Ухвала суду № 40336425, 18.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2014 р. м. Київ К/800/46157/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Моторного О.А.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства приватної фірми «Континент»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013

у справі № А18/27-08

за позовом Приватного підприємства приватної фірми «Континент»

до Дніпропетровської митниці

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство приватна фірма «Континент» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень Дніпропетровської митниці від 16.10.2007 № 53 та № 54.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2013 визнані протиправними та скасовані спірні податкові повідомлення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 рішення суду першої інстанції скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.01.2004 по 01.08.2007, складено акт № 017/7/11000000/32502474 від 14.09.2007, в якому встановлено неправильну класифікацію товару, що призвело до недобору митних платежів (мита та ПДВ) у сумі 87 750,49 грн., які підлягають перерахуванню до бюджету.

На підставі результатів вказаної перевірки, 16.10.2007 відповідачем прийняті податкові повідомлення:

- № 53 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України» в розмірі 109 688,13 грн., в т.ч.: 73 125,42 грн. основного платежу та 36 562,71 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 54 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України» в розмірі 21 937,61 грн., в т.ч.: 14 625,07 грн. основного платежу та 7 312,54 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що підставою для проведення перевірки позивача стало прийняття рішення митним органом про визначення коду товару від 11.12.2006 № КТ 110-1736-06, відповідно до якого один і той же товар, який ввозився за одним і тим же контрактом був класифікований за товарною підкатегорією 3209900090 згідно УКТЗЕД, що передбачає застосування 5% ставки ввізного мита при здійсненні митного оформлення, в той час як протягом 2004-2006 років позивачем було здійснено ввезення та митне оформлення товару (водно-диспергований акриловий лак на основі акрилу W965/60 (виробник Німеччина), за контрактом від 05.02.2003 № 537, укладеним між позивачем та фірмою «WESTERN GRAPHICS» за ВМД: № 114293 від 17.08.2004, № 11874 від 19.10.2004, № 101659 від 04.02.2005, № 116896 від 28.07.2005, № 121798 від 16.09.2005, № 140348 від 15.12.2005, № 108889 від 18.04.2006, № 117355 від 11.07.2006, № 126729 від 03.10.2006, за якими код товару зазначений 320910000, ставка ввізного мита - 0%.

Рішення митного органу № КТ 110-1736-06 від 11.12.2006 було оскаржене позивачем в судовому порядку, та за результатами розгляду постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2009, яка набрала законної сили, було визнано правомірним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в разі, коли митні органи пропускають товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, у зв'язку з подальшим виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення можливістю митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Однак, висновки судів обох інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур; митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів (п. п. 35, 19 ст. 1 Митного кодексу України).

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому, виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (ст. 69 МК України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до положень ст. 265 Митного кодексу України порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Наведені норми права дають підстави вважати, що за наслідками перевірки правильності визначення митної вартості товарів можуть бути донараховані обов'язкові платежі.

Отже, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо дії декларанта спричинили їх недоплату.

Судами першої та апеляційної інстанцій в ході розгляду справи не були досліджені ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до відповідного суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства приватної фірми «Континент» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.А. Моторний Ю.І. Цвіркун