до Державної установи «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» м. Дніпропетровськ та Головного управління Державного казначейства в Дніпропетровській області з позовом про стягнення з відповідача 1 через відповідача 2 неустойку в розмірі 13134грн.28коп., 3% річних в розмірі 3041грн.73коп., інфляційну складову в розмірі 21216грн.56коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків оплати поставленого товару (бензину А-95 та А-92) за договором поставки нафтопродуктів №17 від 09.10.2013р.

Позивач вказує, що 28.10.2013р. на адресу відповідача були поставлені талони на бензин марок А-92 та А-95 загальною вартістю 188815грн. Відповідач мав здійснити оплату в строк 14 банківських днів з дати підписання накладних на товар. Але фактично оплата була проведена лише 30.05.2014р.

На підставі викладеного позивач заявив до стягнення суму неустойки в розмірі 13134грн.28коп., 3% річних в розмірі 3041грн.73коп., інфляційну складову в розмірі 21216грн.56коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2014р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

У письмових поясненнях позивач зазначив про підстави включення до складу відповідачів Головне управління Державного казначейства в Дніпропетровській області як розпорядника бюджетних коштів.

З приводу строків, визначених в пунктів 4.4 договору поставки нафтопродуктів №17 від 09.10.2013р., позивач пояснив, що відповідач 1 мав в своєму розпорядженні кошти в розмірі , необхідному для погашення заборгованості станом на 28.10.2013р.

У заяві, яка надійшла на адресу суду, 21.07.2014р. відповідач1 просив суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

У поясненнях, які надійшли від відповідача 2, було зазначено, що Державна установа «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» м. Дніпропетровськ є самостійною юридичною особою, яка відповідає за своїми зобов'язаннями на підставі договору поставки №17 від 09.10.2013р.

Також відповідач 2 просив розглядати справу за відсутності його представника.

У письмових поясненнях №1-7-3/4-2/б/н від 01.09.2014р. відповідач вказав, що ним було отримано товар згідно з видатковою накладною №РН-0008089 від 28.10.2013р. З невстановлених причин установа банку відповідача 1 (ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) не здійснила перерахунок коштів на рахунок позивача.

Договором не передбачено звільнення від відповідальності у випадку, передбачено пунктом 4.4 договору поставки. На думку відповідача, датою, з якої повинні нараховуватись штрафні санкції, є 15.11.2013р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Державною установою «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нєфтек Оіл» м. Дніпропетровськ (далі - учасник) був підписаний договір №17 від 09.10.2013р. про закупівлю товару за державні кошти (далі - договір №17 від 09.10.2013р.), згідно з яким учасник зобов'язується надати в 2013році надати замовнику бензин А-92 по талонам - 17000літрів, бензин А-95 по талонам - 1900літрів. В свою чергу, замовник зобов'язується прийняти та оплатити наданий товар.

Сторони визначили в пункті 3.1 договору №17 від 09.10.2013р., що ціна договору становить 188815грн. (з ПДВ)

За приписами розділу 4 договору №17 від 09.10.2013р. розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунку на оплату товару та після підписання сторонами накладних на товар.

Строк здійснення розрахунків - протягом 14 банківських днів з дати підписання сторонами накладних на товар. У випадку затримки оплати за наданий товар замовником як державною установою, замовник зобов'язується провести оплату впродовж 30-ти банківських днів з дня зникнення цих обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, на підставі довіреності №74 від 28.10.2013р. повноважний представник відповідача отримав згідно видаткової накладної №РН-0008089 від 28.10.2013р. талони на бензин марки А-92 17000літрів, бензин А-95- 1900літрів. Згідно з поясненнями сторін, оплата мала бути проведена в строк до 15.11.2013р. Всупереч умов договору, фактична оплата відбулась 30.05.2014р.

Додатковими угодами №1 та №2 до договору №17 від 09.10.2013р. сторони продовжили строк дії договору та зафіксували наявність заборгованості за наданий товар в розмірі 188815грн.

Постановою Верховного суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446 визначено, що за змістом частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

На підставі положень договору та норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивач нарахував та заявив пеню в розмірі 13134грн.28коп.

Вказана сума є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання відповідачем. За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

За власною ініціативою суд зменшує розмір штрафних санкцій, а саме - пені з 13134грн.28коп. до 6567грн.14коп. та вважає, що в даному випадку буде дотриманий баланс інтересів сторін. Таким чином, присудженню до стягнення з відповідача 1 підлягає сума пені в розмірі .

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача 1 3% річних в розмірі 3041грн.73коп., інфляційну складову в розмірі 21216грн.56коп.

Що стосується позовних вимог щодо відповідача 2, суд залишає їх без задоволення, оскільки вказана особа не є стороною за договором поставки нафтопродуктів №17 від 09.10.2013р.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нєфтек Оіл» м. Дніпропетровськ до Державної установи «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» м. Дніпропетровськ та Головного управління Державного казначейства в Дніпропетровській області про стягнення з відповідача 1 через відповідача 2 неустойку в розмірі 13134грн.28коп., 3% річних в розмірі 3041грн.73коп., інфляційну складову в розмірі 21216грн.56коп. - задовольнити частково.

Зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню, а саме - пені з 13134грн.28коп. до 6567грн.14коп.

Стягнути з Державної установи «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 38431598, місцезнаходження: 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Філософська, 39а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нєфтек Оіл» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 30997048, місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 10д) суму пені в розмірі 6567грн.14коп, 3% річних в розмірі 3041грн.73коп., інфляційну складову в розмірі 21216грн.56коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827грн.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

Відмовити в задоволенні вимог відносно Головного управління Державного казначейства в Дніпропетровській області.

В судовому засіданні від 02.09.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 04.09.2014р.

Суддя Р.Г. Новікова