Ухвала суду № 40331458, 02.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1175/14 Справа № 190/873/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Митошоп В.М. Доповідач - Кислий М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Литвиненка О.О., Живоглядової І.К.,

секретаря Профорук О.В.,

за участю прокурора Чоботарьова О.І.,

захисника ОСОБА_2.,

засудженого ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2014 року відносно ОСОБА_3, про відмову у звільненні від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році»,-

В с т а н о в и л а:

ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2014 року засудженому

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянство України, раніше неодноразово судимому, який відбуває покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.09.2013 р. засудженого за ст. ст. 185 ч. 2, 71, 72 КК України до покарання у вигляді трьох років 10 днів позбавлення волі,

було відмовлено в задоволенні його клопотання про звільнення від відбування покарання призначеного вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.08.2013 року на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році".

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд послався на п. «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», про те, що амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів. Крім того прийшов до висновку, що ОСОБА_3 двічі був засуджений - 18.04.1989 р., та 26.06.2000р., за вчинення умисних тяжких злочинів, судимість по яким не погашена.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу щодо нього скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням законів, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження і ухвалити рішення про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2014 році» (а.п. 67-70).

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу чи інші докази на підтвердження доводів апеляції сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просив ухвалу суду скасувати і застосувати до засудженого амністію, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи і зіставивши із наявними матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів вбачається, що не 20.08.2013 р., як вказав суд в ухвалі від 07.07.2014 р., а 10 вересня 2013 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_3 було засуджено за ст. ст. 185 ч. 2, 71, 72 КК України на 3 роки 10 днів позбавлення волі. З цієї ж дати він був затриманий, тобто почав відбувати покарання (а.п. 2-3).

На момент звернення з заявою (а.п. 1) про застосування амністії ОСОБА_3 відбув не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про амністію в 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р., - звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджені за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Висновок суду першої інстанції на те, що ОСОБА_3 двічі був засуджений - 18.04.1989 р., та 26.06.2000р., за вчинення умисних тяжких злочинів, судимість по яким не погашена, є помилковим, оскільки згідно зі ст. 7-1 КК України (1960 р.) злочин передбачений ч. 3 ст. 140 КК України (1960 р.) у 1989 році не відносився до тяжких.

За таких обставин, ОСОБА_3, який на день набрання чинності Закону України «Про амністію в 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р. відбув не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання підпадає під дію ст. 2 цього Закону. У зв'язку з чим, апеляційна скарга засудженого підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів встановила невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для скасування ухвали від 07 липня 2014 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2 Закону України «Про амністію в 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р., ст. 86 КК України, ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2014 року відносно ОСОБА_3, про відмову у звільненні від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» - скасувати.

На підставі ст. 2 Закону України «Про амністію в 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.09.2013 р.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді апеляційного суду: