Ухвала суду № 40343502, 03.09.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/3053/14 Головуючий у 1 інстанції: Кляшторний В.С. Суддя-доповідач: Бабак А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

Полякова О.З.

При секретарі: Мельнику З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору №б/н від 29.08.2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31.07.2013 року виникла заборгованість у сумі 30409,92 грн., яка складається з наступного: 5831,71 грн. - заборгованість за кредитом, 22653,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1424,28 грн. - штраф (процентна складова).

Посилаючись на вказані обставини, просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 30409,92 грн. за кредитним договором №б/н від 29.08.2006 року та судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 900,48 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки порушено порядок призначення та проведення почеркознавчої експертизи, а тому висновок судової-почеркознавчої експертизи не може вважатися допустимим доказом у справі. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що висновком судової почеркознавчої експертизи № 11 від 21.01.2014 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 у заяві, укладеній між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 б/н від 29.08.2006 року виконаний не ОСОБА_3 а іншою особою. Записи від імені ОСОБА_3 у заяві, укладеній між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 б/н від 29.08.2006 року, виконані ймовірно, не ОСОБА_3, а іншою особою. Відповісти на питання в категоричній формі не виявилося можливим через відсутність достатньої кількості зразків почерку ОСОБА_3 Вказаний висновок є належним та допустимим доказом, який не спростований належними та допустимими доказами, а тому оцінений у сукупності з іншими доками.

Судова колегія вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України повно та всебічно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, дослідив надані ними докази і відповідно їх оцінив, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Звертаючись до суду з позовом, позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що 28 серпня 2006 року між ним та ОСОБА_3 укладений кредитний договір за яким ОСОБА_3 отримав 6000 грн., однак у визначені в договорі строки кредит не повернув, у зв'язку з чим виникла заборгованість, тому просив стягнути заборгованість у сумі 30409,92 грн.

Відповідач заперечував проти позову посилаючись на те, що він не укладав із банком кредитний договір, заяву-договір від 29.08.2006 року не підписував та грошові кошти у сумі 6000 грн. не отримував.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції у відповідності до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, ст. 143,144 ЦПК України призначив у справі почеркознавчу експертизу, за результатами проведення якої експертом зроблений висновок про те, що підпис від імені ОСОБА_3 у заяві, укладеній між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 б/н від 29.08.2006 року виконаний не ОСОБА_3 а іншою особою. Записи від імені ОСОБА_3 у заяві, укладеній між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 б/н від 29.08.2006 року, виконані ймовірно, не ОСОБА_3, а іншою особою. Відповісти на питання в категоричній формі не виявилося можливим через відсутність достатньої кількості зразків почерку ОСОБА_3 (а.с. 59-73).

Висновок експерта є належним і допустимим доказом у розумінні ст. 57-60 ЦПК України, який правомірно прийнятий судом першої інстанції, повно, всебічно і об'єктивно оцінений як окремо так і в сукупності з іншими доказами, оскільки містить відомості про обставини, які мають значення для справи.

Вказаний висновок відповідачем не оскаржений, належними і допустимими доказами не спростований. При розгляді справи у суді першої інстанції сумнівів у його правильності у сторін не викликав, оскільки клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи не заявлялося.

В силу ч. 2 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апелянтом не наведено обставин, з яких би вбачалося, що судом першої інстанції були досліджені докази з порушенням встановленого порядку або в їх дослідженні було неправомірно відмовлено або існували поважні причини, які перешкоджали своєчасному поданню доказів.

Будь-яких належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 57-60 ЦПК України на спростування вказаного висновку експерта, апелянтом не надано ні до суду першої інстанції, ні апеляційному суду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є законним та обґрунтованим.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 здійснювалося часткове погашення боргу не є належним та допустимим доказом того, що ним отримувався кредит в банку. При вирішення спору судом першої інстанції досліджені й інші докази, які мають значення для справи, зокрема постанова прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя від 06.05.2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи, зі змісту якої вбачається, що за фактом підробки та використання підроблених документів вчиненого відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу № 6120904 за ч.1,3 ст. 358 КК України (а.с.23).

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: