Рішення № 40331010, 14.08.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/30448/13-ц

Провадження № 2/0202/451/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 серпня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.

при секретарі Котула А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання недійсним договору застави та позовної заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_3 по витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у жовтні 2012 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про звернення стягнення на предмет застави. В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві позивач посилався на те, що 07.12.2009 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № РМ-09-017, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 44272,97 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 32,00% на рік з кінцевим терміном повернення 06.12.2013 року. Вимоги до відповідачки, що випливають із вказаного кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «А-Банк» договору поруки від 20.10.2010 року у розмірі 10000 грн. Кредит надавався на придбання відповідачкою автомобіля Chevrolet, модель Niva, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий - седан, № кузова НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, був укладений договір застави від 07.12.2009 року, згідно з яким в заставу банку було передано вищевказаний автомобіль. Відповідачка ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 22.10.2012 року у розмірі 104207,30 грн., яка складається з наступного: 39942,03 грн. - заборгованості за кредитом, 27061,25 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 31289,39 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1000 грн. - штраф (фіксована частина), 4914,63 грн. - штраф (процентна складова). Просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № РМ-09-017від 07.12.2009 року в сумі 104207,30 грн. витребувати у ОСОБА_1 та передати в заклад (володіння) шляхом опису позивачу предмет застави, комплект ключів , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, та звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Chevrolet, модель Niva, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий - седан, № кузова НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідачки договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем , зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 10000 грн. та стягнути з відповідачки сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2013 року до участі у справі було залучено в якості третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3, який звернувся із позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1, ПАТ «Акцент-Банк» про визнання недійсним договору застави. У своїй позовній заяві ОСОБА_3 посилається на те, що ОСОБА_1 є його дружиною. Автомобіль Chevrolet, модель Niva, рік випуску 2005 було придбано ними за сумісні кошти під час шлюбу та їх сумісною власністю. Йому не було відомо, що дружиною укладався кредитний договір та договір застави для забезпечення його виконання. Яким чином відповідачка розпорядилася кредитними коштами, йому не відомо. Ні усної ні письмової згоди позивач не давав на укладання договору застави автомобіля. Просив поновити пропущений строк позовної давності та визнати недійсним договір застави, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № РМ-09-017 від 07.12.2009 року.

Ухвалою суду від 09 квітня 2014 року до участі у справі було залучено в якості третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги , ОСОБА_2, який звернувся із позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1, ОСОБА_3, ПАТ «Акцент-Банк» про повернення майна з чужого незаконного володіння. У своїй позовній заяві ОСОБА_2 посилається на те, що він є власником транспортного засобу автомобіля Chevrolet, модель Niva, рік випуску 2005, реєстраційний номер НОМЕР_2. Раніше цей автомобіль до 18.12.2012 року належав його батькам ОСОБА_1 та ОСОБА_3. 18.12.2012 року при видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу було перевірено працівниками ДАІ відсутність застави на автомобіль. 27.03.2013 року за його відсутність до будинку його матері прибули представники ПАТ КБ «Приватбанк» та державний виконавець та вилучили автомобіль. Просив зобов'язати ПАТ КБ «Приватбанк» повернути майно, яким незаконно, без правових підстав заволоділо та передати автомобіль Chevrolet, модель Niva 21230, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий, № кузова шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_3 власнику ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати дії ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 при укладанні договору застави незаконними, а договір застави, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № РМ-09-017 від 07.12.2009 року недійсним.

У судовому засідання представник ПАТ КБ «Приватбанк» первісний позов підтримала у повному обсязі та просила задовольнити. Проти задоволення позовних вимог третіх осіб із самостійними вимогами заперечувала.

Представник ОСОБА_1 у судове засідання з'явився. Позовні вимоги первісного позову не визнав. Проти задоволення позовних вимог третіх осіб не заперечував. Суду пояснив, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. Від шлюбу мають сина ОСОБА_2.18.12.2012 року вона продала автомобіль сину. Її чоловік проти продажу автомобіля не заперечував.

Представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Суду пояснив, що ОСОБА_1 - дружина ОСОБА_3. Весь час вони проживають разом, ведуть спільне господарство. Йому не було відомо про укладання дружиною кредитного договору та договору застави автомобіля. Про це йому стало відомо тільки у березні 2013 року. Проти продажу автомобіля сину не заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання з'явилася. Позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що на теперішній час ОСОБА_2 є власником спірного автомобіля, який безпідставно було забрано представниками ПАТ КБ «Приватбанк». Попередніми власниками автомобіля були його батьки, які проживають разом. Автомобіль він придбав за 27000 грн.

Представник відповідача ПАТ «Акцент-Банк» у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини. Відповідачка ОСОБА_1 07.12.2009 року уклала з позивачем кредитний договір № РМ-09-017, згідно якого відповідачка отримала кредит в сумі 44272 грн. 97 коп. строком до 06.12.2013 року зі сплатою 32% річних, що підтверджує у судовому засіданні представник ОСОБА_1 Кредит надавався на придбання відповідачкою автомобіля Chevrolet, модель Niva, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий - седан, № кузова НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, між сторонами був укладений договір застави від 07.12.2009 року, згідно з яким в заставу банку було передано вищезазначений автомобіль, та договорами поруки з ПАТ «Акцент-Банк» від 20.10.2010 року та договором поруки з ОСОБА_6 від 07.12.2009 року. У позовній заяві визначена загальна сума боргу відповідачки за кредитним договором станом на 22.10.2012 року у розмірі 104207,30 грн., яка складається з наступного: 39942,03 грн. - заборгованості за кредитом, 27061,25 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 31289,39 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1000 грн. - штраф (фіксована частина), 4914,63 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставного майна заставодержатель має право задовольнити вимоги в повному обсязі , що визначаються на момент фактичного задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставне майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом.

Згідно п. 15.8.2. договору застави рухомого майна від 07.12.2009 року у випадку порушення заставодавцем зобов'язань за цим договором заставодержавтель має право вимагати від заставодавця дострокового виконання всіх зобов'язань за кредитним договором, а в разі невиконання - звернення стягнення на предмет застави.

У судовому засіданні представник відповідачки пояснив, що автомобіль Chevrolet, модель Niva, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий - седан, № кузова НОМЕР_4 був вилучений 27 березня 2013 року з подвір'я відповідачки представниками ПАТ КБ «Приватбанк». Крім того, у судовому засідання встановлено, що спірний автомобіль з 18.12.2012 року належить на праві власності ОСОБА_2. За таких обставин суд вважає, що предмет спору відсутній і тому не вбачає підстав для задоволення позову.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 лютого 1974 року. Згідно копій паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вони зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України при укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходиться за межі дрібного побутового.

Згідно ст. 13 Закону України «Про заставу» (в редакції 1992 року, яка діяла на момент укладання ОСОБА_1 договору застави транспортного засобу) договір застави повинен бути укладений в простій письмовій формі.

Оскільки на момент укладання ОСОБА_1 кредитного договору та договору застави автомобіля письмова згоді її чоловіка за законом не була потрібна, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, проживали за однією адресою, за словами їх дітей вели спільне господарства, суд виходить із того, що ОСОБА_1, укладаючи спірний договір, діяла в інтересах подружжя. ОСОБА_3 знав про те, що його дружина придбала автомобіль, оскільки даний автомобіль знаходився у користуванні сім'ї, сама ОСОБА_1 автомобілем не керувала, з 2009 року ОСОБА_3 мав можливість оспорити договір застави, в разі, якщо він вважав, що дружина уклала його неправомірно, однак своїм правом не скористався. Суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_3 строку позовної давності. Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_3 про визнання недійсним договору застави.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Chevrolet, модель Niva 21230, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий, № кузова шасі НОМЕР_4 зареєстрований 18.12.2012 року за ОСОБА_2. Позивачем надано до суду копію заяви ОСОБА_1 про зняття з реєстрації в ВРЕР автомобіля Chevrolet, модель Niva, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий - седан, № кузова НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно якої даний автомобіль за базою даних «Арешт» перевірено. Однак згідно запису 6 Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади 11.12.2009 року за № 9338335 Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було внесено дані про заборону відчуження автомобіля Chevrolet, модель Niva, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий - седан, № кузова НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно договору застави автотранспорту від 07.12.2009 року. Таким чином, на момент продажу ОСОБА_1 автомобіля Chevrolet, модель Niva, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий - седан, № кузова НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 існувала зареєстрована у встановленому законом порядку заборона його відчуження. Тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 215 ЦК України договір купівлі-продажу автомобіля, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18.12.2012 року є нікчемним правочином, тому позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов'язання ПАТ КБ «Приватбанк» повернути майно та передати автомобіль Chevrolet, модель Niva, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий - седан, № кузова НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2 є безпідставними. Щодо заявлених ОСОБА_2 позовних вимог в частині визнання дій ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 про укладанні договору застави незаконними та визнання договору застави, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, недійсним, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до приписів ч. 1 ст. 3 ЦПК України, ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. ОСОБА_2 не надав суду доказів порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів укладенням між ПАТ КБ «Приватанк» та ОСОБА_1 договору застави автотранспорту.

Керуючись ст.ст. 15, 215, ЦК України, ст. ст.60, 65 СК України, ст. ст. 13, 19, 20 Закону України «Про заставу» (в редакції 1992 року), ст.ст. 3, 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя С.Г. Зосименко