Рішення № 40345726, 28.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11370/14 28.08.14За позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю Магазин №241 "Продтовари"

про стягнення 7 446,94 дол. США, що еквівалентно 87 516,86 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін :

Від позивача Суворова С.І. (дов. № 33-21/41164 від 20.12.13)

Від відповідача Москаленко Д.Е. (дов. від 21.07.14)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 11163621000 від 04.06.2007 в розмірі 7 446,94 дол. США, що еквівалентно 87 516,86 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.06.2014 порушено провадження у справі №910/11370/14 та призначено до розгляду на 01.07.2014.

Представники сторін в судове засідання 01.07.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Представник відповідача 27.06.2014 через канцелярію господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив дане клопотання. Розгляд справи відкладено на 22.07.2014.

Представники сторін з'явились в судове засідання 22.07.2014 надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Представники позивача та відповідача подали клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи було відкладено на 21.08.2014.

21.08.2014 в судовому засіданні оголошено перерву на 28.08.2014 для подання додаткових доказів по справі.

28.08.2014 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача подав суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому просив застосувати строк позовної давності.

Суд відмовив відповідача у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності у зв'язку з наступним:

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525,526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

ч. 1 ст. 220 ГКУ встановлює загальне правило, за яким боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Аналогічною за змістом є норма ч. 2 ст. 612 ЦК України.

Згідно із ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до вимог чинного законодавства за захистом свого цивільного права або інтересу особа може звернутися до суду у строк, визначений ст. ст. 257, 258 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно п. п. 1,5 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 257 Цивільного кодексу України закріплено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Як зазначає відповідач, згідно умов Кредитного договору № 11163621000 від 04.06.2007 строк кредитування: «Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до Договору). Тобто встановлено строк виконання зобов'язання - до 04.06.2010.

Однак, відповідно до п. 9.5. Кредитного договору № 11163621000 від 04.06.2007, строк дії даного Договору встановлюється з дати його укладення і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.

Крім того, в законодавстві визначають різні поняття як строк дії договору так і строк виконання зобов'язання. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Тобто, погашення суми кредиту.

Станом на 20.05.2014 згідно Довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 11163621000 від 04.06.2007, заборгованість ТОВ Магазин № 241 «Продтовари» складає 87 516,86 гривень.

Отже, станом на 20.05.2014 строк дії Кредитного договору № 11163621000 від 04.06.2007 досі не збіг, а відтак строк позовної давності не сплив.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2007 між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» - з 21.12.2009 публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Магазин №241 «Продтовари» (надалі позичальник, відповідач) укладено Кредитний договір №11163621000 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору, позивач надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в розмірі 18 000,00 доларів США (вісімнадцять тисяч доларів США 00 центів), а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 04.06.2010 згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,00 % річних.

Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.5. Кредитного договору відбувається протягом перших 10 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої обов'язки з видачі кредиту за вказаним кредитним договором належним чином та в повному обсязі.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Проте, відповідач, всупереч умов Кредитного договору, не здійснив платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

Так, станом на 20.05.2014 заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 7 446,94 (сім тисяч чотириста сорок шість) доларів США 94 центи, що за курсом НБУ станом на 20.05.2014 становить 87 516,86 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот шістнадцять) гривень 86 копійок, з яких:

3 910,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.05.2014 становить 45 950,54 гривень - заборгованість за простроченим кредитом;

3 522,46 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.05.2014 становить 41 396,15 гривень - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

7,91 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.05.2014 становить 92,96 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

6,57 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.05.2014 становить 77,21 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Відповідно до умов Кредитного договору та чинного законодавства 16.04.2014 відповідачу було направлено вимогу, цінним листом з описом, про погашення заборгованості та виконання умов Кредитного договору, що підтверджується описом вкладень у цінний лист (копії в матеріалах справи) однак, станом на день розгляду справи відповідач свої зобов'язання, щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним, не виконав.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Залученими до матеріалів справи виписками позивача про рух коштів між ним і відповідачем, а також довідкою про стан заборгованості відповідача підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання відповідачу обумовлених кредитних коштів. Цими ж виписками про рух коштів підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту та по нарахованим процентам, які рахуються непогашеними перед банком станом на 20.05.2014, і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

Заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості по кредиту та процентам, відповідачем суду надано не було.

А тому, враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 87 516,86 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот шістнадцять) гривень 86 копійок, з яких:

3 910,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.05.2014 становить 45 950,54 гривень - заборгованість за простроченим кредитом;

3 522,46 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.05.2014 становить 41 396,15 гривень - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

7,91 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.05.2014 становить 92,96 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

6,57 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.05.2014 становить 77,21 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 Кредитного договору за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених «Кредитним договором», зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, позивач має право вимагати від відповідача додатково сплатити позивачу пеню в розмірі 0,40% від суми зазначеної заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки обраховані позивачем розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом (у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ).

Частинами 1 та 2 статті 10561 вказаного Кодексу встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором та позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам..

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити відповідачу у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності.

2. Позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Магазин №241 "Продтовари" (01042, м. Київ, вул. Дружби Народів, буд. 21, код ЄДРПОУ 19242756) на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"(61001, Харківська обл., м. Харків, Червонозаводський район, проспект Московський, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість по кредиту у розмірі 45 950(сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 54 коп., 41 396(сорок одна тисяча триста дев'яносто шість) грн. 15 коп. заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом, 92(дев'яносто дві) грн. 96 коп. заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 77(сімдесят сім) грн. 21 коп. заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, судовий збір в сумі 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л. Д.

Дата підписання повного тексту рішення: 02.09.2014