Рішення № 40332256, 28.08.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2014 р. Справа № 911/2634/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоколадна фабрика «Леротті», м. Донецькдо Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1, Київська обл., м. Біла Церквапро стягнення 26 868,40 грн.,за участю представників:

позивача:не з'явилися;відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шоколадна фабрика «Леротті» звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 про стягнення 26 868,40 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором постачання № 1302/21 від 21.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 28.08.2014 року.

Представники сторін в судове засідання 28.08.2014 року не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Чоклейт Фекторі» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір постачання № 1302/21 (договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених дійсним договором.

Згідно п. 1.2. договору, товаром за цим договором є товар, зазначений у накладних постачальника. У накладній вказується перелік товарів, що поставляються, і базові ціни на них, а також можуть бути вказані додаткові умови: розмір знижок, додаткові права та обов'язки сторін.

Загальна вартість товарів, що постачаються за цим договором складається із вартості усіх товарів отриманих по накладних (п. 3.2. договору).

Пунктом 5.4. договору встановлено, що товарно-транспортна накладна з відміткою (штампом, печаткою) та підписом уповноваженої особи покупця є достатнім підтвердженням передачі товару (факту поставки) постачальником в кількості та за ціною, визначених в такій накладній.

Відповідно до п. 4.1. договору, покупець сплачує вартість товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки.

Строк дії договору - з моменту підписання та до 12.12.2013 року (п. 12.9. договору).

На виконання умов договору позивач у період з лютого 2013 року по березень 2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 33 869,40 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 180 від 25.02.2013 року на 13 876,80 грн. з строком оплати 27.03.2013 року, № 247 від 11.03.2013 року на 19 992,60 грн. з строком оплати 10.04.2014 року наявними в матеріалах справи.

Проте, відповідач отриманий від позивача товар на суму 33 869,40 грн. оплатив частково та несвоєчасно у розмірі 7 001,00 грн. і має заборгованість перед останнім у сумі 26 868,40 грн.

Позивач пропонував відповідачу добровільно сплатити заборгованість згідно договору, шляхом направлення претензії про усунення порушень зобов'язань № 77 від 24.03.2014 року. Факт направлення претензії відповідачу підтверджується фіскальними чеками та описом вкладення у цінний лист. Проте, відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та належного реагування.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 26 868,40 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, суду не доведено відсутність вини за невиконання зобов'язань встановлених договором постачання № 1302/21 від 21.02.2013 року, яка є підставою для відмови заявлених позивачем позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 26 868,40 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоколадна фабрика «Леротті» (83112, м. Донецьк, вул. Горлівська, 2Д, код 37903532) 26 868 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 02.09.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак