Ухвала суду № 40339660, 03.09.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12734/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1889/2014

Категорія 54

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач Вакарук В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Вакарук В.М.,

суддів Горейко М.Д., Ясеновенко Л.В.

секретаря Гавриляк Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з указаним позовом, обґрунтовуючи позов тим, що відповідач наказом № 87 від 15 липня 2013 року звільнив його з роботи з посади начальника ВТК за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з скороченням штату без погодження такого звільнення з профспілковим комітетом, членом якого він є. Крім того зазначав, що відповідач належним чином не обгрунтував причини скорочення працівників та зміни в штатному розкладі підприємства. Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а тому просив його скасувати та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2014 року оскаржуване рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді начальника відділу технічного контролю ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод». Стягнуто з ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 липня 2013 року по день ухвалення рішення в сумі 22 317 грн. 64 коп. з урахуванням обов'язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 липня 2014 року касаційну скаргу державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» задоволено частково, рішення апеляційного суду від 25 березня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів, представник відповідача доводи апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Скасовуючи рішення апеляційного суду, ВССУ вказав на те, що судом не перевірено чи входить позивач до категорії осіб, справи про поновлення на роботі яких у випадку порушення справи про банкрутство особи, з якою вони перебувають у трудових відносинах, підлягають розгляду у господарських судах.

Відповідно до вимог ст.388 ЦПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу № 132 від 3 липня 2003 року працював на державному підприємстві «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» на посаді начальника відділу технічного контролю.

Наказом директора державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» № 87 від 15 липня 2013 року ОСОБА_2 звільнено з роботи з посади начальника ВТК за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з скороченням штату.

Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно ч.7 статті 12 ГПК України, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, підвідомчі господарським судам.

Абзацом 9 ст.16 ГПК України встановлено виключну підсудність справ господарським судам і зазначено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Встановлено, що згідно ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2013 року за заявою директора ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» стосовно даного підприємства порушено провадження у справі про банкрутство та відкрито процедуру санації (а.с.116-125).

Даний факт також підтверджується витягом із єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де зазначено, що 6 вересня 2013 року стосовно державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» порушено справу про банкрутство (а.с.126-128).

Відповідно до положень чинного законодавства, виходячи із правозастосовної практики, головним критерієм віднесення особи до кола «посадової» чи «службової» особи є наявність в неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач працював на посаді начальника ВТК, а тому згідно посадової інструкції мав обов'язки по управлінню та розпорядженням майном /установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями/ як керівник відділу, а також здійснював організаційно-розпорядчі обов'язки по керівництву трудовим колективом відділу.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що виходячи із вищезазначених вимог чинного законодавства, даний спір підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, куди позивач не позбавлений можливості звернутися у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.205 та 310 ЦПК України рішення місцевого суду слід скасувати, а провадження по даній справі слід закрити, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.,ст. 205,307;310, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2014 року скасувати, а провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - закрити.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В.М. Вакарук

Судді М.Д. Горейко

Л.В. Ясеновенко