Ухвала суду № 40346288, 24.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2014 рокусправа № 811/2356/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року

у справі № 811/2356/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Златопілля»

до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Златопілля» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 березня 2013 року № 0000062210 та № 0000072210 на загальну суму 57342,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено (а.с. 216-217).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Маловисківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі клопотання про заміну сторони його правонаступником, у судовому засіданні допущено процесуальне правонаступництво Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - Маловисківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У письмових запереченнях представник товариства з обмеженою відповідальністю «Златопілля» просить залишити апеляційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Маловисківською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з приватним підприємством «Індбуд» за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, за результатами якої складено акт від 19 лютого 2013 року №5/2210/34505110.

Перевіркою встановлено порушення статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині нікчемності правочинів, так як вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 31856,00 грн.; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, який проведено на підставі нікчемного правочину, чим завищено суму податкового кредиту за лютий 2011 року на суму 25485,00 грн.

На підставі акту перевірки Маловисківською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року №0000072210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25485,00 грн. за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000062210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 31856.00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

В ході перевірки використано акт від 06 квітня 2011 року №1917/23-309/34411735 про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Індбуд» з питань взаємовідносин з приватним підприємством «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» за період з 01 грудня 2010 року по 28 лютого 2011 року, з висновків якого вбачається, що приватним підприємством «Індбуд» порушено частину 1, 5 статті 203, статті 215, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за лютий 2011 року по ланцюгу з товариством з обмеженою відповідальністю «Златопілля». У зв'язку з чим, всі господарські операції позивача з контрагентами відповідач вважає нікчемними.

Між тим, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України) якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (стаття 234 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідачем не надано до суду доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Златопілля» та приватним підприємством «Індбуд».

На підставі пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 02 лютого 2011 року №82-р між управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Златопілля» (Підрядник) укладено договір підряду №6/11 від 14 лютого 2011 року, згідно якого, товариство з обмеженою відповідальністю «Златопілля» бере на себе зобов'язання з проведення першочергових заходів із аварійно-відбудовних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Також встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Златопілля» (Генпідрядник) та приватним підприємством «Індбуд» укладено договори субпідряду №2 від 01 лютого 2011 року та № 3 від 14 лютого 2011 року на виконання будівельних робіт. Виконання будівельних робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року за типовою формою КБ-2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за формою КБ-3, підсумковими відомостями ресурсів (витрат по факту), розрахунками загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на проведення першочергових заходів із проведення аварійно-відбудовних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (капітальний ремонт), довідками про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року, податковими накладними. Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

З пункту 4.3 договорів субпідряду №2 та № 3 визначено, що Субпідрядник проводить відрахування в розмірі 2,5 % на користь Генпідрядника від вартості виконаних робіт за виконання функцій Генпідрядника, відповідно до пункту 1.2 цього договору.

Оскільки в даному випадку мав місце договір підряду, тому товариство з обмеженою відповідальністю «Златопілля» за виконання функцій Генпідрядника отримав винагороду в розмірі 2,5 % вартості виконаних приватним підприємством «Індбуд» робіт, що підтверджується податковими накладними виписаними, тобто дії позивача по залученню субпідрядника мали як реальний так і економічний зміст.

В подальшому будівельні послуги використані в своїй господарській діяльності, що підтверджується первинними документами щодо здачі послуг управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентом виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, придбаний товар позивачем в подальшому використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами.

Таким чином, позивачем доведено реальність господарських операцій з контрагентом, а відтак і правомірність формування податкового кредиту за цими операціями.

Отже, доводи відповідача стосовно нікчемності вказаних правочинів є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про протиправність прийнятого Маловисківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області податкових повідомлень-рішень від 13 березня 2013 року № 0000062210 та № 0000072210.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим